ВИХОВНА РОБОТА

13.06 .2022

Єдина виховна година на тему: " Запобігання та психологічна підтримка підлітків у разі природних, техногенних, соціально-політичних та комбінованих небезпек"

Ми живемо у складний і тривожний час, головним завданням на сьогодні є зберегти життя і здоров'я для майбутньої відбудови нашої України. Тож не зайвим буде згадати прості правила та рекомендації, що рятують життя.

Правила поведінки на воді

Відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених місцевими органами виконавчої влади та обладнаних для цього місцях.
Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води — не нижче +18° С, повітря — не нижче +24° С.
Після прийняття їжі купатися рекомендовано не раніше, ніж через 1,5-2 години.
Заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води.
У воді варто знаходитись не більше 15 хвилин.
Після купання не рекомендується приймати сонячні ванни, краще відпочити в тіні.
Не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів.
Перед тим, як стрибати у воду, переконайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
Під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м’язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань.

Правилами поведінки на воді забороняється

Купатися в місцях, які не визначені місцевими органами виконавчої влади та не обладнані для купання людей.
Залазити на попереджувальні знаки, буї, бакени.
Стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
Пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
Використовувати для плавання дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання.
Плавати на плавзасобах біля пляжів та інших місць, які відведені для купання.
Вживати спиртні напої під час купання.
Забруднювати воду і берег, прати білизну і одяг у місцях, відведених для купання.
Підпливати близько до човнів та катерів, які йдуть неподалік від місць купання.
Допускати у воді грубі ігри, які пов’язані з обмеженням руху рук і ніг.
Подавати помилкові сигнали небезпеки.
Заходити глибше, ніж до поясу, дітям, які не вміють плавати.
Купання дітей без супроводу дорослих.

Заборона вживати спиртні напої не випадково виділена червоним, адже70% нещасних випадків на воді трапляється у стані алкогольного сп'яніння.

Ознайомтесь з коротким відео про згубний вплив шкідливих речовин на молодий організм

Негативний вплив шкідливих речовин

на організм підлітка

Як зберегти своє життя і здоров'я під час війни? Поради психолога:

Тривожні та стресові стани під час війни

Тривожні та стресові стани під час війни . Як вберегти здоров’я ?

https://docs.google.com/presentation/d/1OkFmPR77DCo-wHvbcVsAU7p9TXoGVoTA/edit?usp=sharing&ouid=115975869272287765035&rtpof=true&sd=true

«Негативний вплив шкідливих речовин на організм підлітків»

https://docs.google.com/presentation/d/1FC90Gioa0U33v14v1uo9NiV4H6H0fZSk/edit?usp=sharing&ouid=115975869272287765035&rtpof=true&sd=true

Переможемо разом !

https://drive.google.com/file/d/1lVmTW884M5dYgfh9F4H77rnFSnYIq1yk/view?usp=sharing

19.05.2022 Я люблю вишиванку !

Щороку, у третій четвер травня в Україні відзначається одне з найкрасивіших свят -свято національного українського одягу «День вишиванки». 2022 року він випав на 19 травня. Вишиванка - особлива національна традиція всіх українців. У День вишиванки всі українці, як на Батьківщині, так і за кордоном, одягають народний вишитий одяг, підтримуючи цим етнічну культурну традицію. Вишиванка - це не просто частина одягу, це частина України та її людей, частина її історії, якій уже багато років. І це справжній оберіг, який, як раніше вірили, захищає від зла. Українська вишиванка – один з головних символів нашого народу. У ній розповідаються історії, пишуться долі. Згадаймо про нашу милу Україну, своїх прадідів і традиції. Історія Батьківщини – це наше майбутнє. Свято було засноване в Чернівцях у 2006 році. Студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонували ідею акції “Всесвітній день вишиванки” і прийшли одного дня в українському традиційному одязі. Спочатку акцію підтримали кілька десятків студентів і викладачів університету, але в подальші роки свято вийшло на всеукраїнський рівень, до нього приєдналася українська діаспора по всьому світу, а також всі охочі підтримати Україну.

Вітаю Вас з сьогоднішнім святом, Днем вишиванки! Не забувайте про своє коріння, пам'ятайте про те, звідки всі ми прийшли. Національна пам'ять надзвичайно важлива, і тільки ми з вами можемо її зберегти та передати нащадкам. Адже український народ – сильний, незалежний і має прекрасні традиції. Давайте їх продовжувати та розвивати! Тож одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були! Заповнюйте іфнопростір світлинами своїх родин у вишиванках!

Вражаймо світ красою і розмаїттям українських вишиванок!

Пропоную вам цікаві факти про один з головних символів нашого народу.

https://wordwall.net/play/32438/665/859

09.05.2022

Виховна година мужності «День пам’яті та примирення «Перемогли нацистів - переможемо і рашистів!»

Звернення Володимира Зеленського з нагоди Дня пам‘яті та примирення 8 травня

https://www.youtube.com/watch?v=iIML5-b2Vtk

«*Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог» Звернення Зеленського 9 травня**https://www.youtube.com/watch?v=DhQTAg2m9ZU*

Війна…Як хочеться сказати…Нарешті мир…

Обпалені вогнем думки , будинки , долі…

І смутку , горя , сліз по всій землі доволі …

І хочеться так вголос заридати ,

бо в когось десь нема рідної хати !

Ранo - вранцi на світанку босими ногами

Йшлa дo Богa Українa тиxo з молитвами.

Йшла заплакана дитина й засмучена мати,

Душу їй хотілось у руках подовше тримати!

Все сталося зранку , сирени лунали, лунали ,

Летіли ракети…Куди їм про затишок знати ?

Хіба їй цікаві людські мереживні мрії,

Хіба вони знають як жити в любові , вірі, надії!?

Коли ж закінчиться ця проклята війна?

Порожні вулиці, сирени, холодні укриття,

Й настане вмить ранкова радісна хвилина –

І зайде в дім в сльозах щаслива ВСЯ родина!

Й настане мир і білосніжні вишні зацвітуть,

Бо не цвітуть вони , вітри холодні дмуть .

Й тепло прийде , й лелеки звістку принесуть –

Закінчилась війна ! Все буде Україна !

І буде мати з нагодованим дитям ,

І прийде тато радісний додому

І засіяють величчю збудовані міста ,

І Україна в вишиванці з квітами в подолі …

Я вмиюся ранковою холодною росою,

І не почую гул ворожих літаків над головою.

І рідна мова зазвучить як пісня солов’я ,

Й заколоситься золотими нивами земля…

Ще буде мир, здобутий кров’ю в перемогах.

Ще будуть квіти, бджоли і п’янкий нектар.

І тільки кров, пролита на святий вівтар ,

Заквітне маком ,

і душа полине птахом до самого Бога !

Повернемось до мирного спокійного життя,

Підніметься з руїн моя свята країна,

Засяє сонцем й чорнобривцями мій край,

По силі мужності ідуху ти одна така єдина.

….А поки що – рясніють від могил поля

Земля здригається і стогне від тортур ворожих,

від попелу і полум’я кричить моя земля…

Прокляті вороги , ви на людей не схожі!!!

Я крикнув - гості ви жорстокі і незвані ,

Чого нахабно ви вбиваєте моїх людей?

Чого ви пострілами градів лякаєте калину

І залишаєте сиротами ангелів - дітей!

Я крикнув – « Мамо...! Мамочко, матусю!

Спечи мені святий і ароматний хліб.

Я тата встріну і додому повернуся,

Я обійму свою родину і землю від бід !»

А поки що - палають болісно мої міста

І гинуть воїни – славетні українки й українці !

Вони за нас віддали серце і своє життя

І не зламались !Бо в своїй сторонці!

У їх очах вогонь добра горить священний,

В них щирість, що навіть не згорить в вогні.

В них лють і ненависть , і непідкупна совість ,

В них непереможний дух , свобода у борні!

…І засіяє славна незалежна Україна!

Й пшениця вродить , а не клята кропива !

І світ повірить – є така міцна країна ,

Велика й мужня !Бо вона така одна !

Лиш тільки біль нестерпний не мине ніколи

За тихий рай сім’ї й дитячого спокою...

І мирне небо голубе і чисте поле ,

Загоїть глибокі рани …та не нам з тобою...

Війна … Як хочеться сказати –

Нарешті мир! …

Віталік Білоножко - Я ненавиджу війну

https://www.youtube.com/watch?v=tCa0bXYTHrc

Віталік Білоножко – Україна- мати

https://www.youtube.com/watch?v=sgDjeLJJrNw

Ірина Новомлинська - Повертайся, солдате

https://www.youtube.com/watch?v=PcvEx9FRQX0

Історія гідності: Друга світова війна

https://www.youtube.com/watch?v=8YNvUiWaCiY

Україна у Другий світовій війні | Пишемо історію

https://www.youtube.com/watch?v=eqVNUF-Pg9s&t=30s

Цього року пам’ятні дати 8 і 9 травня – дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Україна відзначає в умовах повномасштабної військової агресії росії проти України, що супроводжується численними воєнними злочинами з боку російської армії та військово-політичного керівництва. Крім цього, росія системно знецінює, перекручує та маніпулює моральним спадком учасників Другої світової війни та перемоги над нацизмом.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства (загинуло від 50 до 85 мільйонів людей). Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни. Друга світова війна стала результатом приходу до влади та змови антигуманних режимів – нацистського та радянського, які ставили геополітичні інтереси вище прав, свобод і життя людини. Крім того, слабкість, страх і нерішучість міжнародної спільноти заохочували агресорів до все більшого розмаху загарбницьких амбіцій, злочинів та військової агресії. Минуло вісім десятиліть – і Європа знову опинилася на порозі глобальної війни. Сьогодні європейська спільнота має змогу опиратися на отримані в часи Другої світової гіркий досвід та історичні уроки.

Пам’ять та вшанування подвигу ветеранів, які боролися з нацизмом і перемогли його, є моральним обов’язком українців. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять інші, кого торкнулась війна – остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села. Тому що війна – це завжди мільйони маленьких і великих людських бід, які розтягнуті у часі.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з підступним агресором. Сьогодні це путінська росія, яка посягає на нашу незалежність і територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно вже вісім років – і ми не маємо права програти, бо для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження прав людини для громадян. У 1939–1945 ворогом були нацисти, а сьогодні це рашисти – російська версія імперського націоналізму та фашизму.

День пам’яті та примирення, а також День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізують не тріумф переможців над переможеними, а мають бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторення» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації. В цьому контексті мир – це не закляклий страх перед ворогом, не капітуляція, не просто відсутність військових дій, а ключова умова для гармонійного розвитку особистості та суспільства.

Після перемоги у російсько-українській війні, наша держава та Український народ процвітатиме у мирі і радості, пам’ятаючи про День пам'яті та примирення і вшанувуючи жертв Другої світової війни.

Перемогли нацизм – переможемо і рашизм! Слава Україні!

Мак як символ Дня пам'яті та примирення

Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” в Україні встановлено День пам’яті та примирення 8 травня. Таким чином, Україна розпочала нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Для заходів, приурочених до цих дат на державному рівні з 2014 року використовується новий символ – червоний мак.

Дизайн маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. У 2014-му році, коли Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення, гасло пам'ятних днів було "Ніколи знову". Його Сергій Мішакін використав для створення нового символу (варіації українською, англіською та кримськотатарською нижче). А з 2015 року гаслом відзначень Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги стало "Пам'ятаємо. Перемагаємо".

Мак як уособлення пам'яті в Україні

Червоний мак як символ пам’яті жертв війни вперше використано в Україні на заходах, приурочених до річниці завершення Другої світової війни у 2014 році. Дизайн розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з другого – кривавий слід від кулі. Поруч із квіткою розміщено дати початку і закінчення Другої світової війни - 1939-1945 - та гасло “Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

Ми пам'ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об'єднані Нації. Пам'ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.

Вікторина « Пишемо історію»

1.Чому День пам’яті та примирення відзначають саме 8 травня?

а)У цей день помер Гітлер

б)У цей день було підписано акт капітуляції нацистської Німеччини

в)У цей день союзні війська вперше відзначили перемогу

2.Коли в Україні почали відзначати День пам’яті та примирення?

а)У 2015 році

б)У 2017 році

в)У 1991 році

3.Метою відзначення Дня пам'яті та примирення в Україні є...

а)вшанування пам'яті про Другу світову війну

б)шанування подвигу українського народу в Другій світовій війні

в)необхідність пам'ятати про злочини нацизму

4.Червоний мак, що став емблемою Дня пам'яті та примирення у світі, є символом...

а)пам'яті

б)болю

в)крові

5.Яка фраза стала гаслом Дня пам'яті та примирення у світі?

а)Пам'ятай!

б)Пам'ятаємо, перемагаємо!

в)Ніколи знову!

6.Коли було завершення вигнання нацистських окупантів з України?

а)22 жовтня 1945 року.

б)28 жовтня 1944 року.

в)8 травня 1945 року.

7.Першим населеним пунктом України, з якого вигнали нацистських окупантів під час Другої світової війни, став...

а)с. Півнівка (Луганська область)

б) м. Харків

в)м. Київ

8.Які з перелічених українських міст мають звання міста-героя?

а)Одеса.

б)Харків.

в )Київ.

г)Севастополь.

9.У якому році Генеральною Асамблеєю ООН 8 травня було проголошено Днем пам'яті та примирення?

а)У 1960 році.

б)У 2004 році.

в)У 1945 році.

10. 9 травня офіційно є...

а)Днем Перемоги

б)Днем пам'яті та примирення

в) Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

. Я квітку пам'яті в руках своїх тримаю,

Таку червону, як солдата кров.

Сьогодні перемоги день згадаю

І слова вічні «Ніколи знов».

Сьогодні в день тривожний і святковий

Я свічу пам'яті на підвіконні запалю.

Нехай планета моя чує знову:

Ніколи не забуду про війну!

Про ту війну із жертвами мільйонними

Загиблих воїнів і мирних громадян.

Засіялася маками червоними

Умита кров'ю й сльозами земля.

Я квітку пам'яті візьму у руки,

А потім ніжно до серця притулю.

Дала історія життєвої науки.

Я жити хочу. Я життя люблю.

Майбутнє у руках своїх тримаємо.

Воно не мак. За вітром не злетить.

Ми знову переможемо. Ми знаємо.

Бо з нами Європа. З нами весь світ.

Сьогодні День пам'яті . Ми знаємо.

Це репетиція великих справді днів,

Яких всі з нетерпінням вже чекаємо,

День перемоги сучасної війни.

Він поруч. Близько. Вже не за горами.

Із твоїм містом, містечком , селом.

Перемога буде обов’язково із нами.

Ми кричимо, благаємо: «НІКОЛИ ЗНОВ!»

Ніколи знову ні війні, ні смерті,

Яка забрала тисячі життів.

Ми, українці, – ми живі, не мертві.

Ми всі сьогодні у передчутті.

У передчутті закінчення тривоги,

Не буде крові, сліз, ні болі, ні розлук.

Бо ми із вірою звертаємось до Бога.

Ми натерпілися і жахів,пекла, мук.

Ми натерпілися в далеких сорокових

І в близькім двадцять другому уже.

Ми кричимо на світ «НІКОЛИ ЗНОВУ!»

МИ хочемо своє. Не треба нам чуже.

З Днем пам'яті й примирення, країно,

З Днем пам'яті й примирення, земле моя.

Не буде війни хай, не буде руїни.

Хай буде лиш пам'ять, маки, весна…

26.04 .2022 Виховна година « Чорнобиль не має минулого часу»

В історії України ХХ століття було чимало подій, які справили надзвичайний вплив на суспільство і закарбувалися у його пам’яті назавжди.

Серед таких подій — глобальна техногенна катастрофа, наслідки якої відчув не лише український народ, але і вся північна півкуля планети Земля.

Чорнобильська атомна електростанція – це Перша українська станція, що була побудована на півночі України в Київській області біля кордону з Білорусією на березі річки Прип’ять. Станом на квітень 1986 року експлуатувалися чотири енергоблоки, станція на той момент була найпотужнішою в СРСР.

6 квітня 1986 року о 1:23:59 в ході проведення проектних випробувань на четвертому енергоблоці стався вибух, який повністю зруйнував реактор, тому аварія на Чорнобильській АЕС є найпотужнішою у світі з усіх 296, які відбулись на ядерних підприємствах. Вибух на Чорнобильській атомній електростанції рівнозначний вибуху більш як 500 атомних бомб, скинутих на Хіросіму.

Внаслідок аварії в атмосферу було викинуто 50 мегакюрі радіоактивності, що складає 4 % від об’єму завантаження четвертого енергоблоку.

У повітря потрапили: радіоактивний цезій, йод, стронцій і плутоній. Техногенна катастрофа у Чорнобилі забруднила цезієм і стронцієм близько 100 тисяч квадратних кілометрів території України, Білорусії і Росії. Тільки в Україні радіоактивна хмара забруднила понад 50 тис. кв. км у 74 районах 12-ти областей. На цій території розташовано понад 2 тисячі населених пунктів. Крім республік Радянського союзу вплив катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія. Радіоактивні дощі були зафіксовані в Ірландії. Радіоактивна хмара зачепила навіть схід США.

Вибух на четвертому енергоблоці атомної електростанції 26 квітня 1986 р. спричинив пожежу всередині станції, який почали гасити оператори. Пожежники ліквідували вогонь на даху блока і всередині машинної зали. З метою зменшення рівня радіації за допомогою гелікоптерів блок почали засипати речовинами, які поглинають радіонукліди – це бром, доломіт, глина, свинець, пісок.

Це допомогло створити тисячотонний захисний прошарок, що дозволив істотно знизити рівень радіації. Більша частина із шести тисяч тонн сумішей була скинута з 28 квітня по 2 травня 1986 року.Урядова комісія СРСР почала проведення безпрецедентної в мирний час мобілізації. На гелікоптері члени комісії облітали район аварії з метою вивчення стану на об’єкті вибуху. Солдати Радянської армії з даху 3-го енергоблоку скидали у пошкоджений 4-й блок шматки закинутого сюди вибухом палива.

Учені, інженери і техніки терміново створювали систему вимірювання і контролю радіаційних, нейтронних і теплових процесів, які відбувались у 4-му блоці атомної електростанції. Усі ці роботи виконували 860 тис. «ліквідаторів», у тому числі 340 тисяч військовослужбовців.

Україна відчула на собі основні наслідки вибуху на ЧАЕС. Радіація забруднила майже десяту частину території з населенням в декілька мільйонів чоловік. Сотні тисяч людей було переселено з найбільш постраждалих районів. Терміново було евакуйовано 45 тис. жителів міста Прип’ять.

Сьогодні на Україні кількість потерпілих від Чорнобильської катастрофи складає більше 3 млн. чоловік (з 10 млн. людей, що проживали в Росії, Білорусії та Україні в цілому), серед них близько одного млн. дітей. До 1995 року із загальної кількості постраждалих померло 126 тис. чоловік, серед яких понад 20 тис. тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії. Майже 5 млн. чоловік отримали безпрецедентне опромінення.

У жителів забруднених районів, а також у всіх, хто брав участь в ліквідації наслідків аварії, виявили схильність до катаракти, серцево-судинних захворювань і зниження імунітету. Сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. Збільшилися кількості випадків вроджених патологій у дітей, підвищення рівня дитячої смертності, збільшення випадків народження дітей із синдромом Дауна.

Крім того, було доведено, що опромінення невеликими дозами радіації викликає тривожність та агресивність, впливає на психіку людей та, особливо, дітей.

Серед усіх негативних наслідків найбільша частка припадає на екологічні. Високому радіаційному впливу піддалися природні й аграрні екологічні системи в 30-кілометровій зоні ЧАЕС. Чорнобильська аварія відбулася наприкінці квітня – у період прискореного росту рослин і мешканців ґрунту, а цей період є для них найбільш радіочутливим. Також у зоні відчуження у 1986-1988 роках відмічено численні факти радіаційного пошкодження рослин і тварин. Сильнішим було ураження тварин. Вчені не раз спостерігали у них пошкодження частини тіла в результаті впливу альфа і бета опромінення. На забруднених територіях радіацією було знищено більшість комах, які жили у верхньому сантиметровому шарі ґрунту. Несподівано великим виявилося забруднення тіл водних птахів. Харчуючись у мулі, вони розносили радіонукліди далеко поза межі 30-кілометрової зони. В цілому ушкодження екосистем у Чорнобильській зоні відчуження були надзвичайно значними, яких раніше ніколи не було в природі.

Сильного радіаційного забруднення зазнало Київське водосховище. Це стало загрозою не лише для жителів Києва, але і всього Дніпровського басейну.

Остаточно Чорнобильська атомна електростанція перестала виробляти електроенергію 15 грудня 2000 року, коли був назавжди зупинений 3-й енергоблок. З цього дня підприємство працює над зняттям енергоблоків з експлуатації, утилізацією радіоактивних відходів і будівництвом над 4-м енергоблоком нового безпечного саркофагу, покликаного замінити об’єкт «Укриття».

Згідно із затвердженою верховною радою програмою, Чорнобильська атомна електростанція повинна бути повністю ліквідована до 2065 року: паливо буде вилучене та переміщене до довгострокових сховищ і відбудеться консервація реакторів, а коли рівень радіоактивності знизиться, їх демонтують, а територію очистять.

Після тридцяти років після вибуху періодично розглядається питання про можливість зменшення зони відчуження.

Сьогодні, 26 квітня 2020 року виповнюється 34 роки з часу аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка залишається найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики та величезною екологічною бідою світового масштабу.

Проходять роки після аварії проте біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, а дехто і життям. Збитки від аварії на Чорнобильській атомній електростанції доведеться відшкодувати ще дуже довго

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими і перед пам’яттю тих, хто помер від радіаційного смерчу.

Перегляньте відео за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=52uaR16GHAk&t=1s

ЧОРНОБИЛЬ

https://www.youtube.com/watch?v=2wGXwNg-ZI4

26 квітня - річниця катастрофи на Чорнобильській атомній станції.
Сьогодні ми вшановуємо пам'ять ліквідаторів страшної аварії світового масштабу. Людей, які ціною власного здоров'я і життя боролися із наслідками техногенної катастрофи, що сталася 36 років тому в Чорнобилі.
Вшановуємо, пам’ятаємо та дякуємо Героям!

Чорнобиль і сучасність

Дуже руйнівні": експерт порівняв наслідки від сучасної ядерної зброї та Чорнобильської катастрофи

19 квітня 2022

Сучасна ядерна зброя, яку має Росія, менш потужна за ту, що США скинули на японську Хіросіму наприкінці Другої світової війни.

Про це заявив експерт та історик з ядерної зброї Алекс Веллерштейн в інтерв'ю для "УП. Життя".

Також він порівняв потужність сучасної ядерної зброї РФ та катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції.

На думку експерта, шкоду від наслідків Чорнобильської катастрофи можна порівняти із наслідками від старих ядерних бомб, потужністю в багато мегатонн.

"Чорнобиль спричинив більше проблем, ніж може спричинити багато видів сучасної ядерної зброї. Наприклад, в 1954 році було випробування американської термоядерної бомби Castle Bravo.

Вона мала потужність в 15 мегатонн та в 1000 разів потужніша за ту, яка була скинута на Хіросіму. І це створило схожі масштаби забруднення, які можна порівняти з чорнобильськими", – розповів Веллерштейн.

Історик припускає, що наслідки від удару сучасною ядерною зброєю можуть бути порівняно менші, ніж у випадку з Чорнобилем. Однак, вони будуть дуже руйнівними.

"Я не можу сказати, яка найбільша бомба в Росії – думаю орієнтовно 2 мегатонни. У китайців є зброя потужністю в 5 мегатонн – певно, найбільша, яка є в сучасному світі.

Так, це спричинить не такі руйнівні наслідки, як у випадку з Чорнобилем", – наголосив Алекс Веллерштейн.

Також експерт та історик з ядерної зброї оцінив шанси на виживання у випадку, якщо ворог наважиться застосувати ядерну зброю.

Детальніше про те, наскільки високі ризики застосування ядерної зброї Росією, Алекс Веллерштейн розповів в інтерв’ю "УП. Життя": Ніхто не знає, що чекає на світ після ядерної війни. Краще не перевіряти. Інтерв'ю з істориком з ядерної зброї.

Вас також може зацікавити:

Хімічна атака: як реагувати, щоб вижити

Захист від радіації. Коли насправді потрібна йодопрофілактика?

Що ви знаєте про радіацію та Чорнобиль? Перевірте себе. ТЕСТ

Ситуація у Чорнобилі дуже небезпечна як для Європи, так і для росії – Подоляк

10.03.2022 09:44

Війна…Як хочеться сказати…Нарешті мир…

Обпалені вогнем думки , будинки , долі…

І смутку , горя , сліз по всій землі доволі …

І хочеться так вголос заридати ,

бо в когось десь нема рідної хати !

Ранo - вранцi на світанку босими ногами

Йшлa дo Богa Українa тиxo з молитвами.

Йшла заплакана дитина й засмучена мати,

Душу їй хотілось у руках подовше тримати!

Все сталося зранку , сирени лунали, лунали ,

Летіли ракети…Куди їм про затишок знати ?

Хіба їй цікаві людські мереживні мрії,

Хіба вони знають як жити в любові , вірі, надії!?

Коли ж закінчиться ця проклята війна?

Порожні вулиці, сирени, холодні укриття,

Й настане вмить ранкова радісна хвилина –

І зайде в дім в сльозах щаслива ВСЯ родина!

Й настане мир і білосніжні вишні зацвітуть,

Бо не цвітуть вони , вітри холодні дмуть .

Й тепло прийде , й лелеки звістку принесуть –

Закінчилась війна ! Все буде Україна !

І буде мати з нагодованим дитям ,

І прийде тато радісний додому

І засіяють величчю збудовані міста ,

І Україна в вишиванці з квітами в подолі …

Я вмиюся ранковою холодною росою,

І не почую гул ворожих літаків над головою.

І рідна мова зазвучить як пісня солов’я ,

Й заколоситься золотими нивами земля…

Ще буде мир, здобутий кров’ю в перемогах.

Ще будуть квіти, бджоли і п’янкий нектар.

І тільки кров, пролита на святий вівтар ,

Заквітне маком ,

і душа полине птахом до самого Бога !

Повернемось до мирного спокійного життя,

Підніметься з руїн моя свята країна,

Засяє сонцем й чорнобривцями мій край,

По силі мужності ідуху ти одна така єдина.

….А поки що – рясніють від могил поля

Земля здригається і стогне від тортур ворожих,

від попелу і полум’я кричить моя земля…

Прокляті вороги , ви на людей не схожі!!!

Я крикнув - гості ви жорстокі і незвані ,

Чого нахабно ви вбиваєте моїх людей?

Чого ви пострілами градів лякаєте калину

І залишаєте сиротами ангелів - дітей!

Я крикнув – « Мамо...! Мамочко, матусю!

Спечи мені святий і ароматний хліб.

Я тата встріну і додому повернуся,

Я обійму свою родину і землю від бід !»

А поки що - палають болісно мої міста

І гинуть воїни – славетні українки й українці !

Вони за нас віддали серце і своє життя

І не зламались !Бо в своїй сторонці!

У їх очах вогонь добра горить священний,

В них щирість, що навіть не згорить в вогні.

В них лють і ненависть , і непідкупна совість ,

В них непереможний дух , свобода у борні!

…І засіяє славна незалежна Україна!

Й пшениця вродить , а не клята кропива !

І світ повірить – є така міцна країна ,

Велика й мужня !Бо вона така одна !

Лиш тільки біль нестерпний не мине ніколи

За тихий рай сім’ї й дитячого спокою...

І мирне небо голубе і чисте поле ,

Загоїть глибокі рани …та не нам з тобою...

Війна … Як хочеться сказати –

Нарешті мир! …

ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ

5 порад для батьків

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

Методика гармонізації Шрайбера

За допомогою цієї методики за кілька хвилин можна привести організм в стан гармонії – зробити гармонічним дихання і ритми серця. Шрайбер вважає, що не має сенсу ні чекати, ні шукати зручних зовнішніх обставин для цього, а варто звернутися до внутрішнього світу – і там, насамперед, наводити порядок. При цьому приводити організм в стан когерентності (цілісності, взаємозв’язку усіх процесів в організмі людини) можна як стоячи в заторах, так і на автобусній зупинці, а після цього тренування можна продовжувати вже в домашніх медитаційних умовах.

І. Перший крок. Спочатку направте свою увагу всередину себе, залишивши зовнішні проблеми. Робимо це за допомогою повільного глибокого вдиху і свідомого глибокого видиху, що має стимулювати гальмівну систему парасимпатикуса. Після кожного вдиху-видиху рекомендується робити затримку на кілька секунд, що дозволяє поступово все більше увійти в стан спокою. При видиху необхідно ніби випускати із себе всі проблеми і несприятливі події, поступово спустошуючи свідомість від думок і почуттів.

ІІ. Другий крок. Спрямовуємо увагу на серце: потрібно уявити, що дихаєш серцем. Найзручніше уявляти, що дихання проходить через серце. Вдихаючи можна уявляти, що у серце входить свіжа енергія з оточуючого простору, а видихаючи, - що відпрацьована, надмірна енергія відходить від серця. Можна також уявити, що серце нібито приймає повітряну ванну.

ІІІ. На третьому етапі уявіть собі, що в серце проникає тепло і простір, які наповнюють груди та поєднуються в унісон з ритмом дихання. Подумаємо про своє щастя, і згадаємо людей, кому ми вдячні за будь-що. З'єднайтеся з почуттям вдячності і щастя, які ви коли-небудь почували, оживіть ці спогади в пам'яті. (На своєму досвіді я знаю – корисно згадати, як ти колись був щасливим, відчути це всім серцем.) Відчуйте себе щасливим! Усмішку, яка завжди виникає при такому переживанні, можна свідомо розповсюдити на все тіло, посиливши таким чином відчуття тепла, нескінченого простору, вдячності і любові!

Усмішка – це ознака гармонії і когерентності, іншими словами, за допомогою усмішки можна підвищити когерентність.

Дослідження вчених доводять, що почуття, викликані хорошими спогадами, посилюють когерентність серця, приводячи хаос почуттів до порядку, причому відбувається ця зміна дуже швидко.

Включається механізм позитивного зворотнього зв'язку: серце сигналізує емоційному відділу мозку про свій стан, а мозок, відповідно, передає сигнал назад в серце, виходить ефект посилення сигналу – так само, як це відбувається при роботі електричного посилювача сигналу. Стан позитивного зв'язку зберігається протягом 30-60 хвилин. Ті, хто навчається таким чином, швидко засвоюють техніку налагоджування контакту із серцем.

Проблемою при виконанні цього завдання є відволікання уваги на думки (за своєю сутністю думки хаотичні), внаслідок чого хаос повертається.

В американському Інституті серця протягом шести тижнів досліджували групу пацієнтів, які займалися цією методикою: у 22% рівень стресового гормону в крові знизився, а 34% людей позбулися депресії.

14.04.22

06.04.22 Дії при надзвичайних ситуаціях

До уваги учасників освітнього процесу!
Реально оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.

ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

— не торкайтеся у транспорті, житлових та громадських приміщеннях або на вулиці нічийних пакетів (сумок), не підпускайте до них інших. Повідомте про знахідку працівника поліції;

у присутності терористів не виказуйте своє невдоволення, утримайтеся від різких рухів, лементу й стогонів;

— при погрозі застосування терористами зброї лягайте на живіт, захищаючи голову руками, якомога далі від вікон, засклених дверей, проходів, сходів;

використайте будь-яку можливість для порятунку;

— якщо відбувся вибух – вживайте заходів щодо недопущення пожежі та паніки, надайте домедичну допомогу постраждалим;

намагайтеся запам’ятати прикмети підозрілих людей і повідомте їх прибулим співробітникам спецслужб.

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ

У такій ситуації необхідно:

— зберігати спокій та намагатись уникнути контакту з терористами;

— якомога тихіше повідомити правоохоронні органи про терористичну атаку, а також про своє місцеперебування;

— не палити;

— не наближатися до дверей та вікон;

чітко виконувати інструкції та команди правоохоронців;

— сховати свої документи та візитні картки.

Пам’ятайте, що одразу після вашого повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних заходів для збереження вашого життя та здоров’я.

ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ

Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

— визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи та виходи до безпечної зони у найкоротший строк;

ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду;

— евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних із ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;

— у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;

— ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;

— виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі;

Щоб запобігти поширенню вогню, диму, слід утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також – від розбивання скла.

ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)

У разі проведення антитерористичної операції рекомендують:

лягти на підлогу обличчям вниз, поклавши руки долонями на потилицю;

чітко виконувати команди співробітників антитерористичного підрозділу уникаючи різких рухів.

ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступні рекомендації у разі перестрілки:

-якщо стрілянина застала вас на вулиці, відразу ж ляжте й озирніться, виберіть найближче укриття й проберіться до нього, не піднімаючись у повний зріст. Укриттям можуть служити виступи будинків, пам’ятники, бетонні стовпи або бордюри, канави. Пам’ятайте, що автомобіль – не найкращий захист, тому що його метал тонкий, а пальне – вибухонебезпечне. За першої нагоди сховайтеся у під’їзді будинку, підземному переході, дочекайтеся закінчення перестрілки;

-якщо в ході перестрілки ви перебуваєте у будинку, – укрийтеся у ванній кімнаті й ляжте на підлогу, тому що перебувати у кімнаті небезпечно через можливість рикошету. Перебуваючи в укритті, стежте за можливим початком пожежі. Якщо пожежа почалася, а стрілянина не припинилася, залиште квартиру й сховайтеся в під’їзді, далі від вікон.

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує порядок дій у разі захоплення транспорту:

якщо ви знаходитеся в захопленому автобусі – не привертайте до себе уваги терористів. Огляньте салон, визначте місця можливого укриття на випадок стрілянини;

заспокойтеся, спробуйте відволіктися від того, що відбувається,

зніміть ювелірні прикраси;

не дивіться в очі терористам, не пересувайтеся по салону та не відкривайте сумки без їхнього дозволу;

не реагуйте на провокаційну або зухвалу поведінку;

якщо представники влади почнуть спробу штурму, – лягайте на підлогу між кріслами й залишайтеся там до закінчення штурму;

після звільнення – негайно залиште літак автобус, тому що не виключена можливість його замінування терористами й вибуху парів бензину.

ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ

ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИСТА:

подзвоніть з іншого телефону (іншого мобільного чи від сусідів) оператору телефонного зв’язку (мобільного чи стаціонарного) і скажіть причину дзвінка, своє прізвище, адресу та номер свого телефону;

намагайтеся затягнути розмову та записати її на диктофон чи дайте послухати свідкам (сусідам);

одночасно, з розмовою і записом на диктофон, друга людина дзвонить з іншого телефону на вузол зв`язку, а потім у поліцію за телефоном 102 для термінового затримання того, хто телефонував;

напишіть заяву начальнику відділення поліції, на території якого ви проживаєте, для прийняття необхідних заходів;
поліція, за запитом на вузол зв`язку, отримає номер телефону, адресу, прізвище того, хто дзвонив, і буде вживати необхідних заходів.

ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА
Поради для керівництва закладів освіти:
Якщо є змога – подайте знак тривоги, але це не повинна бути пожежна сигналізація.
Слідкуйте за ситуацією і переоцінюйте її.
Будьте готові передати командування поліції або іншим силовим органам.
Повідомте всіх, коли небезпека зникла.
Після інциденту повідомте про обставини батьків.
Поради для працівників закладів освіти
Попередьте інших, щоб вони негайно сховалися та забезпечили безпеку дітей.
Зберіть дітей всередині безпечного приміщення, якомога далі від загрози.
Закрийте і замкніть двері ключем (за можливістю). Перемістіть меблі, щоб заблокувати доступ від загрози, за наявності та змоги.
У разі загрози стрілянини, всі мають швидко лягти на підлогу і за можливості накритися меблями, щоб не бути мішенню.
Вимкніть світло та всі пристрої, які можуть його подати.
Вимкніть усі пристрої, що видають звуки: мобільні телефони, радіоприймачі тощо.
Зберігайте тишу.
Тримайтеся якомога далі від дверей і вікон.
Залишайтеся спокійними, заспокоюйте тих, хто нервує.
Поради для учнів
Пам’ятайте про правила: не говори. Не біжи. Не штовхайся. Не повертайся.
Виконуйте вказівки працівників закладу освіти.
Зберігайте спокій та тишу.
Якщо є потреба, допоможіть заблокувати двері меблями.
Головне: сховатися, впасти та накритися.

28.03.22

«Стрес та ресурси індивідуального контролю»

Виховна година он-лайн. Перегляд презентації

26.03.22

Алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога»

Щоб почути сигнал «Повітряна тривога»:

Підписатися на офіційні джерела інформації:

голови обласної військової адміністрації Андрія Райковича https://t.me/kirovogradskaODA

інформаційний портал Кропивницького Gre4ka/info https://t.me/gre4kainfo

Встановити на телефоні застосунок "Повітряна тривога". Як це зробити, читайте тут:

https://www.facebook.com/RivneODA/posts/280432180895144

Сигнал передається також через систему оповіщення, регіональне радіо та телебачення.

У крайніх випадках або місцях, куди не дістають сирени, сигнали тривоги можуть передавати дзвони на церквах.

Якщо почули сирени, перебуваючи вдома:

1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги;

2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;

3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;

4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);

5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.

У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.

Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор — під несучі стіні, або ванну (але закрийте рушником дзеркало).

Якщо почули сирени, перебуваючи на роботі:

1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, діяти за вказівками керівництва;

2. Швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).

Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).

Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Чому? – читайте тут: https://www.facebook.com/oleksandr.polishchuk/posts/7834281316597926.

У хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко.

Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.

Бережіть себе! Разом переможемо!

25.03.22р.

18.03.22р.

14.03.22

Порядок дій в екстренних ситуаціях

Як поводити себе у разі надзвичайної ситуації або війни.

Як діяти у кризовій ситуації. Пам’ятка для сім’ї.

21.02.2022

Бесіда до Дня рідної мови

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Міжнародний День рідної мови (International Mother Language Day) – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

18.02 2022

Інформаційна година до Дня памяті Герїв Небесної Сотні

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні! 🕯

Героїв, які поклали душу й тіло за нашу свободу, захищали ідеали демократії, відстоювали права та свободи громадян.20 лютого 2014 року стало однією з найтрагічніших дат в історії України: у цей день на Майдані загинуло найбільше активістів Революції Гідності.Найстаршому активісту – Івану Наконечному – на той час виповнилося 82 роки, а наймолодшому – Назарію Войтовичу – лише 17.

Герої Небесної Сотні – уособлення людської, громадянської та національної відваги й самовідданості. Завдяки їм Україна вистояла тоді. Пам’ятаймо їх жертву і стоїмо зараз, міцно і непохитно!

Слава Героям України!

16.02 2022

Інформаційна година до Дня єднання

Президент України Володимир Зеленський оголосив 16 лютого 2022 року Днем єднання. Відповідний указ глава держави видав напередодні, 14 лютого.

У День єднання Державний Прапор України буде піднято на будівлях усіх населених пунктів країни, а о 10:00 – виконано Державний Гімн. З якою метою було започатковано нове свято та в чому його відмінність від Дня Соборності, розповідає OBOZREVATEL.

У чому суть Дня єднання?

У президентському указі №53/2022 від 14 лютого 2022 року йдеться, що День єднання оголошено для "посилення консолідації" українців, зміцнення їхньої "стійкості" на тлі зростання гібридних загроз, пропагандистського та морально-психологічного тиску на суспільну свідомість.

Перед Україною постали серйозні зовнішні та внутрішні виклики, які вимагають від кожного з українців відповідальності, впевненості та конкретних дійОсвітні заклади не можуть залишатися осторонь надважливої теми. Саме тому на знак громадянської солідарності освітяни долучаються до флешмобу, присвяченого Дню єднання.

15.02.22

Виховна бесіда

" Афганістан - то біль і смуток, чиєсь обірване життя..."

до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Саме цього дня 1989 року з Афганістану були виведені радянські війська, які з 25 грудня 1979 брали участь у війні на території цієї країни.
Минуло 33 роки, але до цього часу не притупилися душевні страждання від втрат у рідних, у колишніх воїнів-афганців, які бережуть пам'ять про події тих років та своїх бойових побратимів.
Через страшне горнило афганської війни пройшли тисячі українських солдат. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.
Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. А скільки їх пропало безвісти чи потрапило в полон! А ті, хто залишилися живими, пройшли сувору школу випробування долі.
Взагалі, після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. Війна в Афганістані тривала більше 9 років. Участь у ній взяли 160 тисяч 375 українських військовослужбовців, 3360 з яких загинули, 72 зникли безвісти, близько 4000 отримали інвалідність.
З кожним роком все далі історія віддаляє нас від вогняних років Афганської війни, але час непідвладний викреслити з нашої пам'яті приклади мужності і вірності синів своєї Батьківщини, які з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської мужності та героїзму.

14.02.22

День Святого Валентина

День Святого Валентина ще іменують Днем усіх закоханих.

Свято — неофіційне і не є вихідним, проте активно відзначається молоддю щорічно 14 лютого. День Валентина прийшов до нас з-за кордону і дуже скоро став одним з найпопулярніших молодіжних свят.

Історія виникнення свята

Достовірних даних про те, де саме зародилася традиція святкування — немає, одні вважають батьківщиною знаменного дня — Англію, інші — Францію. За переказами, День Святого Валентина вшановує великомученика Валентина — священика, який всупереч наказу імператора Клавдія ІІ, що забороняв молодим чоловікам мати сім'ю, таємно вінчав закоханих. Правитель вважав, що самотній чоловік, не обтяжений сімейним побутом, має шанси стати кращим воїном, оскільки його думки зайняті тільки майбутніми битвами. Незабаром дії священика були розсекречені, сам Валентин постав перед судом, піддався жорстоким тортурам і згодом був страчений. В ніч перед стратою він написав своїй коханій лист — признання в любові у віршованій формі. Згодом такі листи стали називати «валентинками». Дата смерті великомученика і припадає на 14 лютого.

Минуло багато часу, в XIV столітті священика Валентина канонізували — за благі діяння віднесли до числа святих. Відтоді День Святого Валентина активно святкується в Європі і в нашій країні.

Традиції святкування та символіка Дня Святого Валентина

Щороку 14 лютого молоді люди, що мають пару, дарують своїм половинкам різноманітні подарунки:
• «валентинки» — символічні листівки у формі сердечок, які містять признання в коханні, найчастіше у віршованій формі;
• солодощі, виготовлені в тій же «серцевій» формі або які зображують фігурки Купідона — бога любові;
• м'які іграшки та сувеніри.

Очевидно, що головні символи свята повинні бути виконані в яскравих червоних і рожевих тонах — кольорах, що означають пристрасть і полум'я почуттів.

День закоханих — світське свято. Оскільки його зустріч припадає на сльотавий і вогкий місяць зими, молодь з нетерпінням чекає його, щоб просто весело провести час, адже новорічні свята давно позаду, а весняна «маївка» ще нескоро. Тим не менш, є пари, які дуже серйозно ставляться до цієї дати і переносять на неї доленосні рішення.

Історична година до Дня пам’яті героїв Крут «Квіти у полі, там де Крути…»

Марія Бурмака. Пам"яти тридцяти

https://www.youtube.com/watch?v=yDa01WTARiM

29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. 29 січня 1918 року назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. Йшов 1918 рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, суверенною державою. Проте більшовицька влада не хотіла так просто віддавати свого «молодшого брата». Після захоплення Харкова та Полтави більшовики спрямували своє шеститисячне військо на Київ під проводом М.Муравйова. На той час в Центральній Раді не було армії. Основна її частина була розбита більшовиками, а інша перейшла на бік червоних, спокусившись фальшивими обіцянками. У той важкий і грізний час на оборону рідного краю стали лише невеликі частини ідейних борців. У Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназії. Їх було 300.

Наступав холодний ранок 29 січня 1918 року. Назва невеликої станції Крути, що розташована на Чернігівщині уздовж лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність. О 9.00 годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою. Юнаки мужньо відбивали атаки ворога, не залишаючи своїх позицій. Проти них наступали матроси Балтійського флоту – їх було майже 6 тисяч старих вояків, а борців за волю України біля 600. Бій був запеклий і тривав до полудня. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.

Бій був запеклий і тривав з раннього ранку і до пізнього вечора. Для багатьох юнаків це була перша в їхньому житті ніч, проведена поза батьківським домом, і це була для них остання вже ніч. Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості та сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але цей наказ не був почутий студентами і ті кинулись вперед на ворога, а юнаки старшинської школи відійшли. Студенти пішли на смерть, адже набоїв у них уже не було, бо їм було видано їх лише по три на особу. Вони йшли на ворога з багнетами. І падали , падали в нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.

Сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати. Але поки це слово дійшло з одного боку колії, де були юнаки старшинської школи, на протилежний бік до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати». Юнаки-курсанти відійшли назад, а студенти кинулись вперед. На смерть… Пішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було. І падали, падали у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів. 35 забрано в полон, двадцять сім здорових і вісім поранених. Довго і жорстоко катували їх. Та не впали на коліна, не просили пощади і помилування. Мужньо зустріли вирок: поранених відправити до Харкова, розстріляти. Наближалася страшна хвилина для засуджених. Один починає, всі інші підхоплюють «Ще не вмерла Україна». І вже лежать тіла юнаків на снігу, политому їхньою кров’ю. Селяни з навколишніх сіл забрали їхні тіла, поховали за християнським звичаєм. 1 березня 1918 року, після звільнення Києва, було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв. Однак усіх загиблих знайти не вдалося. 19 березня 1918 року до Києва приїхав сумний поїзд. Убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі – на аристократичному кладовищі в центрі Києва.

Увічненням цього є відома поезія Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців

Славних, молодих…

На Аскольдовій могилі

Український цвіт!-

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадницька рука?

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка…

На кого зазнявся воїн?

Боже, покарай!-

Понад все вони любили

Свій коханий край.

27 здорових і 8 поранених студентів потрапило в полон. Їх по –звірячому мордували, а наступного дня розстріляли, заборонивши селянам їх ховати. Перед розстрілом юнаки заспівали « Ще не вмерла Україна».

Сімох поранених, переплутавши зі своїми, більшовики відправили до Харкова лікуватися. Так вони вціліли і потім розповіли про все, що сталося того страшного дня. Небагато імен тих героїв зберегла нам історія. Це, зокрема, студенти Божко – Божинський, Микола Лизогуб, Попович, Володимир Шульгін, Пинський, Омельченко, гімназисти Павло Кальченко, Микола Івашкевич, Лепський, Тарнавський, Андрій Сокальський.

1 березня 1918 року , після звільнення Києва, організаційний комітет, який очолював студент С. Король, розшукав місце загибелі своїх товаришів. Було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків були знайдені ями, я в яких лежали тіла героїв. Однак , усіх загиблих знайти не вдалося.

19 березня до Києва приїхав сумний поїзд. Родичі, друзі , прийшли розпізнати тіла. Та пізнати було важко. Усі тіла були по-звірячому понівечені. 10 тіл так і не розпізнали. Вбитих синів батьки поховали у родинних гробівцях. Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.

На похоронній церемонії виступив з промовою Михайло Сергійович Грушевський. Він, зокрема сказав: « Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні!».

Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт. Домовини з тілами були вкриті малиновими китайками і поставлені на селянські вози. Похоронна процесія пройшла через місто.

День битви під Крутами – 29 січня – проголошено Днем Скорботи України. Його відзначали в Галичині до 1939 року. 24 січня 2003 року Президент України Леонід Данилович Кучма видав розпорядження « Про шанування пам’яті героїв Крут ».

Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі. Вже 29 січня 1919 року на роковини бою під Крутами, до Аскольдової могили героїв прийшли студенти й гімназисти. Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеям, за які життям заплатили герої. Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський. Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!». Крути, без сумніву, були, є і будуть завдяки героїзму молодих студентів, однією з героїчних сторінок нашої історії. Крути стали початком нової доби в історії України. Без Крутів навіть Акт злуки 22 січня 1919 року був би лише документом.

Слава, слава Україні і її народу, Що своїм життям безцінним захищав свободу, Що довідну самостійність розумом відстояв,- Тричі слава Україні і її героям.

21.01.22

22 січня - День Соборності України (день Злуки)

Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року No 42/99

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року No 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917–1921 року державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

У 71-у річницю Акта Злуки (22 січня 1990 року) в Україні відбулася одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій – “живий ланцюг” як символ єдності східних і західних земель України. Понад мільйон людей, узявшись за руки, створили безперервний ланцюг від Івано-Франківська через Львів до Києва. Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режиму. 31 рік тому ця подія стала провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

https://www.youtube.com/watch?v=D605VLiU6Ug

27.04.2021 Бесіда

Правила поведінки і дії в умовах масового скупчення людей та в осередках інфекційних захворювань .

Дуже часто натовп стає небезпечніше стихійного лиха або аварії, що його утворили. Дослідження Карантелли (США) показують наступні характерні риси паніки:

– Панічна втеча завжди спрямована убік від небезпеки (не роблю ніяких спроб протидії);

– Напрямок утечі при паніці не є випадковим (вибір за знайомою дорогою чи тією по якій біжать інші);

– За своїм характером панічна втеча – асоціальна (найдужчі зв'язки можуть бути перервані: мати може кинути дитину, чоловік – дружину і т.д.), а люди стають несподіваним джерелом небезпеки один до одного;

– Людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обстановка вкрай небезпечна (панічна втеча припиняється, коли людина думає, що виявився поза небезпечною зоною);

– Людина, охоплена панікою, погано міркує, хоча цілком її дії логіки не позбавлені. Проблема скоріше в тім, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, іноді головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибку з приречено великої висоти. Усе сказане свідчить: зупинити натовп може лише найсильніше емоційне гальмо чи чудо. Саме до чудес варто віднести випадки, коли сильній вольовій людині, що користується довірою тих, що зібралися, удавалося запобігти драматичний розвиток подій. Інші засоби – категоричні команди, гаряче переконання у відсутності небезпеки і навіть погроза розстрілу панікерів. Багато спеціальних пам'яток рішуче рекомендують фізичне придушення призвідника паніки. Тому що припинити психологічну пожежу, що починається (як, утім, і всяку іншу), незмірно простіше, ніж тому зупинити натовп, що прийшов в рух. Зробити це, зрозуміло, не легко, до того ж лідер піддається двом стресам відразу, він усвідомлює, як саму небезпеку ситуації, так і свою відповідальність за життя людей.

Як вижити у натовпі?

Краще правило – далеко його обійти!!!

Якщо це неможливо: – ні в якому разі не йти проти натовпу. Якщо натовп вас потягнув, намагайтеся уникнути і його центру, і краю – небезпечного сусідства вітрин, ґрат, огорож, набережної і так далі.

Ухиляйтеся від усього нерухомого на шляху: стовпів, тумб, стін і дерев, інакше вас можуть просто роздавити, розмазати.

Не чіпляйтеся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість – застебніться.

Високі каблуки можуть коштувати вам життя, як і розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку і т.д.

Якщо у вас щось упало (що завгодно), ні в якому разі не намагайтеся підняти – життя дорожче. У щільному натовпі при правильному поводженні імовірність упасти не так велика, як імовірність здавлювання. Тому захистіть діафрагму зчепленими в замок руками, склавши їх на грудях.

Ще один прийом – пружно стиснути руки в ліктях і пригорнути їх до корпусу. Поштовхи позаду потрібно приймати на лікті, діафрагму захищати напругою рук. 3 Головна задача в натовпі – не упасти. Але якщо ви все-таки упали, то необхідно захистити голову руками, і негайно вставати. Це дуже важко, але може вийти, якщо ви застосуєте таку техніку: швидко підтягнете до себе ноги, згрупуєтеся і ривком спробуєте встати. З колін у щільному натовпі піднятися навряд чи удасться – вас будуть постійно збивати. Тому однією ногою потрібно упертися (повною підошвою) у землю і різко розігнутися використовуючи рух натовпу. Але проте встати дуже складно, завжди ефективніші попередні міри захисту. Якщо натовп щільний, але нерухомий, з нього можна спробувати вибратися, використовуючи психо-соціальні прийоми, наприклад, прикиньтеся хворим, п'яним, божевільним, зробити вид, що вас нудить і так далі. Коротше кажучи, потрібно змусити себе зберігати самовладання, бути інформованим і імпровізувати.

Психологи вважають, що натовп – особливий біологічний організм. Потрапивши в некероване скупчення народу, важливо дотримуватися правил безпеки.

Правила поведінки в натовпі – комплекс заходів, що допомагають зберегти безпеку в місцях великого скупчення людей.
Пропонуємо ознайомитися з рекомендаціями, які допоможуть уникнути неприємностей і нещасних випадків у натовпі:

1. Намагайтеся уникати великих скупчень людей.

2. Під час масових заворушень намагайтесь обійти натовп. Ви можете потрапити під дії співробітників спецпідрозділів.

3. Якщо Ви потрапили в натовп, дозвольте йому нести Вас у напрямку від центру до краю натовпу, намагаючись поступово вибратися з нього. Остерігайтеся поручнів, кутів і сходинок.

4. Глибоко вдихніть і розведіть зігнуті в ліктях руки в сторони, щоб грудна клітка не була здавлена. Не робіть активних дій в натовпі – не чіпляйтеся руками, їх можуть зламати.

5. Намагайтесь знаходитись подалі від високих та товстих людей, чи тих, які мають громіздкі предмети чи великі сумки.

6. Намагайтесь втримати рівновагу, щоб не впасти. Якщо ви впали, відразу закривайте голову руками, постарайтеся різко встати.

7. Не тримайте руки в кишенях.

8. Рухаючись, піднімайте ноги якнайвище, ставте ногу на повну стопу, не робіть короткі кроки, не піднімайтеся навшпиньки.

9. Якщо тиснява прийняла загрозливий характер, негайно, не роздумуючи, звільніться від будь-якої ноші, насамперед від сумки на довгому ремені чи шарфа. Якщо у вас щось випало, у жодному разі не нахиляйтеся, щоб підняти.

10. У разі падіння, намагайтесь якнайшвидше піднятися на ноги. При цьому не опирайтесь на руки (їх віддавлять або зламають). Намагайтесь хоч на мить встати на підошви чи на носки. Знайшовши опору, “виринайте”, різко відштовхнувшись від землі ногами.

11. Якщо встати не вдається, згорніться клубком, захистіть голову передпліччями, а долонями прикрийте потилицю.

12. Потрапивши у переповнене людьми приміщення, заздалегідь визначте, які місця при виникненні екстремальної ситуації найнебезпечніші (проходи між секторами на стадіоні, скляні двері й перегородки в концертних залах тощо), зверніть увагу на запасні та аварійні виходи, сплануйте шлях до них.

13. Легше всього сховатись від юрби у кутках залу або поблизу стін, але складніше звідти добиратися до виходу.

14. При виникненні паніки намагайтеся зберігати спокій і здатність тверезо оцінювати ситуацію.

Поширення інфекційних хвороб серед населення. Джерела збудників інфекцій. Основні механізми передавання збудників інфекції.

Інфекційні заразні хвороби займають особливе місце серед інших захворювань людини. Найважливішою особливістю інфекційних хвороб є їх заразливість, тобто можливість передачі від хворої людини або тварини здоровій. Багато з цих хвороб, наприклад чума, холера, грип, здатні до масового (епідеміологічного) розповсюдження, що охоплює при наявності відповідних умов цілком село, місто, область, країни і континенти. Інфекційні хвороби викликаються мікробами (мікроорганізмами). Мікроорганізми перебувають у великій кількості в ґрунті, воді, повітрі. Численні види мікробів населяють кишечник людини і тварин, що мешкають на шкірі і в ротовій порожнині. З допомогою деяких мікробів отримують багато продукти і лікувальні засоби. На ряду з корисними існують і шкідливі мікроорганізми. Деякі з них є збудниками заразних (інфекційних) захворювань людини. Ці мікроорганізми є патогенними. Безпосередньою причиною виникнення хвороби служить впровадження в організм людини патогенного мікроорганізму або отруєння токсином. Збудники інфекційних хвороб передаються від хворих здоровим різним шляхом.

Поширення інфекційних хвороб в людському колективі отримало назву епідемічного процесу. У процесі поширення інфекційних хвороб розрізняють три ланки:

1) джерело збудника інфекцій;

2) механізм передачі;

3) сприйнятливість населення.

У більшості хвороб джерелом збудника інфекції є хвора людина чи хвора тварина, з організму яких збудник виводиться при чханні, кашлі, сечовипусканні, блювоті, дефекації. У механізмі передачі збудника від хворої до здорової людини беруть участь вода, повітря, харчові продукти, ґрунт. Харчовий шлях передачі збудника інфекційних хвороб є одним з найбільш частих. Цим шляхом передаються хвороби черевного тифу, холери, дизентерії, бруцельозу та ін. Передача збудника через повітря відбувається при розмові, видиху, поцілунку, але найчастіше при кашлі та чханні з крапельками 4 слизу. Сприйнятливість населення до різних збудників інфекційних хвороб неоднакова. Є збудники хвороб, до яких сприйнятливі всі люди (віспа, кір, грип), до інших, навпаки, низька сприйнятливість. Сприйнятливість населення можна значно знизити шляхом проведення профілактичних щеплень, спрямованих на підвищення специфічної несприйнятливості (імунітету). Збудники інфекційних хвороб передаються від хворих до здорових осіб різними шляхами, але для кожної хвороби характерний певний механізм передачі.

По механізму передачі збудників інфекційних хвороб поділяються на чотири групи:

1) кишкові інфекції;

2) інфекції дихальних шляхів;

3) кров'яні інфекції;

4) інфекції зовнішніх покривів.

Режимно-обмежувальні заходи (посилене медичне спостереження, обсервація, карантин). Правила поведінки в осередках інфекційних захворювань, особиста гігієна в цих умовах. Однією з особливостей інфекційного захворювання населення є здатність його до епідемічного розповсюдження, тобто до передачі від хворого до здорового. У зв'язку з цим осередком біологічного зараження прийнято вважати міста і населені пункти, де сталося масове захворювання населення інфекційною хворобою. Якщо не вжити своєчасних заходів щодо ізоляції осередку зараження, то через заражених людей і тварин захворювання можуть поширитися. Для локалізації інфекції на осередок біологічного зараження накладається карантин. Карантином називають комплекс протиепідемічних, санітарногігієнічних, лікувальних та адміністративно-господарських заходів, спрямованих на попередження поширення інфекції як всередині вогнища, так і за його межі і ліквідацію вогнища інфекції біологічного зараження. Карантин, в першу чергу, передбачає проведення режимних заходів, в які входять: оточення (охорона) вогнища зараження, заборона виходу та виїзду з вогнища зараження без спеціального на те дозволу, заборони вивезення з неї будь-якого майна без попереднього знезараження. Населення з вогнища зараження виїжджає за місцем проживання тільки після проходження обсервації (спостереження). У карантинному вогнищі зараження, з метою захисту здорового населення від можливого інфекційного захворювання, проводяться наступні заходи: припиняється робота шкіл, кінотеатрів, клубів та інших культурномасових закладів, а також дрібних підприємств (артілі, майстерні, ательє, перукарні). Робота магазинів, майстерень, побутових та інших установ може бути відновлена тільки після встановлення виду інфекційного захворювання, виявлення епідеміологічної ситуації, в тому випадку, якщо не потрібно суворих режимних заходів одразу після закінчення дезінфекції зовнішнього середовища і санітарної обробки населення. Населення у вогнищі зобов'язане проводити дезінфекцію своїх квартир, знезараження води та продуктів харчування, митися в домашніх умовах, змінювати одяг, стежити за своїм самопочуттям і при найменшому нездужанні (температура, озноб, пронос) негайно викликати лікаря додому. Під обсервацією розуміють проведення в осередку ураження ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження розповсюдження інфекційних захворювань. При обсервації режимні заходи на відміну від карантину складаються тільки в обмеженні виїзду і в'їзду населення в осередок зараження з метою попередження тісного контакту з населенням заражених, які перебувають за межами цього вогнища. При обсервації після проведення заходів по дезінфекції та санітарної обробки всі підприємства і установи приступають до звичайної діяльності. Карантин та обсервація у вогнищі зараження скасовуються тільки після закінчення терміну інкубаційного періоду. характерного для тієї чи іншої інфекції, який обчислюється з моменту ізоляції останнього хворого. 4. Основні напрямки профілактики інфекційних хвороб.

Методи і засоби дезінфекції, дезінсекції, дератизації.

1. Основні дезінфекційні засоби. Величезну роль у припиненні подальшої передачі збудника інфекції відіграють дезінфекція, дезинсекція і дератизація. Дезінфекція – знезараження. У практиці дезінфекції розрізняють два її види: вогнищеву і профілактичну. Профілактичну дезінфекцію проводять з метою оздоровлення населених місць і попередження виникнення хвороб незалежно від їх наявності. Це провітрювання приміщень, вологе прибирання кімнат, миття рук перед їжею, очищення та хлорування водопровідної води на водо-насосній станції, пастеризація і кип'ятіння молока, консервування продуктів і т.д. Осередкову дезінфекцію проводять в тих випадках, коли стає відомо про появу захворювання у родині, гуртожитку, дитячому закладі, тобто в епідемічному вогнищі. В залежності від того, на якому етапі проводять дезінфекцію, розрізняють поточну та заключну дезінфекцію. Поточну дезінфекцію проводять в осередку інфекції з метою знищення збудників хвороби негайно після їх виділення з організму хворого. З цією метою знезаражують кожну порцію калу і сечі, якщо мова йде про кишкові інфекції, мокротиння хворих на туберкульоз тощо, дезінфікують також предмети, якими користується хворий, його білизна, оскільки вона може бути забруднена фекаліями, що містять збудників. Систематично проводять обмивання стін, підлоги, ліжка, тумбочки дезактивуючими розчинами, миття з милом, кип'ятіння іграшок, білизни, посуду. Одним з найбільш важливих моментів поточної дезінфекції є суворе дотримання правил особистої гігієни та вироблення відповідних навичок усіма особами, які доглядають за хворими. Заключну дезінфекцію проводять спеціально підготовлені дезінфектори після госпіталізації хворого, одужання, переведення його в інше приміщення або смерті. Дезінфекція здійснюється за допомогою фізичних і хімічних засобів. Одним із способів фізичного очищення водопровідної води є фільтрація. Пряме сонячне світло також згубно діє на багатьох патогенних мікробів. Великий бактерицидністю мають ультрафіолетові промені. Для отримання їх використовують ртутно-кварцові і увіолеві лампи, які проводять дезінфекцію повітря і поверхні різних предметів приміщень. Посуд, підкладні судна, плювальниці, хірургічні інструменти, шприци, голки, щітки і т.д. знезаражуються в киплячій воді не менше ніж протягом 45 хвилин. Білизну також часто знезаражують шляхом кип'ятіння. Хімічні способи дезактивації найбільш поширені. Для дезактивації застосовують різні хімічні речовини: фенол, крезоли, лізол, спирти, різні луги і кислоти, хлорне вапно та ін Найбільш часто використовують хлорне вапно, з якої при її розкладанні виділяється вільний кисень і хлор, що згубно діють на життєдіяльність мікробної клітини. Хлорне вапно застосовують для дезінфекції виділень при кишкових інфекціях (черевний тиф, паратифи, дизентерія, холера та ін), хворобах дихальних шляхів (дифтерія, туберкульоз), чуми, сибірки та ін., а також дезінфекції білизни та посуду. Для дезінфекції верхнього одягу, постільних речей, книг та інших предметів широко застосовують формалін – 40% водний розчин формальдегіду. Знезаражування поверхонь приміщень (підлога, стіни) і предметів, які не можна відправити в дегазаційну камеру, виробляють розпиленням дезінфекційних речовин під підвищеним тиском спеціальних насосів.

Дезинсекція – звільнення від комах та інших членистоногих – є підвидом дезінфекції. Так само як і дезінфекція здійснюється за допомогою фізичних, хімічних і біологічних засобів.

Дератизація – звільнення від гризунів – спрямована на ліквідацію джерела збудника інфекції, ними при багатьох хворобах є гризуни. Винищувальні заходи здійснюються за допомогою біологічних, хімічних і механічних способів.

ОТЖЕ!!!!

Чинниками (як порізно, так і в сукупності), що потенційно ведуть до паніки, є:

1) обмеження простору, на якому розвиваються (або розвивалися) події, особливо якщо подібне обмеження «матеріалізується» стінами, ямами, щільно закритими дверима і іншими фізичними перешкодами, що утрудняють негайний вихід з простору, в якому розвиваються (розвивалися) надзвичайні події;

2) відсутність узаконених правил, впорядкованих організаційних структур, гідного довір’я керівництва або визнаних авторитетів, що не раз спостерігалося у випадках паніки на спортивних майданчиках і стадіонах, а також при пожежах в міських готелях;

3) недолік відповідної внутрішньої або зовнішньої (наприклад, збоку адміністрації) організаторської підготовки до дій в надзвичайних умовах;

4) реальні побоювання, великої кількості людей за власне здоров’я і життя;

5) наявність деяких до паніки «емоційної орієнтації» мас, яка виражається в загальній схвильованості, турботі (з прихованими і явними формами вияву) і яка може бути посилена унаслідок не тільки реально існуючої загрози, але і (часом помилковими) чутками;

6) обопільний вплив (так зване «психічне зараження»), спостерігається серед масового скупчення людей за рахунок демонстрацій, що мали місце окремими індивідуумами страху, песимізму, ірраціональної рухової активності, а також повної безпорадності в правильній оцінці ситуації (вказаний ефект «зараження» може виходити і від спеціально підібраних осіб - так званих «панікерів»);

7) недостатнє довір’я до компетентності сил, покликаних по службі підтримувати громадський порядок під час НС, що сильно заважає під час проведення рятувальних заходів.

Всього соціологи, психологи розрізняють три типи масових скупчень людей.

Перший – це пасивна юрба, ще кажуть «стадо». Такий тип натовпу може бути утворений в місці масового скупчення людей: на вокзалі, на виставці, в черзі торгового комплексу, на зупинці транспорту. Всі люди там опинилися випадково і натовп, утворений ними, не несе в собі активних дій. Однак, як у всякого великого скупчення людей в ньому є глибоко закладений активний потенціал. Варто статися події, яка вплине на певну частину скупчення, і люди, скуті одним прагненням, почнуть діяти як єдина маса.

Другий – це активний тип масового скупчення людей. Відрізняється від пасивного скупчення людей тим, що ця велика група людей вже несе в собі заряджені емоції. Тобто люди прийшли на це місце спеціально, що б підтримати кого-небудь або висловити своє ставлення до ідеї або подій події в світі. Люди, перебуваючи в скупченні людей активного типу, підтримують один одного і готові на реальні колективні дії. Вони, як їм здається, діють заради єдиної мети, спільно. Каталізатором до дії може бути зовнішній вплив, наприклад, тільки що отримана новина чи мова людини з трибуни, так і внутрішній процес. До активного типу масового скупчення людей відноситься натовп в момент катастрофи або аварії. Така реакція людей сильно ускладнює ведення пошуково-рятувальних робіт. Під час небезпеки і загрози життю свідомість у людини звужується, здатність тверезо мислити йде на другий план, проявляють себе тільки рефлекси, автоматизм, бездумні фізичні дії.

Третій – агресивний. Для масового скупчення людей агресивний тип поведінки є результатом заздалегідь спланованих дій організаторів заходу, або наслідком розвитку активного типу масового скупчення людей. Агресивним скупченням людей можна назвати натовп мародерів, коли в період загального ослаблення самосвідомості, жага наживи бере гору над розумом і страхом бути спійманим, покараними.

Правила безпечної поведінки у натовпі.

Опинившись в активному і агресивному середовищі, щоб вийти з місця масового скупчення людей без ушкоджень, досвідчені фахівці рекомендують дотримуватися наступних правил поведінки:

- Головне правило безпечної поведінки в натовпі - уникайте місця масового скупчення людей.

- Приходити на заходи треба не одному. Близькі люди завжди в першу чергу прийдуть на допомогу.

- Потрібно ретельно продумати одяг, в якому ви йдете на захід. Не бажано надягати просторі сукні, балахони і одяг, на який має шнурівки або мотузочки. Сережки і пірсинг краще залишити вдома. Не надягайте краватки, шарфи, ланцюжки, намиста і все інше, що може перебувати на шиї. Одяг має облягати тіло - застебніться на всі ґудзики або блискавки, перевірте, зашнуровані чи черевики, жінкам бажано не одягати підбори.

- Рівень активності натовпу і наслідки його дій безпосередньо залежить від кількості випитого алкоголю. До того ж, пронесена скляна пляшка стає небезпечною зброєю в руках хулігана. Людина в алкогольному сп’янінні не може стримувати свою агресію, ще більш дратуючи людей навколо себе, а в разі загрози життю, йому самому, не зможе адекватно захиститися.

- Опинившись в місці масового скупчення людей, прорахуй заздалегідь ходи відступу і знаходьтеся якомога ближче до них. Найнебезпечніші місця, які треба уникати під час загальної втечі: простір біля сцени і близько роздягалень, вузькі проходи і перебувати поруч зі скляними вітринами.

- Якщо ви відчуваєте, що обстановка в місці скупчення розжарюється, а бігти нікуди. Проявіть акторську майстерність: зімітуйте серцевий напад або блювотні позиви. Люди самі розступляться і навколо утвориться коридор, через який ви зможете покинути небезпечне місце. Краща поведінка у небезпеці - це заспокоїтися і прийняти тверезе рішення. Часом вистачає десятьох секунд, щоб озирнутися, знайти безпечний шлях і врятуватися.

- Якщо натовп почав рухатись, намагайтеся пересуватися разом з усіма, за течією, тільки не проти або поперек основної маси. Постарайтеся, що б вас не відтіснили до центру, де тиснуть з усіх боків і вибратися звідти буде дуже важко. Також треба бути не на самому краю, де вам загрожує бути притиснутим до стіни або забору. Не хапайтеся за поручні, перила, різні предмети у вас не вистачить сил за них втриматися, а руки можуть сильно постраждати.

- Якщо події в місці масового скупчення людей вже прийняли агресивний характер, то забудьте про втрачені речі. Потягнувшись за втраченим предметом, ви ризикуєте впасти і бути затоптаним або покаліченим. Люди, котрі тікають, навіть не помітять вас .

- Якщо ви опинилися щільно затиснутим в натовпі, то пам’ятайте, ви вже не впадете, а от небезпека бути розчавленим масою тіл цілком реальна. Найбільш уразливі місця при цьому - ребра, живіт, груди. Щоб вас не здавили з боків, зігніть руки в ліктях і притисніть до боків, напружте всі м’язи. І таким чином пересувайтеся в натовпі поки обстановка не покращиться і можна буде рухатися до виходу.

- Якщо ви впали, спробуйте різким стрибком піднятися на ноги, в цій ситуації ви не повинні нехтувати ніякими засобами - чіпляйтеся за людей, одяг. Якщо це не вийшло і натовп продовжує топтати вас лежачого, то потрібно прийняти позу ембріона - згорнутися калачиком, підборіддя притиснути до грудей, коліна до голови, руками прикрити голову. Залишилося перечекати людський потік і йти в медпункт.

- Якщо масове скупчення людей намагаються розігнати міліція або війська, не біжіть до них назустріч, намагаючись знайти допомогу або пояснити вашу невинуватість. У цей момент ніхто не буде в тому розбиратися, а от удар кийком Ви отримаєте гарантовано.

Ваші дії в натовпі, коротко:

1) Ніколи не йдіть проти руху людей.

2) План дій в натовпі - тримайтеся ближче до краю, остерігайтеся поручнів, кутів і сходинок.

3) Якщо ви упустили якусь річ (сумку, куртку або парасольку) не намагайтеся її підняти - це може коштувати вам життя.

4) Не робіть активних дій в натовпі - не чіпляйтеся руками, їх можуть зламати.

5) Постарайтеся застебнути куртку, зігніть руки в ліктях, притисніть їх до корпусу і поступово вибирайтеся.

6) Якщо ви впали, відразу закривайте голову руками, постарайтеся різко встати.

6.2 Поширення інфекційних хвороб серед населення. Джерела збудників інфекцій. Основні механізми передавання збудників інфекцій.

Правила поведінки в осередку інфекційних захворювань
Надіньте ватяну марлеву пов’язку. Щоденно обов’язково робіть вологе прибирання приміщень з використанням розчинів для дезинфекції і побутових миючих засобів.

Суворо дотримуйтесь правил особистої і громадської гігієни. Ретельно, особливо перед прийманням харчів, мийте руки з милом, воду використовуйте із перевірених джерел і пийте тільки кип’ячену. Сирі овочі і фрукти після миття обдайте кип’ятком.

При догляді за хворою людиною надівайте халат, косинку і ватяну марлеву пов’язку.

Виділіть хворому окреме ліжко, рушник, регулярно його періть, посуд мийте.

Особам, які спілкуються з хворим, суворо забороняється виходити на роботу, відвідувати інші квартири (будинки). У випадках, коли ви не знаєте, якою хворобою хворіє член вашої сім’ї , дійте так, як при заразній хворобі.

Після госпіталізації хворого зробіть в квартирі дезинфекцію: постіль і посуд треба прокип’ятити на протязі 15 хвилин в 2 % розчині соди, після чого посуд вимийте гарячою водою постіль пропрасувати праскою, кімнату та інші приміщення почистити, вимити і провітрити.

Знайте, що простими і надійними методами дезинфекції є кип’ятіння і прасування гарячою праскою.

Основним напрямком в охороні здоров’я є не отримання нових способів лікування інфекційних захворювань, а дотримання заходів їх профілактики. У комплексі профілактичних заходів можна виділити ряд заходів, спрямованих на три ланки епідемічного процесу – джерело захворювання.

Для запобігання появи джерела захворювання і для його локалізації проводяться:

1) своєчасне виявлення хворих;

2) ізоляція і лікування потерпілих;

3) дезінфекція вогнища зараження.

Шляхи його передачі. Ліквідація другої ланки епідеміологічного процесу здійснюється знищенням шляхів передачі збудника. Для цього проводяться наступні заходи:

1) контроль за дотриманням громадянами необхідних правил і норм особистої гігієни;

2) реклама і пропаганда гігієнічних навичок і санітарної культури населення;

3) реалізація органами охорони здоров’я протиепідемічних дій.

До протиепідемічних дій відносять санітарно-гігієнічний контроль за продажем продуктів харчування, особливо в осередках ураження; контроль над станом об’єктів харчування та водопостачання; перевірку виконання правил приготування, зберігання і транспортування продуктів, готової їжі, якості води та інше.

Для того щоб організм людини став несприйнятливий до інфекційних хвороб, органи охорони здоров’я здійснюють заходи щодо створення та зміцненню імунітету у населення. Заходи щодо сприйнятливого колективу. Величезне значення в профілактиці інфекційних захворювань, має масова імунізація - профілактична вакцинація, введення специфічних сироваток або гамма-глобулінів. У випадку, коли збудники захворювань невідомі і немає відповідних вакцин, використовується екстрена профілактика – застосування антибіотиків та інших протимікробних засобів для протистояння хвороби. Правильне харчування та здоровий спосіб життя - одна з основних заходів профілактики інфекційних та інших видів захворювань. Для деяких інфекційних захворювань, таких як СНІД і гепатит В, профілактика є основним способом боротьби. Ці хвороби зовсім не піддаються лікуванню при сучасному рівні розвитку медицини. Вони передаються від людини до людини через кров, тому до можливих шляхах проникнення вірусів цих захворювань відносять переливання крові, заражену голку і статевий шлях.

Виходячи з цього профілактика даних смертельно небезпечних захворювань включає в себе наступні заходи:

- дотримання правил особистої гігієни;

- виключення безладних статевих зв’язків;

- застосування спеціальних методів захисту при статевих зв’язках;

- використання одноразових шприців;

- стерилізація медичних інструментів.

Бережіть своє життя і здоров’я !!!

26.04.2021 Бесіда

"Правила протипожежної безпеки під час відпочинку у лісі"

https://www.youtube.com/watch?v=kOUcBTRKkms&t=9s

Природа, що оточує нас, така різноманітна, багатогранна і досконала від найменшої травинки до найвищої гори. Але дуже часто людина своїм необдуманим втручання часто руйнує цю красу, не думаючи про наслідки

Ми часто не усвідомлюємо значення лісів для здоров'я. Щорічно у період свят і вихідних днів спостерігається збільшення кількості лісових пожеж, коли велика кількість громадян відправляється до лісу на пікніки . На жаль, далеко не всі громадяни вважають за необхідне дотримуватися правил поведінки й нерідко забувають, що спекотної пори навіть необережно викинутий сірник може стати причиною великої пожежі. І ось що з’являється на місці неповторності та досконалості .

Лісові пожежі знищують дерева і чагарники, заготовлену в лісі деревину. У результаті пожеж знижуються захисні, водоохоронні й інші корисні властивості лісу, знищується флора і фауна, в результаті чого державі наносяться великі матеріальні збитки. Крім того, лісові пожежі нерідко наближаються до сільськогосподарських угідь і тоді стають загрозою не лише житловим будинкам, а й несуть серйозну небезпеку для життя та здоров’я людини. Причому приборкати такі пожежі – дуже складно.

Пожежа – це – неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та просторі. .і можуть створювати не лише пряму загрозу життю та здоров'ю людини, а й завдають збитків довкіллю, призводять до значних матеріальних втрат.

Які ж основні причини виникнення пожеж в лісі?

Дійсно, головною причиною лісових пожеж все ж таки є необачність людей під час відпочинку в лісі чи їхня бездіяльність. Звичайно, причиною пожежі може бути блискавка, яка вдарила у дерево під час грози, але трапляється це значно рідше, аніж пожежа з вини людей. А ось кинутий сірник або недопалок, незагашене вогнище, залишене у непередбачених для цього місцях обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я , уламки скла, залишені під сонячним промінням, від яких може спалахнути суха трава — усе це і є причинами пожеж у лісі, їх масового знищення. Тому в лісі потрібно бути надзвичайно обережним із вогнем і дотримувати правил пожежної безпеки.

- Яких правил пожежної безпеки треба дотримуватись під час відпочинку у лісі?

Запам’ятайте, що не можна розпалювати багаття:

· коли суха, спекотна і вітряна погода; досить маленької іскорки, щоб спалахнула пожежа;

· на просіках, захаращених залишками від вирубки лісу, біля хвойних молодих лісів

· у місцях, де є суха трава та старі пеньки;

для вогнища слід пошукати

Ліс гостинно зустрічає всіх, хто шукає в ньому відпочинку, проте, він вимагає дбайливого до себе ставлення. Розумне користування дарами природи — невід’ємне право і обов’язок людини.

Величезної шкоди лісам завдають лісові пожежі. Це страшне лихо не тільки для деревної рослинності, але й для всього живого. Основна причина їх виникнення — порушення протипожежних правил відпочиваючими та іншими людьми, які перебувають у лісі. Гинуть не тільки дерева, а й птахи, звірі, вигоряє лісова підстилка і верхній шар ґрунту.

Уявіть, ви приїхали на відпочинок до річки поблизу лісу. Як потрібно правильно розпалити вогнище?

- Місце вибирати на піщаному ґрунті, на відритих галявинах чи поблизу річки або ставка.Перш, ніж розводити багаття, слід прибрати обране вами місце від сміття, сухої трави, хмизу та приготувати пляшки з водою, щоб за необхідності загасити вогонь)

Дійсно, не можна залишати вогнище без нагляду не загашеним. Усе місце необхідно залити

Водою чи засипати землею, так, щоб не залишилося жодної тліючої вуглинки. До того ж категорично

Заборонено розпалювати вогнища дітям. Вогонь небезпечний! Тому розводити його дозволяється тільки дорослим

У лісі сталося пожежа. Як ви про це дізнаєтесь і що можете зробити у цьому випадку.

Про пожежу можна дізнатися, побачивши полум’я, відчувши запах диму, почувши крики птахів, тріск гілок та дерев. Якщо полум’я невелике, можна спробувати погасити його зламаними гілками, піском або землею чи навіть курткою. Тліючу траву можна затоптати ногами або засипати землею, а після цього обкопати згоріле місце смугою завширшки пів метра. Але якщо полум’я розгорілось, і ви бачите, що не можете з ним впоратися, треба утікати, щоб захиститися від пожежі

Уявіть, на вас насувається пожежа. Ваші дії від моменту, як помітили пожежу, до

моменту, коли втекли у небезпечне місце.

Утікати від полум’я пожежі треба у той бік, звідки дує вітер, щоб полум’я не наздогнало нікого. Біжіть там, де є відкриті ділянки. Для того, щоб захиститися від чадного диму, потрібно дихати через хустинку чи будь-яку річ з тканини. Пам’ятайте, коли вийдете з лісу, негайно повідомте пожежну службу за номером 101 про пожежу в лісі або зверніться до дорослих.

За кілька хвилин вогонь може знищити те, що виросло за кілька десятиріч. Пожежа завдає величезної шкоди навіть тоді, коли вона поширюється лише по землі і не переходить на крони дерев. Основний тягар боротьби з лісовими пожежами лягає на державну лісову охорону.

Відповідно до Правила пожежної безпеки в лісах України, які є обов’язковими для виконання всіма центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями (незалежно від виду їх діяльності та форм власності) і громадянами, що з будь-яких причин перебувають у лісі, протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:

– розведення багать у лісі (крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях);

– заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети, при 4 класі (висока небезпека);

– відвідування населенням хвойних насаджень при 5-му класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди. Показник пожежної небезпеки тим більше, чим триваліше бездощовий період;

– палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки, витрушувати з люльок гарячий попіл, крім місць, що обладнані для цієї мети;

– залишати у непередбачених для цього місцях лісу обмащене, просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я тощо;

– заправляти пальним у лісі паливні баки під час роботи двигуна;

– експлуатувати машини та інші механізми з несправною паливною та іскрогасною системою;

– палити або користуватися відкритим вогнем під час проведення робіт з паливно-мастильними матеріалами (переливання пального, заправлення двигунів тощо);

Окрім цього, підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:

– розміщувати ближче ніж за 100 м від стіни хвойного лісу, 50 м – мішаного, 20 м – листяного склади паливно-мастильних та інших горючих матеріалів, автозаправні станції та вогненебезпечні виробництва, смітники, житлові і виробничі приміщення (у випадку існуючого ближчого за відстанню розміщення названих об’єктів від стіни лісу здійснювати додаткове протипожежне облаштування цих об’єктів);

– випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу (у тому числі проводити неконтрольовані сільськогосподарські пали);

– звалювати та спалювати у лісових насадженнях сміття,

будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо;

Лісівники також нагадують, що самовільне розведення вогнищ серед лісу та його засмічування, а при п’ятому класі пожежної безпеки і в’їзд транспорту в ліс є порушенням, яке тягне за собою адміністративне та карне покарання.

Будьте пильними, неухильно дотримуйтесь правил пожежної безпеки в лісі, адже охорона його від пожеж – моральний обов’язок кожного члена суспільства!

Міні - тестування:

А зараз перевіримо ваші знання щодо дій під час або після пожежі:

1.Найбільша небезпека під час пожежі:

А) вогонь В) опіки

В) чадний дим Г) дикі тварини

2. Від пожежі, що наближається, слід бігти:

А) туди, звідки дме вітер В) убік наближення пожежі

Б) до найближчої водойми Г) на галявину

3. Якщо отримали опіки, їх слід обробити:

А) одеколоном В) спиртом

Б) льодом Г) холодною водою

4. Якщо почалася пожежа, її можна спробувати загасати всім, окрім:

А) піску В) землі

Б) води Г) трави

5. Людину, яка вчаділа, треба зручно посадити або покласти у безпечне місце і дати можливість:

А) напитися води В) поспати

Б) віддихатися Г) поїсти

6. Якщо ви стали причиною пожежі, треба негайно:

А) телефонувати своїм рідним В) телефонувати найкращому другу

Б) телефонувати за номером 101 Г) мовчки швидко покинути місце злочину

Запам’ятайте, що не можна розпалювати багаття:

коли суха, спекотна і вітряна погода; досить маленької іскорки, щоб

спалахнула пожежа;

там, де є хвойні молоді ліси, на просіках, захаращених залишками від вирубки лісу, у місцях, де поблизу є суха трава та старі пеньки; для вогнища слід пошукати

місце на піщаному ґрунті, на відритих галявинах чи поблизу річки або ставка.
Перш, ніж розводити багаття, слід прибрати обране вами місце від сміття, сухої трави, хмизу та приготувати пляшки з водою, шоб за необхідності загасити

вогонь.

Не можна залишати вогнище без нагляду не загашеним. Усе місце необхідно залити

водою чи засипати землею, так, щоб не залишилося жодної тліючої вуглинки. Категорич

но заборонено розпалювати вогнища дітям. Вогонь небезпечний! Тому розводити

його дозволяється тільки дорослим.
- Якщо ж у лісі сталося лихо, як дізнатися, що спалахнула пожежа?
Полум’я і запах диму, крики птахів, тріск гілок та дерев говорять про те, що у лісі

почалася пожежа. Якщо полум’я несильне, можна спробувати погасити його зламаними гілками, маленьким деревцем чи навіть курткою. Тліючу траву можна затоптати

ногами або засипати землею, а після цього обкопати згоріле місце смугою завширшки півметра. Але якщо полум’я розгорілось, і ви бачите, що не можете з ним впоратися, треба

утікати, щоб захиститися від пожежі. Утікати від полум’я пожежі треба в той бік,

звідки дує вітер, щоб полум’я не наздогнало нікого.
Біжіть там, де є відкриті ділянки. Для того, щоб захититися від чадного диму, потрібно дихати через хустинку чи будь-яку річ з тканини. Пам’ятайте, коли вийдете з лісу, негайно повідомте пожежну службу за номером 101 про пожежу в лісі або

зверніться до дорослих.
Треба знати і те, що найпершою небезпекою під час пожежі є опіки та отруєння димом.
Людині, яка вчаділа від диму, найперше потрібен кисень. Тому допоможіть їй відійти у

безпечне місце, де немає диму, посадіть або покладіть зручно її, щоб людина могла віддихатися. Якщо у вас є незначні опіки, потрібно їх охолодити під струменем води і тримати, поки не затихне біль. Не можна змащувати місце, яке обпекли кремом, спиртом, одеколоном тощо. На сильні опіки треба покласти стерильну марлеву серветку і якнайшвидше звернутися до лікаря.
Пожежа може бути дуже небезпечною. Тому до лісу ходити потрібно у супроводі дорослих і ніколи не відходити від них.

Щоб не було пожежі в лісі:
• не грайтеся сірниками і вогнем;
• не розводьте без дорослих вогнище, особливо під деревом;
• не залишайте вогнище, не погасивши;
• якщо почалася пожежа, треба погасити вогнище землею або піском;

якщо вогонь не гасне, то потрібно швидко вибігати з лісу й рухатись у той бік, звідки дує вітер;
• негайно повідомити про пожежу дорослих.

Будьте пильними, неухильно дотримуйтеся, правил пожежної безпеки в лісі, адже охорона його від пожеж – суспільний обов’язок кожного члена суспільства!

22.04.2021 Бесіда

22 квітня – Всесвітній день Землі

22 квітня відзначається міжнародною спільнотою як Всесвітній день Землі. В цей день в різних куточках світу проводять різноманітні акції, що покликані спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого навколишнього середовища на планеті Земля. . Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.

Засновником Дня Землі вважається Джон Стерлінг Мортон, який запропонував у 1872 році призначити щорічний день, присвячений озелененню навколишньої території. Пропозиція було схвалено і отримала широку підтримку жителів штату. У 1882 році День Дерева був оголошений урядом Небраска офіційним святом штату, дата його припадала на 22 квітня. Через 100 років у 1970 році День Дерева був перейменований у День Землі і став проводитися по всій території США. У цей день 22 квітня 1970 року в Нью-Йорку (США) студенти, школярі та їхні викладачі, вперше організували проведення національного свята – Дня Землі. Його учасники запропонували звичайним пересічним американцям звернути увагу на екологічні проблеми сьогодення і спробувати спільними зусиллями берегти зелену планету. Вже через рік у США було створено державне агентство з охорони навколишнього середовища, яке сьогодні діє досить активно і має тісні контакти з державними структурами багатьох країн, в тому числі і в Україні.

Міжнародним свято було оголошено в 1990 році. У той рік безліч обрізків матерії з написами і малюнками були пронесені по нашій планеті. З них склали прапор Землі площею 660 кв. м, який символізує єдність людей в турботі про майбутнє планети і закликає ставитися з повагою до оточуючого нас світу. За ініціативою американських природоохоронців зі Стенфордського університету 90-ті роки було проголошено “Десятиліття навколишнього середовища». Ця акція отримала підтримку в більш ніж 120 країнах світу, а понад 40 країн об’єднали свої зусилля для проведення кампанії по збереженню біологічного різноманіття. У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля.

Саме тоді про День Землі вперше почули і в Україні. І тільки через 2 роки День Землі став відзначатися в Україні як день захисту природи, день акцій з метою залучення уваги громадськості до проблем нашої планети.

У День Землі в різних країнах за традицією звучить Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль для захисту миру на планеті та збереження краси нашого спільного дому. Дзвін Миру – символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства й солідарності народів. І в той же час – це заклик до дії в ім’я збереження миру й життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, які пожертвували діти всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. В нього також вплавлені ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні говорить: «Хай буде спільний мир у всьому світі».

У День Землі в різних країнах, за традицією, лунає Дзвін Миру, закликаючи людей Землі відчути всепланетну спільність і докласти зусиль до захисту миру на планеті та збереження краси та багатства нашого спільного дому. Цей Дзвін є символ спокою, мирного життя та дружби, вічного братерства і солідарності народів та заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження людства та культури.

Історія цього свята розпочинаєтся в Америці, де у 1971 році був започаткован Щорічний тиждень землі (третій тиждень квітня). Акція стала дуже популярною серед населеня, а її засновник, сенатор Гейлорд Нельсон був удостоєний високої державної нагороди. У 1990 році День Землі став міжнародним святом, а 90-і роки було проголошено “Десятьоліттям довкілля”. До акції долучилися понад 120 країн, а більш ніж 40 країн об’еднали зусилля для збереження біологічного різноманіття. У 2009 році Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері-Землі, постановивши відзначати його 22 квітня. На данний час ця дата відзначаєтся у 193 країнах світу кожного року.

Символом дня є зелена грецька литера Θ (Тета) на білому фоні. Логотипом – зображення планети Землі (зараз використовуєтся фото, зроблене астронавтами з Аполлону-17 на півдорозі до місяця) на темно-синьому фоні.

В цей день кожен житель планети може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля: очистити від сміття берег улюбленої річки, посадити дерево, хоча б на один день відмовитись від користуванням автотранспортом. Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік – цього явно недостатньо. саме тому слід піклуватися про оточуюче нас середовище протягом всього року. Здавалося б, яка дрібниця в масштабах Планети – вимкнути за собою світло в кімнаті, здати макулатуру на переробку чи пройтися пішки до роботи, та саме з таких дій складаються великі справи! Уявіть – тисяча людей посадила по одному дереву – ось Вам і ліс! Мільйон людей закрутили кран, коли чистили зуби – річку врятували від пересихання. Мільярд людей вимкнули світло, виходячи з кімнати – одна ТЕС не потрібна. Саме такі справи, саме такі дрібниці допомагають нам врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому.

З Днем Землі!

https://www.youtube.com/watch?v=UeDrycpCG60&t=8s

21.04.2021 Бесіда

"Блискавка, правила поведінки під час грози"

https://www.youtube.com/watch?v=4-aVBMy6aAI

https://www.youtube.com/watch?v=K8bvsTnzO2g&t=2s

10 ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ГРОЗИ

Майже на всій території України найближчим часом прогнозують зливи. Центр громадського здоров’я МОЗ України нагадує правила поведінки під час грози.

Під час грози, якщо ви перебуваєте вдома, зачиніть всі вікна та двері, у приміщенні не повинно бути протягу: притягує кульову блискавку.

Найкраще ховатись у автомобілі або в будинку із громовідводом. Автомобіль ні в якому разі не можна паркувати під деревами або високими конструкціями, потрібно зачинити вікна авто, бажано опустити/зняти антену, зупинитися і перечекати негоду.

Не можна ховатися від зливи під деревом: воно притягує блискавки. Крім того, є небезпека падіння важких гілок, які можуть зламатись під натиском вітру.

Уникайте металевих парканів, стін, біля яких ростуть дерева, вуличних ліхтарів, металевих веж, опор електропередач.

Якщо ви опинилися в лісі, не ховайтеся від грози на підвищенні. Тримайтеся місця, де низькі дерева. Ні в якому разі не бігайте. Дуб, тополя, сосна та ялина найбільш проводять розряд електрики, найменше – верба, клен та кущі.

Якщо ви опинилися в полі, знайдіть заглиблення в землі. Бажано, щоб місце було сухим, адже волога земля сильніше проводить електрику. Не лягайте, краще присісти, щоб мати якомога менше площі прилягання до землі.

Якщо у вас із собою є парасолька, ні в якому разі не розкривайте її, адже металеві прути притягують розряди.

Всі електричні прилади є своєрідними приймачами для блискавок. Тому ні в якому разі не користуйтеся ними під час грози, краще їх вимкнути з мережі.

Не можна купатися у водоймах під час грози. Якщо ви на човні і бачите, що наближається негода, намагайтеся якнайшвидше дістатись до берега.

Не телефонуйте з мобільного телефону, навіть якщо страшно і хочеться підтримки близьких. Пам’ятайте, що єдиний правильний вчинок – негайно вимкнути телефон, адже є велика загроза влучання блискавки.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ГРОЗИ. ЩО РОБИТИ ПІД ЧАС ГРОЗИ.

Уникнути небезпеки можна, дотримуючись ряд правил: перше правило - ніколи не ховайтеся від блискавки під самотньо стоять деревом, під високими металевими конструкціями, пам'ятайте, блискавка ніколи не потрапляє в чагарник, краще сховайтеся під ним. Якщо Ви перебуваєте в сільській місцевості, закрийте вікна, двері, димоходи та вентиляційні отвори. Чи не розтоплює піч, оскільки високотемпературні гази, що виходять з пічної труби, мають низький опір. Чи не розмовляйте по телефону: блискавка іноді попадає в натягнуті між стовпами проводи.

Під час ударів блискавки не підходьте близько до електропроводки, блискавковідводу, водостоків з дахів, антени, не стійте поруч з вікном, по можливості вимкніть телевізор, радіо і інші електропобутові прилади.

При грозі небезпечна вода і береги водойм. Якщо купаєтеся, терміново повертайтеся на берег, якщо пливете в човні - змотуйте вудки: «небесне електрику» б'є не в воду, а в підносяться над її поверхнею предмети. Не перебувайте в водоймі або на його березі. Відійдіть від берега, спустіться з піднесеного місця в низину. Якщо ви на яхті або вітрильнику, пливіть до найближчого берега. Під час грози рекомендується знаходитися якнайдалі від води. Удар блискавки в воду вражає все в радіусі 100 метрів.

Чи не розбивайте намет на відкритому березі водойми, щоб не стати мішенню блискавки. А найбезпечніше місце - сухі рівнини, балки між пагорбами.

Кілька спостережень:

вітер не дасть вам уявлення про те, куди рухається гроза, грози, всупереч будь-якій логіці, часто йдуть проти вітру;

відстань від грози до місця вашої дислокації можна визначити за часом між спалахом блискавки і гуркотом грому (1 секунда - відстань 300-400 метрів, 2 секунди - 600-800 метрів, 3 секунди - 1000 м);

перед початком грози зазвичай спостерігається або відсутність вітру, або вітер змінює напрямок.

Визначивши, що гроза рухається у напрямку до вас, подивіться, наскільки ваше становище «безпечно»:

мокрий одяг і тіло підвищують небезпеку ураження блискавкою;

ваш табір, розташований на опуклих формах рельєфу, має більше шансів стати об'єктом ураження, ніж табір, розташований в низині;

шукайте укриття в лісі серед невисоких дерев, в горах - в 3-8 метрах від високого "пальця» 10-15 метрів, на відкритій місцевості - в сухий ямці, канаві;

піщана і кам'янистий ґрунт безпечніше глинистої;

ознаки підвищеної небезпеки: ворушіння волосся, дзижчання металевих предметів, розряди на гострих кінцях спорядження.

заборонено:

ховатися біля самотніх дерев;

притулятися до скель і стрімких стінах;

зупинятися на узліссі;

зупинятися біля водойм;

ховатися під скельним навісом;

бігати і метушитися;

пересуватися щільною групою;

перебувати в мокрому одязі;

перебувати біля багаття;

зберігати металеві предмети в наметі;

використовувати електроприлади в будинку.

Якщо під час грози на стінах вашої кімнати спостерігаються помаранчеві відблиски, і вам здається, ніби за вікном розвели багаття, негайно зачиніть кватирку (якщо ще не пізно) - до вас в гості проситься кульова блискавка.

Подібна блискавка - це куля діаметром від 10 до 35 сантиметрів (хоча зустрічаються і метрові екземпляри). Найчастіше має жовтий колір (не виключаються й інші кольори: якщо навіть щось перед вами має забарвлення мухомора, ніхто не гарантує, що це - не кульова блискавка), температура його від 100 до 1000 градусів, а вага 5-7 грамів (навіть у кілометрового ).

Кульова блискавка часто проникає в будинки. Якщо в приміщенні кульова блискавка, що не хапайтеся за залізні предмети, не пробуйте втекти від неї, не намагайтеся вигнати її віником, книгою і т.д. Стійте, не рухаючись, зберігайте спокій. Якщо поруч двері, а кульова блискавка на пристойній відстані від вас, сховайтеся за дверима.

КУДИ СХОВАТИСЯ ВІД БЛИСКАВКИ

1. Як вести себе на відкритому повітрі?

Уступіться дерев, парканів і металевих огорож. Якщо ви перебуваєте в лісі, то сховайтеся на низькорослій ділянці лісу. Чи не укривайтеся поблизу високих дерев, особливо сосен, дубів і тополь. Не лягайте на землю, підставляючи електричному струму все своє тіло. Сядьте навпочіпки обхопивши гомілки руками. Всі предмети, в яких є металеві деталі (в тому числі прикраси), повинні перебувати на відстані не менше п'яти метрів. Якщо ви купаєтеся, потрібно негайно вийти з води.

2. Чи треба злазити з велосипеда або мотоцикла, побачивши блискавку на небі?

Ні, якщо ви в місті. Там будинки діють як громовідводи. Але якщо ви перебуваєте на природі, краще злізти з велосипеда або мотоцикла і відійти від них на 20-30 м, інакше ви привернете блискавку як висока точка на місцевості. Автомобіль, навпаки, залишати не слід, тому що під час грози він безпечний. Потрібно з'їхати з височини, зупинитися, заглушити двигун і вимкнути радіоприймач.

3. Чи може блискавка блокувати комп'ютер?

Так. Струм блискавки проходить через комп'ютер, як і через телевізор, і може його зруйнувати. Недостатньо, однак, вимкнути кнопку з комп'ютера, потрібно висмикнути штепсель з розетки. Те ж саме стосується і телевізора.

4. Чи небезпечно летіти в літаку через грозові хмари?

Ні, тому що металева обшивка літака захищає пасажирів. Але, на жаль, складна електроніка може постраждати від удару блискавки, а пілот може втратити контроль над машиною.

5. Чи можна дзвонити по мобільному телефону, коли гримить грім?

Так, в цьому немає ніякої небезпеки. Мобільні телефони не приваблюють розряди. Будьте уважні тільки з телефонним кабелем. Іноді блискавки потрапляють в телефонні мережі житла, і струм може дістатися до апарату. Вас вдарить струмом, якщо іншою рукою ви доторкнетеся до предмета з хорошою електропровідністю (холодильник, пральна машина і т.п.).

Якщо ви побачили, що людину вдарила блискавка, і він впав, потерпілого, перш за все, необхідно роздягнути, облити йому голову холодною водою, по можливості обернути тіло мокрою холодною простирадлом. Якщо людина ще не прийшов до тями, зробити штучне дихання, як можна швидше викликати «Швидку».

Гроза влітку - явище звичайне і небезпечне. Необхідно знати, як убезпечити себе під час грози, що робити, щоб не бути ураженим блискавкою, як врятуватися від кульової блискавки, куди б'є блискавка ... Запам'ятайте два основних правила поведінки під час грози: уникати відкритої місцевості і уникати води.
Як поводитися під час грози.
При утворенні в будь-якій точці горизонту грозового фронту потужних купчасто-дощових, башнеобразних хмар слід уважно спостерігати заразвітіемоблачності. При цьому треба пам'ятати, що вітер не дає правильного уявлення про напрямок руху грози. Грози часто йдуть проти вітру!

Відстань до грози, що наближається можна визначити, вважаючи секунди, що розділяють спалах блискавки і звук першого гуркоту грому:

Секундна пауза означає, що гроза на відстані 300-400 м,
трисекундній - 1 км,
четирехсекундная - 1,3 км і т.д.

Гроза відноситься до одного з найбільш небезпечних для людини природних явищ. Миттєвий удар блискавки може викликати параліч, глибоку втрату свідомості, зупинку дихання і серця. При ураженні блискавкою на тілі ураженого залишаються специфічні опіки у вигляді червонуватих смуг і опіків з бульбашками. Щоб не постраждати від попадання блискавки, необхідно знати і дотримуватися деяких правил поведінки під час грози.
Що таке блискавка?

Блискавка - це електричний розряд високої напруги, величезної сили струму, високої потужності і дуже високої температури, що виникає в природі. Електричні розряди, що виникають між купчастими хмарами або між хмарою і землею, супроводжуються громом, зливовим дощем, часто градом і шквальним вітром. Різновидів блискавок існує багато. У середній смузі найпоширеніші - лінійна і кульова блискавки. Вони відрізняються за зовнішнім виглядом, але однаково небезпечні для людини.
Що робити під час грози.

Літні грози - явище звичайне, але не кожен знає, як убезпечити себе під час грози, що робити, щоб не бути ураженим блискавкою.

СотруднікіМЧСРоссіі по Московській області дають ряд простих порад, що робити під час грози:

По-перше, під час грози варто уникати відкритої місцевості. Блискавка, як відомо, б'є в найвищу точку, самотня людина в полі - це і є та сама точка. Якщо Ви з якоїсь причини залишилися в полі наодинці з грозою, сховайтеся в будь-якому можливому поглибленні: канавці, улоговинці або найнижчому місці поля, сядьте навпочіпки і пригніть голову, радять рятувальники.
   По-друге, під час грози уникайте води, так як вона відмінний провідник струму. Удар блискавки поширюється навколо водойми в радіусі 100 метрів. Нерідко вона б'є в береги. Тому під час грози необхідно подалі відійти від берега, не можна купатися і ловити рибу.
   Дуже небезпечно під час грози розмовляти по мобільному телефону. Найкраще під час грози мобільники вимикати. Були випадки, коли вхідний дзвінок ставав причиною потрапляння блискавки.
   При грозі бажано позбутися металевих предметів. Годинники, ланцюжки і навіть розкрита над головою парасолька - потенційні цілі удару. Відомі випадки удару блискавки по знаходиться в кишені зв'язці ключів.

Щоб не вдарила блискавка, якщо ви в лісі
Блискавка в лісі практично ніколи не б'є в землю, за винятком полян, бо дерева є природними громовідводами, причому ймовірність попадання блискавки в конкретне дерево прямо пропорційна його висоті. Тому тримайтеся подалі від високих дерев. Самий грамотний варіант - сісти між низькорослими деревами з густими кронами. При цьому визначте приблизно висоту вибраних вами дерев і постарайтеся розміщуватися від них на відстані, що не перевищує цю висоту. Припустимо, висота дерев приблизно 4-5 метрів, відповідно, розміщуватися між ними треба так, щоб до кожного з дерев було не менше 4-5 метрів. Це називається «конус захисту». Сидіти краще в так званій «позі ембріона» - спина зігнута, голова опущена на зігнуті в колінах ноги і передпліччя рук, ступні ніг з'єднані разом.

Що найчастіше блискавка вдаряє в дуби, тополі, в'язи.
Рідше блискавка вдаряє в ялина, сосну.
Зовсім рідко блискавка вдаряє в берези, клени.

Під час грози в лісі не можна: вибирати притулок під високими деревами або у дерев, раніше уражених грозою, розщеплених (велика кількість уражених блискавкою дерев свідчить, що грунт на даній ділянці має високу електропровідність, і удар блискавки в цю ділянку місцевості досить імовірний), не можна ставити намети на відкритому місці, сидіти біля палаючого багаття (дим - хороший провідник електрики).
Щоб не вдарила блискавка, якщо ви в поле
При перших ознаках наближення грози треба: як можна швидше переміститися в сторону надійного найближчого укриття (ліс, село), віддаляючись одночасно від окремо стоячих дерев або гаїв. Якщо окреме дерево розташоване на вашому шляху до села, не варто йти туди. Пріоритетним завданням є видалення від можливих зон попадання розряду. Віддалятися треба не менше ніж на 150-200 м. З початком грози, якщо ви так і не добігли до укриття: необхідно сісти якнайнижче, а коли гроза підійде зовсім близько - лягти на землю. І тихо, смиренно, нерухомо лежати. При цьому слід пам'ятати, що піщана і кам'яна грунту безпечніше, ніж глиниста. І не поспішайте рухатися з місця, коли гроза почне йти, - перечекайте 20-30 хвилин після того, як ударила остання блискавка.

Під час грози в полі не можна: переміщатися, особливо йти, розпрямившись; ховатися в копиці сіна, під самотньо стоять дерева або острівці дерев, тим більше торкатися до них руками і іншими частинами тіла. Людська психологія така, що в великому і могутньому він схильний бачити захист. У грозу працює зворотний закон: чим ти дрібніше, тим більше у тебе шансів не потрапити під розряд. Тому дерева обходимо подалі.
Щоб не вдарила блискавка, якщо ви у водойми

При наближенні грозу негайно покиньте водойму і підіть якомога далі від берегової лінії. Людина, що знаходиться на плавзасобі, при наближенні грози повинен негайно пристати до берега. Якщо це неможливо - осушити човен, переодягнутися в сухий одяг, якщо є, підняти захисний тент, підкласти під себе рятувальний жилет, чоботи, спорядження і т.п. електроізолюючі предмети, накритися поліетиленом таким чином, щоб дощова вода стікала за борт, не всередину плавзасоби, але при цьому поліетилен не повинен стикатися з водою!
Під час грози у водойми не можна: лізти в воду, ховатися в заплавних кущах і під деревами.
Щоб не вдарила блискавка, якщо ви в горах

У гірській місцевості при наближенні грози треба постаратися спуститися з височин - хребтів, пагорбів, перевалів, вершин і т.п. Небезпечно перебувати біля водотоків (ущелин, жолобів і т.д.), так як під час грози навіть дрібні тріщини, заповнені водою, стають провідником для стікання електрики. Найкраще зупинитися біля високого вертикального схилу ( «пальця»). При цьому висота схилу повинна бути, щонайменше, в 5-6 разів більше висоти людини, відповідно зона безпеки буде дорівнює висоті схилу, отмеренной в горизонтальній площині. Однак ближче ніж на 2 м до стіни наближатися не можна. Можна ховатися в природних нішах-печерах в схилі, але також не ближче 2 м від стіни. Металеві предмети - альпіністські гаки, льодоруби, каструлі, зібрати в рюкзак і спустити на мотузці на 20-30 м нижче по схилу.

Під час грози в горах не можна: притулятися або торкатися при пересуванні або відпочинку до скель, стрімких стінах, ховатися під скельними нависання.

Щоб не вдарила блискавка, якщо ви в машині
Машина досить добре захищає знаходяться всередині людей, оскільки навіть при ударі блискавки розряд йде по поверхні металу. Тому якщо гроза застала вас у машині, закрийте вікна, вимкніть радіоприймач, стільниковий телефон і GPS-навігатор. Не слід доторкатися до ручок дверей та інших металевих деталей.

Щоб не вдарила блискавка, якщо ви на мотоциклі
Велосипед і мотоцикл на відміну від машини від грози вас не врятують. Необхідно злізти, укласти транспорт і відійти на відстань приблизно 30 м від нього.

Блискавка, що робити під час грози, щоб не вдарила блискавка, як врятуватися від кульової блискавки, куди б'є блискавка, правила поведінки під час грози, під час грози розмовляти по мобільному телефону
При знаходженні під час грози в дачному або садовому будинку слід:

Закрити двері і вікна, виключити протяги.
   Чи не топити піч, закрити димохід, оскільки виходить з труби дим має високу електропровідність і може притягнути до себе електричний розряд.
   Вимкнути телевізор, радіоприймач, електроприлади, відключити антену.
   Вимкнути засоби зв'язку: ноутбук, мобільний телефон.
   Не слід перебувати біля вікна або на горищі, а також поряд з масивними металевими предметами.

Якщо гроза застала на вулиці:

Чи не перебувати на відкритій місцевості, поблизу металевих споруд, ліній електропередач.
   Не варто торкатися до всього мокрого, залізного, електричного.
   Зніміть з себе всі металеві прикраси (ланцюжки, каблучки, сережки), приберіть в шкіряну або поліетиленову сумку.
   Чи не розкривати над собою парасольку.
   Ні в якому разі не шукати притулку під великими деревами.
   Не бажано знаходитися біля багаття.
   Не підходьте до дротяних огорож.
   Не виходьте, щоб зняти білизну, що сохне на мотузках, оскільки воно теж проводить електрику.
   Чи не їздити на велосипеді чи мотоциклі.
   Чи не купатися, відійти подалі від водойми.
   Дуже небезпечно під час грози розмовляти по мобільному телефону, його потрібно відключити.
   Гроза зазвичай б'є в найвищу точку на своєму шляху. Самотня людина в полі - це і є та найвища точка. Ще страшніше опинитися в грозу на самотньому пагорбі! Якщо Ви з якоїсь причини залишилися в полі наодинці з грозою, сховайтеся в будь-якому можливому поглибленні: канавці, улоговинці або найнижчому місці поля, сядьте навпочіпки і пригніть голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується.
   Ніколи не намагайтеся сховатися під самотньо стоять деревом.
   Під час грози не купайтеся, не ловіть рибу, не перебуваєте поруч з водоймами.

Як врятуватися від кульової блискавки

Якщо в грозу ви знаходитесь вдома або в будь-якому приміщенні, не варто перебувати поряд з батареями, вікнами, електроприладами, антенами, проводами і металевими предметами. Треба закрити вікна, двері, димоходи та вентиляційні отвори, щоб уникнути протягів, які залучають кульові блискавки.

Кульова блискавка виглядає як вільно плаваючий по повітрю горизонтально або хаотично куля, що світиться діаметром від декількох сантиметрів до декількох метрів. Кульова блискавка може існувати від кількох секунд до трьох десятків секунд. Вона має велику руйнівну силу, що викликає пожежі, сильні опіки і іноді смерть людини або тварини. Виникає вона непередбачувано і також несподівано зникає. Проникає навіть в закрите приміщення через вимикач, розетку, трубу, замкову щілину.

Пам'ятайте, якщо ви стали очевидцем такого явища, як кульова блискавка, постарайтеся не рухатися і не тікати від неї. Блискавки залучають рухаються, високі, металеві і мокрі об'єкти. Якщо кульова блискавка залетіла в кімнату, потрібно повільно, затамувавши подих, покинути кімнату. Якщо це неможливо, потрібно стояти, не рухаючись. Через 10-100 секунд вона обійде вас і зникне. Кульова блискавка може з'явитися, що не завдавши шкоди людині або приміщенню, але може вибухнути, що виникає при цьому повітряна хвиля здатна травмувати людину. Кульова блискавка має температуру близько 5000 ° С і може викликати пожежу.
Допомога потерпілому від удару блискавки

Для надання першої допомоги людині, ураженому ударом блискавки, його слід негайно перенести в безпечне місце. Дотик до потерпілого не є небезпечним, в його тілі заряду не залишається. Навіть якщо здається, що поразка смертельно, це може виявитися насправді не так.

Якщо потерпілий від блискавки знаходиться без свідомості, укладіть його на спину і поверніть голову в сторону, щоб язик не запав в дихальні шляхи. Необхідно не зупиняючись ні на хвилину, робити штучне дихання і масаж серця до приїзду медичної допомоги.

Якщо ці дії допомогли, і людина проявляє ознаки життя, до приїзду лікарів дайте потерпілому 2-3 таблетки анальгіну, і покладіть на голову мокру, холодну, згорнуту в кілька шарів тканину. Якщо є опіки, їх необхідно рясно полити водою, обпалену одяг слід зняти, а потім уражене місце прикрити чистим перев'язувальнимматеріалом. При перевезенні ураженого до найближчої лікувальної установи, його необхідно обов'язково укласти на носилки і постійно контролювати його самопочуття.

При відносно легких ураженнях від молніідайте потерпілому будь-яке знеболююче (анальгін, темпалгин і ін.) І заспокійливі ліки (настоянка валеріани, корвалол та ін.)

Літня гроза - явище досить часте і небезпечне. Потрібно знати, як убезпечити себе під час грози, що робити, щоб не бути ураженим блискавкою, як врятуватися від кульової блискавки, куди б'є блискавка ... Запам'ятайте два основних правила поведінки під час грози: уникати відкритої місцевості і уникати води. Про інші способи уникнути удару блискавки читайте з матеріалі.

При утворенні в будь-якій точці горизонту грозового фронту потужних купчасто-дощових, башнеобразних хмар слід уважно спостерігати за розвитком хмарності. При цьому треба пам'ятати, що вітер не дає правильного уявлення про напрямок руху грози. Грози часто йдуть проти вітру!

секундна пауза означає, що гроза на відстані 300-400 м,

трисекундній - 1 км,

четирехсекундная - 1,3 км і т.д.

Правильна поведінка людини під час грози

Багато людей бояться грози - і це правильно. Наші предки, не знаючи причин виникнення блискавок, все ж бачили наслідки, що розбушувалася. Тому вони інстинктивно намагалися сховатися від грози. Для цього люди замикали вікна, завішували їх щільними шторами і лежали, вкриті ковдрами, поки на вулиці не ставало тихо. Діти з малих років знали, як поводитися під час грози, і підпорядковувалися дорослим.

Зараз грозові явища вивчені і пояснені вченими, але їх небезпека не стала менше. Необхідно чітко уявляти собі правильні дії при наближенні цього природного явища.

20.04.2021 Виховна година

"Життя - найвища цінність"

Найпрекрасніші і найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших

(В.Сухомлинський)

Ні про що не турбуватися, ні за чим не турбуватися – значить не жити, а бути мертвим

(Г.Сковорода)

Пам’ятай! Життя є дар,

Великий дар.

І той, хто його не цінує,

Цього не заслуговує.

Два кольори, мої два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори, мої два кольори,
Червоне – то любов, а чорне – то журба.

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені,
Червоними і чорними,
Червоними і чорними нитками.

Мене водило безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись як мамине шиття
Мої сумні і радісні,
Мої сумні і радісні дороги.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя,
І вишите моє життя на ньому.
І вишите моє життя,
І вишите моє життя на ньому.

https://www.youtube.com/watch?v=XyhJNOSEDTM

Людське життя… неповторне і звичне, радісне і смутне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин, переплетене червоними і чорними тонами, як у цій пісні «червоне – то любов, а чорне – то журба»…

Так, життя нам дано як вищий ДАР, як універсальна можливість. І тому ми повинні високо ЦІНУВАТИ життя, відчувати до нього благоговіння та повагу, розуміти особисту відповідальність за його якість. Якщо ми підтримуємо наше ЖИТТЯ, любимо та дбаємо про нього в ім’я блага, але не за рахунок життів і цінностей інших людей, то ми є гуманними, милосердними та людяними, а наше життя стає цінністю для Всесвіту. Якщо ж беруть верх жадоба, злість і ненависть, нами керують негативні емоції, а сумління мовчить, то життя починає деградувати, послаблюватися, ставати якісно все біднішим і слабкішим. Чим гуманнішим і якісно багатшим є наше ЖИТТЯ – тим вища його цінність!

На нашому шляху зазвичай трапляється чимало перешкод. Ми змушені стверджуватися самі, відстоювати свою позицію в суспільстві, сім’ї тощо. Адже ЖИТТЯ – це ланцюг взаємовідносин з людьми. І деколи вони складні та важко піддаються опису чи вирішенню, а часом прості та зрозумілі, як двічі два. Проте завжди неоднозначні…

Тому кожен сам повинен для себе вирішити, як і для чого йому жити, щоб потім «не було боляче за безцільно прожиті роки».

В.Симоненко

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде

Завтра на цій Землі.

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди

– Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж, не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Довге чи коротке, але воно триває лише від народження до смерті, його не можна прожити двічі.

- Чи має життя мету і сенс?

- Хто керує людським життям?

- Чи можна зробити його кращим і щасливішим?

- Чи має людина право піти з життя або позбавити його іншу людину?

- Що таке життя?

- Життя – це певний проміжок часу, заповнений різноманітними подіями, переживаннями, радощами, смутками, які тривають від народження до смерті.

- Життя – насамперед, становлення людини, це період, коли людина розвивається у всіх відношеннях: фізичному, розумовому, моральному. Кожна людина прагне певної досконалості: підвищувати освітній рівень, реалізація і здійснення задумів.

- Життя кожної людини неповторне, таємниче. Неповторним, яскравим буває життя видатних людей: композиторів, художників, письменників. Життя звичайних людей також різниться, кожен крок на життєвому шляху неповторний, тому неправильно вважати, що є дні, якими можна нехтувати.

Дехто гадає, що справжнє життя ще попереду, ак шкільні роки – це ніби прелюдія до нього. Думаючи про майбутнє, ми недооцінюємо день сьогоднішній.Людина може бути творцем і господарем власного життя. Це залежить від характеру, знань, вольових якостей, ідеалу, мети або сенсу життя. Жити треба заради інших, приносячи користь суспільству, тільки тоді це буде повноцінне життя.

Легке життя – легкі шляхи нікуди не ведуть. Людина зобов’язана працювати, щоб залишити свій слід на землі та виправдати власне існування.

Як треба ставитися до життя?

· Прагнути до життєвих істин;

· уміти перетворювати мінуси на плюси;

· уміти бачити в житті не тільки погане, а й добре;

· не надавати особливого значення «дрібницям» життя;

· пам’ятати, що все у житті швидкоплинне – і добре, і погане, тому слід насолоджуватися першим і не засмучуватися другим;

· бути толерантним у стосунках з людьми;

· виробити активну життєву позицію;

· бути оптимістом у житті.

Як оцінити життя людини?

· Роками, вічністю, миттю;

· важливо не скільки прожила людина, а як прожила;

· життя буває коротке, як іскра, як спалах і вічне;

· життя людини оцінюється ти, що вона зуміла чи встигла зробити, залишити по собі.

- У чому щастя людини?

- У чому ви вбачаєте щастя власного життя?

- Чи має право людина позбавити себе життя

· Щастя людини у можливості робити щасливими інших людей. Людина не має права позбавити себе життя. Це великий гріх, прояв слабкості, легкодухості, розчарування;

· лише ті починають цінувати життя, кому доводилося бути на краю смерті;

· життя кожної людини безцінне;

· життя – це безцінний дар, який людина одержує при народженні, цінуйте цей дар! Розпоряджатися ним вона буде сама;

· людина має право на життя, - за статтею 27 Конституції України, - ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати його.

Духовний заповіт матері Терези:

Життя – це можливість,

Скористайся нею.

Життя – це краса,

Милуйся нею.

Життя – це мрія,

Здійсни її.

Життя – це виклик,

Прийми його.

Життя – повинність

Твоя насущна,

Виконай її.

Життя – це гра,

Стань гравцем.

Життя – це багатство,

Не розтрать його.

Життя – це кохання,

Насолоджуйся ним сповна.

Життя – це таємниця,

Пізнай її.

Життя – це король лиха,

Побори все.

Життя – це пісня,

Доспівай її до кінця.

Життя – це боротьба,

Стань борцем.

Життя – це фортуна,

Шукай цю мить.

Життя таке чудове,

Не згуби його.

Це твоє життя,

Борись за нього!

Життя – це одне з найбільших див Всесвіту. Поки що ми можемо на планеті, якій даровано диво життя – Земля. Життя на Землі має найрізноманітніші форми й виміри. Тут співіснують мікробактерії та великі тварини, рослини й комахи, риби й плазуни, птахи і люди. Що об’єднує всі ці

організми? Потреба дихати, харчуватися, відпочивати, відтворювати собі подібних, вирощувати потомство та інше. Так, між нами багато спільного, тому і потрібно жити в гармонії з природою.

Від чого пішло слово “життя”?

Так, слово “життя” бере свій початок з тих часів, коли боги навчили людей вирощувати жито, одну з найдавніших зернових культур і випікати хліб. У давнину вірили в богиню Живу, Живену, Живонію – богиню щастя і життя. Саме Жива прийшла колись до людей із яблуком і виноградом і виростила перше зерно жита.

- У народних висловах закладена велика сила, тож пригадаємо прислів’я про життя.

1. Життя прожитии – не поле перейти.

2. Вік звікувати – не в гостях побувати.

3. Життя – як стерня; не пройдеш, ноги не вколовши.

4. Прожите, як пролите; не повернеш.

5. Коли весело живеться, до роботи серце рветься.

6. Пшениця колоситься – життя веселиться.

7. Всякий свого щастя коваль.

8. Літа минають, а не вертають.

9. Не буває скарбу дорожчого за життя.

10. Життя як свічка на вітрі.

11. Поки є життя, живе й нація.

- Кожна людина від природи наділена задатками, й вона має їх розвинути,

реалізувати на користь іншим людям і самій собі. Ми постійно користуємося у житті тим, що було створено до нас іншими людьми, тому наш обов’язок – внести в цей світ щось нове, щось своє. Іноді підлітки гадають, що ніби якесь справжнє життя ще попереду, а шкільні роки – це тільки своєрідна прелюдія до нього. Це не так, бо будь-який період життя – це також життя, яке вже ніколи не повториться. Часто, думаючи лише про майбутнє, людина недооцінює день сьогоднішній, про що нерідко пізніше жалкує. Вміння цінувати кожну хвилину життя – важлива якість особистості, яка властива не кожній людині.

Вміти розуміти й прощати іншу людину, залишаючись водночас вимогливим до себе – велике мистецтво життя, яким необхідно оволодіти з ранніх років.

– Поради старшокласникам для життя. Рубрика “Із гаманця мудреця”.

1. Повага до людей – це повага до самого себе (Д.Голсуорсі).

2. Сильніший за всіх той, хто володіє собою (Сенека).

3. Всякий раз, когда чего-нибудь очень хочется сделать, остановись и подумай: хорошо ли то, чего тебе хочется (Л.Толстой).

4. Прийняти добру пораду – це значить збільшити власні можливості (Й.Гете).

5. Не роби нічого поганого ні в присутності інших, ні таємно. Першим твоїм

законом повинна бути повага до самого себе (Піфагор).

6. Жить дурно, неразумно, невоздержанно – значит не плохо жить, но медленно умирать (Демокрит).

7. Юность по природе склонна к самоуверенности и слишком себя переоценивает (Н.Чернышевский).

8. Жестокость всегда проистекает из бессердечия и слабости (Сенека).

9. Кто будет расти без дисциплины – состарится без добродетелей (Я.Коменский).

10. Другим прощай многое – себе ничего (Публиц Сир).

Людина повинна зрозуміти свою життєву мету, намітити шляхи її досягнення і йти до неї, поважаючи оточуючих, не залишаючи за собою руїни, тобто «за будь-яку ціну». Якщо є час, можна торкнутися проблеми: екологія, терор, війна.

1. Світ належить оптимістам, песимісти - тільки глядачі. (Ф. Гізо)
2. Жити - це не означає дихати, це означає - діяти. (Ж.-Ж. Руссо).
3. Наше життя - це те, що ми думаємо про нього. (Марк Аврелій)
4. Ключ до життя - служіння людям. (Д. Джексон)
5. Найвища із книг - книга життя, яку не можна ні закрити, ні знову відкрити за своїм бажанням. (А. Ламартін)
6. ЖИТИ - означає не тільки задовольняти матеріальні запити організму, головне - розуміти свою людську необхідність. (Жуль Берн)
7. Людське життя - це найвища цінність, щастя можливе, але воно залежить від людини.
Праця - на користь інших людей, країни.
Боротьба - повинна мати гуманну мету.
Любов - не повинна бути егоїстичною.
Дружба - повинна бути чесною.

Пошук сенсу життя, свого місця в ньому - дуже складна робота. Є правила, яких ми будемо дотримуватись у житті. Адже потрібно завжди починати влаштовувати світ із себе: з життя в класі, у родині, спілкування з друзями, родичами, учителями, з власного відношення по своїх прав і обов'язків.
(У процесі обговорення виробляються загальні правила )

Правила

1. Адекватно приймати дійсність.
2. Приймати себе і навколишніх такими, як вони є. Поважати усіх.
3. В усіх і всьому шукати лише гарне.
4. Вірно Дружити, вибирати гідних друзів.
5. Розвивати почуття «добра» і «зла».
6. Думати не тільки про себе, але й про те, як іншим поруч з тобою.
7. Вести здоровий спосіб життя і фізичний, і духовний.
8. Турбуватися про навколишній світ (природу).
9. Нести відповідальність за всіх і все.

15.04 Виховна година

«Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

«Безпечний Інтернет та соціальні мережі»

Мета: розширити й поглибити знання про безпечний Інтернет та соціальні мережі, сприяти обізнаності учнів про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах і про шляхи їх подолання, мотивувати поширювати цю інформацію у своєму середовищі, розвивати уважність, спостережливість, мовленнєві навики, пам’ять, виховувати любов до родини, навколишнього світу, етичне спілкування між товаришами, дорослими, молодшими друзями.

Безпека – це життя людини,

Безпека – це наше майбуття.

Прийміть до серця світ природи –

Прекрасне буде всіх життя!

Ми живемо в епоху інформаційних технологій, які увійшли у життя кожного з нас. Ніхто не заперечуватиме, що тепер Інтернет відіграє важливу роль у житті людей. Просто вражає, скільки часу у нас забирає Інтернет.

При цьому діти потрапили в Мережу значно раніше за дорослих. У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому.

Розвиток сучасної глобальної мережі Інтернет дав поштовх у розвитку різного виду страхів для дітей та їхніх батьків.

На даний час Інтернет переповнений відео - та фотоматеріалами сумнівного характеру. Ні для кого не секрет, що там безкоштовно можна знайти інформацію будь-якого змісту, навіть інструкцію з виготовлення вибухівки.

Сумна статистика криміналістів свідчить, що зростання агресивної поведінки молоді безпосередньо пов'язана із систематичним переглядом сайтів в мережі Інтернет, які демонструють злочинні, агресивні дії (про вбивства, побиття та знущання над людьми).

Серед молоді стало дуже популярним таке заняття, як знімати на мобільний телефон побиття та знущання, які відбуваються в школі, у дворі, та викладати їх в Інтернеті.

Якщо в реальному житті підліткові важко знайти однодумців щодо якогось «незручного» питання, то в мережі охочих обговорити будь-які незручності можна знайти швидко і багато.

Користуючись послугами Інтернету не забувайте і про заходи безпеки у спілкуванні з людиною, яку ви не бачите. Адже віртуальні шахраї дуже гарні психологи: представляючись одним з ваших давніх знайомих, вони дізнаються від вас конфіденційну інформацію, як, наприклад, коли у вас вдома нікого немає, з ким ви проживаєте, ваш майновий стан і т. д.

Сучасний ефір телебачення на жаль, також переповнений фільмами з насиллям, мультфільмами з монстрами та усілякими жахами, які перегляда-ючись усіма членами родини хоч якось обговорюються, засуджуються, то блукання Інтернетом відбуваються усамітнено і таємничо, без будь-якого стороннього втручання. Тут підліток сам формує свої уподобання щодо будь-яких проявів людської поведінки. А потім ми бідкаємося, звідки ж з'являються збоченці, дітовбивці, маніяки та інші соціальне небезпечні особистості нашого суспільства.

Ще однією популярною небезпекою є розповсюджування файлів у мережі Facebook. Я сама потрапляла у ситуацію, коли отримувала такі повідомлення, які складені настільки добре і вдало, що просто дуже хочеться одразу відкрити файл. Але мені вистачало досвіду не зробити цього. Нажаль, часто користувачі спочатку запускають файл, а вже потім розуміють, що зробили помилку. Головне в такій ситуації не поспішати. Наприклад, рольова ситуація у Facebook. Від одного із Ваших друзів Ви отримали повідомлення: «Вау, яке відео, ну ти і даєш! Як же тобі не соромно» і в кінці йде посилання. Ваша перша реакція: що ж там таке? Ви намагаєтесь запустити посилання, і тут Вам ще пропонується завантажити відео, відкриваючи його просто із цікавості Ви заражаєте комп’ютер. Але ж достатньо просто зупинитись і витримати паузу 10 секунд і подумати: У чому сенс повідомлення, яке це може бути відео? Хто мені це прислав, наскільки часто ми спілкуємось? Чому текст такий загальний? Нічого конкретного? У крайньому випадку можна зв’язатись з відправником листа, можливо запитати в нього що це таке, якщо він не відповідає ще раз подумати, якщо є можливість зателефонуйте йому. Але не поспішайте відкривати і тим паче закачувати і запускати на ПК те, що Вам пропонують.

Це, ще далеко, не весь список небезпек, які чатують на нас в Мережі, тому сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо темі «Безпечний Інтернет». Спробуємо дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету, сформулювати та засвоїти правила безпечної роботи в Інтернеті.

Загрози в Інтернеті:

ü Виготовлення, розповсюдження та використання матеріалів зі сценами насильства над дітьми

ü Наполегливе чіпляння в мережі, розмови на теми сексу, насильства, "зваблення”

ü Показ невідповідних віку, нелегальних та шкідливих матеріалів, що впливають на психіку, приводять до фізичної шкоди

ü Переслідування і залякування

Існують певні правила користування Інтернетом:

1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ.

2. НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ СВОЄ ФОТО

3. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ

4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС РОБОТИ ТА ІГОР В ІНТЕРНЕТІ

5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРА.

6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ В ІНТЕРНЕТІ

7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ

8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ

Правила користування Інтернетом, з якими ви познайомились.

ü не надавати інформацію про своє ім'я, адресу, та дані про своїх батьків,

ü не можна погано поводитись при спілкуванні,

ü користуватись комп'ютером та Інтернетом з дозволу батьків,

ü тримати пароль комп'ютера у таємниці

ü повідомляти батькам про проблеми, які виникають під час роботу з комп'ютером або в Інтернеті,

Висновок. Треба бути дуже обережним, користуючись Інтернетом.

o не надавати нікому свої паролі;

o без гострої необхідності не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;

o не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту;

o повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;

o не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;

o не відправляти нікому своє фото;

o не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

Ми з вами поговоримо про Інтернет та соціальні мережі, про їх переваги та існуючи небезпеки.

1.Чи можете ви сказати, що таке Інтернет?

2.А що таке соціальні мережі?

Сьогодні майже кожен комп’ютер підключений до мережі Інтернет. Шоста частина світу користується мережею, а через 2 роки, за прогнозами аналітиків, це робитиме кожен третій житель планети. У давні часи, щоб отримати якусь інформацію про країну, життєвий статус про її народ та інше, люди використовували листи. А листи відправляли човном, пароплавом. «Доставка» інформації тривала місяць – півроку. Потім стільки ж люди чекали відповіді. З появою літаків на відправку листа і відповіді чекали вже не 2 місяці, а 2 тижні. З появою Інтернету лист відправляється і відповідь отримується через кілька секунд.

У наш час сучасна молодь вільно володіє можливостями Інтернету та мобільними телефонами, а школярі, можливо, не розуміють, як без цього жив світ 20 років тому. Сьогодні Інтернетом користується кожна 3 людина на планеті.

У всьому світі діти та підлітки є найбільшими користувачами інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Вони широко користуються мобільними телефонами, включаючи пересилки ММS і SМS, шукають інформацію на Інтернет-сторінках, спілкуються «онлайн» в соціальних мережах, створюють свої блоги, спілкуються в чатах, обмінюються музикою та фільмами, обговорюють проблеми на форумах, використовують веб-камеру, skype та грають в онлайнові ігри.

Ніколи раніше не було так легко, швидко та зручно знайти людей будь-якого віку, соціального статусу, статі, національності, рівня досвіду й дискутувати з ними на які завгодно теми, що є цікавим для певних груп.

У 2011 році у рамках програми Microsoft «Партнерство в навчанні» кафедрою превентивної роботи та соціальної політики ЮНЕСКО в Україні було проведено Всеукраїнське широкомасштабне дослідження «Рівень обізнаності українців щодо питань безпеки дітей в Інтернеті». Детальне дослідження вперше було проведено в Україні. Ключові результати: З 96% дітей-користувачів Інтернету віком від 10 до 17 років 51% не знає про небезпеки в мережі. 52% дітей виходять в Інтернет передусім для спілкування у соціальних мережах, де залишають свій номер мобільного телефону (46%), домашню адресу (36%), особисті фото (51%). 44% дітей знаходяться у потенційній зоні ризику (розміщують особисту інформацію) і 24,3% вже були в ризикованих ситуаціях (ходили на зустріч з віртуальними знайомими).

Найпопулярніші за відвідуваністю серед дітей ресурси в Інтернеті – соціальні мережі – містять найбільшу загрозу з точки зору доступності особистої інформації для сторонніх осіб. У соціальних мережах свій особистий номер телефону вже залишили 46% дітей 10-17 років, вказали домашню адресу – 36%, розмістили особисті фотографії – 51%. На які ризики діти наражають себе в Інтернеті?

Про Інтернет-загрози

Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але разом з тим, в Інтернеті приховано досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.

Віруси.

Комп’ютерний вірус – це невелика програма, яка написана програмістом високої кваліфікації, здатна до саморозмноження й виконання різних деструктивних дій. На сьогоднішній день відомо понад 50 тис. комп’ютерних вірусів. Дія вірусів може проявлятися по-різному: від різних візуальних ефектів, що заважають працювати, до повної втрати інформації. Основними джерелами вірусів є:

- дискета, на якій знаходяться заражені вірусом файли;

- комп’ютерна мережа, в тому числі система електронної пошти та Інтернет;

- жорсткий диск, на який потрапив вірус у результаті роботи з зараженими програмами;

- вірус, що залишився в оперативній пам’яті після попереднього користувача.

Основними ранніми ознаками зараження комп’ютера вірусом є:

- зменшення обсягу вільної оперативної пам’яті;

- уповільнення роботи комп’ютера та завантаження;

- незрозумілі (без причин) зміни у файлах, а також зміни розмірів та дати останньої модифікації файлів;

- помилки під час завантаження операційної системи;

- неможливість зберігання файлів у потрібних каталогах;

- незрозумілі системні повідомлення, музичні та візуальні ефекти тощо.

Кібер-хуліганство.

Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.

Кібер-булінг.

Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.

Грифери.

Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.

Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню певних Інтернет-технологій. Шпигунське програмне забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач під час серфінгу в Інтернеті;

- особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

- Web-сторінки, які відвідує користувач, та відомості форм, які він заповнює на цих сторінках (треба пам’ятати про обережність при повідомленні паролів своєї електронної пошти та акаунтів у соціальних мережах; не слід називати дівоче прізвище матері – подібна інформація використовується при оформленні банківських документів у якості ключових слів);

Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті 7 дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).

Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.

Он-лайн-хижаки «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей. Хижаки також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в он-лайні, до контакту віч-на-віч.

Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Фішинг також іноді може вважатися спамом. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку. У ньому говориться, що одержувач повинен підтвердити відомості про себе, інакше його рахунок буде заблоковано, і наводиться адреса сайту, що належить спамерам, з формою, яку треба заповнити. Серед даних, які просять повідомити, є ті, що потрібні шахраям. Для того, щоб жертва не здогадалася про обман, оформлення цього сайту також імітує оформлення офіційного сайту банку чи установи.

Недостовірна інформація. Вчителі загальноосвітніх навчальних закладів помітили, що якість шкільних рефератів протягом останніх років погіршилася: інформація, яка міститься у більшості рефератів, є недостовірною, неповною або застарілою. І це не дивно, адже учні завантажують вже готові реферативні повідомлення з Інтернету та роздруковують їх. Це займає часу максимум 1 годину. Проте часто користувачі не замислюються над достовірністю отриманої інформації, не вміють аналізувати та узагальнювати її, тому що у них відсутнє або недостатньо розвинуте критичне мислення. Якщо при підготовці рефератів недостовірна чи неправдива інформація до життєвого ризику не призводить, то у випадку пошуку інформації, що стосується здоров’я, ризик істотно збільшується. Проблеми, що стосуються здоров’я, як фізичного, так і психічного, повинні обговорюватися лише у родині, із дорослими та фахівцями. В Інтернеті на різноманітних форумах досить легко знайти (і ми знаходили) інформацію, яка є не лише антинауковою, а й життєво небезпечною, якщо нею скористатися.

Клавіатурний шпигун – програма, що відстежує введення користувачем паролів і пін-кодів.

Хробаки – окремий вид шкідливих програм, головною задачею яких є розмноження серед комп’ютерів в мережі.

Адваре – рекламні модулі. Ці програми, мабуть найменш небезпечні з усіх шкідливих програм, але через дуже широку розповсюдженість і просто величезну зухвалість їх авторів в останній час вони стали досить неприємними. Задача рекламного модуля – показати вам рекламу. Це може відбуватись у різних проявах, наприклад у вас можуть самостійно відкриватись певні сторінки у браузері, які ви не відкривали – це будуть сайти з дивною рекламою або просто сайти, які ви не збирались відвідувати.

Дропери –це програми, які встановлюють троянські програми на комп’ютери користувачів.

Руткіт – це спеціальний вид троянських програм, головна мета якого – максимально глибоко інсталюватись у систему, щоб його було якомога важче знайти і видалити. Як правило, руткіти містять драйвери операційних систем. Головна проблема в тому, що руткіти дуже важко знайти і ще важче видалити з системи. Далеко не кожна антивірусна програма може з цим впоратись.

Кібер-грумінг – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах. Починаючи із віртуального спілкування та входячи у довіру до дитини, злочинці пропонують потоваришувати, а потім поступово переходять до розмов про зустріч у реальному житті та переводять тему спілкування у сексуальну площину.

Шантаж. Виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування, шантажу. Це відбувається завдяки використанню шпигунського програмного забезпечення. Це комп’ютерні програми, які збирають інформацію без відома власника комп’ютера. Зібрана інформація може містити:

- список рекламних сайтів, на які переходить користувач;

- особисту інформацію: ім’я, адресу та номер телефону;

- перелік файлів, які завантажує користувач на свій комп’ютер.

Скімінг – це вид кіберзагроз, який не має відношення до програм, чи Інтернету. Мова йде про крадіжку даних з кредитних карт шляхом фізичного зняття інформації. Фактично на картридж для прийняття картки встановлюється спеціальна накладка, а на клавіатуру банкомату зловмисники ставлять додаткову накладку, яка пропускає через себе всі натискання і звичайно ж при цьому зчитує їх. Тобто Ви вставляєте свою карту в банкомат і скімер на карто-приймачі знімає дані карти, після чого фіксується пін код, який Ви вводите на клавіатурі. І зловмисники отримують дані про Вашу карту. Таким чином у зловмисників є можливість створити копію Вашої карти і знаючи Ваш пін код вони можуть вільно розраховуватись або знімати готівку з Вашої карти.

ПРАВИЛА ІНТЕРНЕТ БЕЗПЕКИ

1. Поводьтеся чемно і ніколи не ображайте інших!

2. Не зустрічайся із незнайомими он-лайн друзями особисто!

3. Користуйтеся пошуковими системами для дітей.

4. Уважно поводьтеся з паролями: використовуйте складні паролі, не користуйтесь одним паролем для всіх акаунтів, періодично змінюйте паролі.

5. Уважно відносьтесь до посилань в повідомленнях в соціальних мережах та у інших месенджерах.

6. Встановіть антивірус одразу після встановлення операційної системи і постійно його оновлюйте.

7. При проведенні будь-якої фінансової операції через Інтернет уважно дивість на протокол з’єднання. Потрібно щоб сайт мав 'https://' протокол. Сайти, які можуть викрадають дані працюють використовуючи протокол з’єднання 'http://'.

8. По можливості не робіть он-лайн покупки в незнайомих і маловідомих магазинах. При покупці дивіться на відгуки та рейтинг продавців.

9. Періодично робіть резервне копіювання важливої інформації.

10. Нікому і ніколи не повідомляйте персональні дані.

11. Періодично перевіряйте Ваші мобільні пристрої на предмет додаткових програм, можливо Ви помітите незнайомі іконки на головному екрані чи в меню смартфона.

Наше життя вирує все швидше та швидше. Інтернет уже зараз став невід’ємною його частиною. Цілком ймовірно, що у найближчому майбутньому Всесвітня мережа повністю замінить усі інші засоби зв’язку. Та давайте зупинимось на мить і замислимось, чи дійсно ми хочемо провести усе життя у віртуальному світі? Бачити аватарки – замість живих облич, смайлики – замість живих посмішок. В решті решт як та на що втрачати власний час – це вільний вибір кожного. Але пам’ятайте, що Інтернет – це лише інструмент, яким Ви користуєтесь, щоб отримати відповіді на свої питання, підготувати реферати та доповіді, спілкуєтесь, якщо між вами величезні відстані. Вчіться користуватись Інтернетом із розумом.

Будьте обережні в Інтернеті!

Тест на виявлення комп’ютерної залежності.

1. Ти засмучуєшся та злишся, якщо потрібно виключати комп’ютер.

2. Ти знаходишся у дуже гарному настрої тільки сидячи за комп’ютером.

3. Комп’ютер для тебе – це засіб зняття стресу.

4. Після комп’ютерних ігор у тебе виникають головні болі.

5. У житті ти відчуваєш пустоту, роздратованість, які зникають, коли ти сідаєш за комп’ютер.

6. Ти маєш проблеми у навчанні через те, що часто сидиш за комп’ютером.

7. Ти відчуваєш потребу проводити більше часу за комп’ютером.

8. Ти маєш проблеми з родичами, у стосунках з друзями або іншими людьми через комп’ютер.

Результат: підрахуйте кількість плюсів у відповідях. Якщо загальна сума перевищує 3 бали – ви маєте ризик потрапити у залежність від комп’ютера

13.04.2021 Бесіда

"Шкідливим звичкам скажемо: "Ні""

Що таке шкідливі звички?
Які шкідливі звички ви знаєте?
Тестування «Що я знаю про шкідливі звички?»
Позначити правильні варіанти відповідей.
1. Шкідливі звички — це:
а) мити руки з милом перед їдою;
б) палити, вживати алкоголь та наркотики;
в) вранці та ввечері чистити зуби;
г) човгати ногами; смоктати пальці, гризти нігті.
2. Що відбувається з дитиною, яка вживає алкоголь?
а) Вона швидше росте;
б) у неї покращується пам'ять;
в) вона погано вчиться;
г) вона завдає неабиякої шкоди власному здоров'ю.
3. Які наслідки може викликати паління?
а) Захворювання на рак легенів;
б) піднесення настрою;
в) зниження гостроти зору, слуху;
г) прискорення процесів дорослішання.
4. До чого призводить вживання наркотиків?
а) З'являється унікальна можливість відвідати віртуальні світи;
б) виникає фізіологічна і психологічна залежність від отрути;
в) деградує мозок людини;
г) людина стає більш розкутою і товариською.
Правильні варіанти відповідей:
1. б, г.
2. в, г.
3. а, в.
4. б, в.
За кожну правильну відповідь учень зараховує собі 1 бал.
8 балів – учень має чіткі уявлення про наслідки шкідливих звичок.
7-5 балів – загалом учень знає про шкідливий вплив алкоголю, тютюну та наркотиків на організм людини, але не має уявлення про конкретні наслідки вживання цих небезпечних речовин.
4-0 балів – учень потребує особливої уваги з боку педагогів та батьків і додаткової роз'яснювальної роботи щодо наслідків шкідливих звичок.

      Паління, вживання наркотиків і алкоголю назвали шкідливими звичками тому, що вони дуже небезпечні для здоров'я. Проте, є чимало інших шкідливих звичок, які також ідуть не на користь людині: наприклад, однією з найпоширеніших є звичка горбитись. Вона призводить до викривлення хребта, що погіршує роботу органів кровообігу, дихання, травлення. Узагалі здавна вважали, що коріння всіх хвороб криється у неправильній поставі. Та все ж найбільше зашкоджують здоров'ю людей паління, вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Принцип звикання організму до тютюну, спиртного й наркотиків той самий. Речовини, що входять до їхнього складу, включаються у ланцюжок обміну речовин людського організму. Людина опиняється у так званій нікотиновій (алкогольній, наркотичній) залежності і вже не може обходитися без регулярного вживання цих отрут. Тому так складно позбутися подібних звичок, що найчастіше переходять у хворобу (алкоголізм і наркоманію).
      Не секрет, що чимало підлітків хоча б раз пробували курити. Здавалося б, що тут такого: багато дорослих курять... Але варто батькам знайти у кишені сина чи доньки пачку цигарок, і серйозної розмови не уникнути, адже тато й мама розуміють, що паління — дуже шкідлива звичка, а підлітки не сприймають її всерйоз, і даремно. Чадний газ, що утворюється під час горіння, у крові вступає в хімічну взаємодію з гемоглобіном, що, як ви знаєте, переносить кисень. Вміст кисню в крові курця різко падає, а значить, погіршується кровопостачання головного мозку. Саме тому в курців-початківців наморочиться голова. Після «набуття досвіду» неприємні відчуття слабшають і згодом зникають, але негативний вплив тютюнового диму залишається. Нікотин руйнує діяльність нервової системи, серця, легень, печінки, органів травлення, знижує гостроту зору та слуху. Тютюн – убивця вітамінів в організмі. Одна викурена цигарка нейтралізує в ньому двадцять п'ять міліграмів вітамінів (стільки їх міститься в одному апельсині). За даними англійської королівської спілки лікарів, кожна викурена цигарка коштує курцям від 5 до 15 хвилин життя. У середньому ж курці живуть менше, ніж люди, які не курять, на 6 – 8 років.
Бесіда
1.Як ви вважаєте, зазвичай з якої причини підлітки починають палити?
2.Чи може паління призвести до наркоманії? Поясніть свою думку.
3.Чому палити у підлітковому віці найбільш небезпечно?
4.Чому дівчатам особливо небезпечно палити?
5.Яке майбутнє чекає на суспільство, якщо молоде покоління призвичаїться до цигарок?

      Зовсім непитущі люди трапляються набагато рідше, ніж некурящі. Можливо, тому що паління не приносить явного задоволення, а от алкоголь допомагає розслабитись, відчути себе вільніше. Але коли людина починає пити, вона потроху п'яніє, утрачає над собою контроль і може «перебрати норму». Що таке «норма»? Простіше кажучи, це та кількість алкоголю, від якої тобі ще добре. Але варто продовжити пити і можна тяжко отруїтися.
Відомо, що в алкогольну залежність потрапити легко, але навряд чи ви задумувались, наскільки невинно це починається. Подумаєш, келих пива! Але згодом дозування будуть збільшуватися, потім пиво видасться недостатньо міцним... Найнебезпечнішими за все є слабоалкогольні напої з додаванням соку: на смак вони майже як лимонад, але набагато міцніші від пива. До речі, алкоголізм у підлітків розвивається в чотири рази швидше, ніж у дорослих.
Бесіда
1.Чи можна вважати такі напої, як «Джин-тонік», «Лонгер», «Ром-кола», легкими тонізуючими напоями?
2.Як ви гадаєте, чи можна вважати рекламу слабко-алкогольних напоїв та пива небезпечною для життя суспільства?
3.З якого віку людина може розпочати вживання алкоголю?

      Уявіть собі: ви розмовляєте з другом або робите домашнє завдання. І раптом вам захотілося пити, та так сильно, що в очах темніє, усе тіло ломить і в голові наморочиться. Ви відчуваєте: якщо не вип'єте склянки води – просто помрете...
Щось схоже, тільки в сотні разів сильніше, відчуває наркоман, позбавлений звичайної дози. Сучасна людина в середньому живе близько сімдесяти років, а наркоман, що почав «колотися», вживати «колеса» або курити «травичку» ще у підлітковому віці, навряд чи доживе до тридцяти років. Навіть невеликі, але регулярні дози наркотиків змушують мозок сидіти на голодному пайку, позбавляючи його кисню. Людині стає важко зосереджуватися, погіршується пам'ять. Але найжахливіший стан, до якого Може призвести людину наркоманія, – приступи жорстокої ломоти у м'язах, судоми, страшні галюцинації.
      У наш час наркоманія – страшна загроза для молодого покоління. Що ж робити, щоб уберегтися від цієї біди? Як не потрапити в кут, із якого мало хто може знайти вихід?
По-перше, не пробуйте наркотиків із цікавості або «за компанію». Більша частина їх викликає звикання вже з першої дози.
По-друге, ніколи не піддавайтесь на підбивання на кшталт: «Несила спробувати? Хіба ти боягуз?».
І завжди пам'ятайте про те, що будь-які наркотики коштують дорого і, роздаючи перші безкоштовні або дуже дешеві порції, їхні розповсюджувачі «чіпляють на гачок» нові жертви.

      Багато підлітків починають курити, вживати алкогольні напої саме тому, що із цигаркою або чаркою в руці видаються собі більш дорослими, стильними. Але чи замислювались ви, чому так багато дорослих людей роками борються із залежністю від алкоголю, тютюну і (тим паче наркотиків? Тому, що ці згубні звички із задоволення перетворюються на страшні хвороби. То що ви оберете: здорове яскраве життя чи щоденну тяжку боротьбу за виживання? Яким ви бачите своє майбутнє? Добре подумайте над цим, беручи до рук цигарку чи пляшку пива.

«НІ» тютюну!

► Чим приваблює паління? Дай відверту відповідь собі.

Паління асоціюється з дорослістю, компанією друзів, цікавою бесідою, приємною обстановкою. Але вчені з'ясували, що курці проводять дозвілля нудніше і отримують від нього менше задоволення, ніж некурці.

Одна з головних причин паління у юнаків - прагнення до самовираження, утвердження власної самостійності, „дорослості".

► Тютюн викликає таку саму залежність, як і „важкі" наркотики -героїн та кокаїн. 85% курців хочуть кинути палити, але вдається зробити це лише 10-15 % з них.

► Паління уражує верхні дихальні шляхи та легені. Подразнення слизових оболонок починається вже в ротовій порожнині. Тютюновий дим також руйнує емаль зубів, призводить до запалення слинних залоз. У тютюні дуже багато канцерогенних речовин, які спричинюють онкологічні захворювання. Паління провокує також серцево-судинні захворювання. Нервова система, кров, органи травлення також страждають при попаданні в організм продуктів горіння тютюну.

У жінок, які палять, порушується нормальна діяльність статевих органів, що сприяє розвитку безпліддя. Якщо палить вагітна жінка, в неї народжується дуже слабка дитина зі зниженою вагою, з порушеннями нервової системи, що може проявитися не відразу, а з плином часу.

► Великої шкоди курці завдають не тільки собі, а й усім тим, хто їх оточує (пасивні курці).Вдихаючи тютюновий дим у прокуреному приміщенні, пасивний курець зазнає такого ж впливу компонентів тютюну, що й сусід, який палить, часто з тими ж руйнівними наслідками для здоров'я.

«НІ» алкоголю!»

► Алкоголь шкідливий для мозку. Більш ніж 30 % алкоголю затримується у нервових клітинах головного мозку. Внаслідок одного сильного сп'яніння гине до 20 тис. клітин головного мозку. Алкоголь викликає залежність: психологічну і фізіологічну.

► Руйнівним чином діє алкоголь і на внутрішні органи. Страждає від його дії шлунок, печінка, серце і судини, нирки, залози внутрішньої секреції.

Чим молодший організм, тим більш руйнівна дія алкоголю. Відомі випадки отруєння підлітків незначними, з точки зору дорослих, дозами алкоголю.

► Родовід алкоголіка - здебільшого дуже сумна історія.

Є таке поняття - закон трьох поколінь. У його основу покладено дослідження французького психіатра Морреля, який вивчав деградацію поколінь алкоголіків і дійшов висновку, що до четвертого покоління алкоголіків потенціал їхнього родоводу вичерпується. Рід закінчується.

Необхідно згадати і про такий вид алкогольного ураження, як алкогольний плід ( дитина народжена жінкою-алкоголічкою). Лише близько 15 % дітей, народжених від батьків-п'яниць, розвиваються нормально психічно і фізично. Четверо з п'яти так чи інакше виявляються неповноцінними. У 100 % випадків у дітей, які народилися після 6-8 років пияцтва батька, а тим більше матері, визначається розумова неповноцінність.

Не забуваймо, що неповноцінні діти стануть дорослими і самі матимуть дітей. А це - реальна і страшна загроза генофонду нації.

«НІ»наркотикам!

Що таке наркоманія та вплив наркотиків на організм людини?

При вживанні наркотиків і звиканні до них організму розвивається наркоманія – захворювання, за якого психічний і фізичний стан людини, її самопочуття та настрій цілком залежать від наявності наркотику в організмі.За його відсутності розвивається синдром позбавлення (абстиненція) – дуже тяжкий стан, який супроводжується судомами, сильним болем у м’язах і внутрішніх органах.

Наркотики страшні тим, що навіть одноразове їх уживання може призвести до наркотичної залежності. У зв’язку з фізіологічними особливостями організму наркотична залежність розвивається у підлітків набагато швидше, ніж у дорослих. Відомі випадки, коли перші ж експерименти підлітка з наркотиками закінчувалися смертю.

Люди, які вживають наркотики, значно більше, ніж інші, ризикують отримати ВІЛ-інфекцію, тому що цей вірус передається через кров при кількаразовому використанні того самого шприца різними людьми. А саме такий спосіб передачі вірусу імунодефіциту є найбільш поширеним у світі.Людина, котра вживає наркотики, не контролює свою поведінку: наркотики дуже сильно впливають на головний мозок та нервову систему. Під їхньою дією нервові клітини просто “згоряють”. Різко знижуються захисні функції організму. Багаторазове проколювання вен може призвести до утворення у судинах тромбів і рубців. Коли тромби відриваються від стінок судин та починають рухатись у системі кровообігу, потрапляючи до серця і легенів, може настати смерть – тромб перекриваєдоступ крові до життєво важливих органів. Бактерії з нестерильної голки потрапляють до кровообігу й циркулюють по всьому організму. Якщо вони уражають серцеві клапани, виникає серйозне захворювання – ендокардит, його симптоми – гарячка, слабкість, серцева недостатність, яка може призвести до смерті. Мікроби з нестерильної голки, потрапляючи до кровообігу, можуть також призвести до абсцесу мозку (симптоми – сильна гарячка, конвульсії; потім настає кома і – смерть).

У жінок, які вживають наркотики під час вагітності, здебільшого народжуються мертві або дефективні діти. Ось деякі з дефектів розвитку у дітей наркоманів: клишоногість, відсутність кінцівок, розщеплене піднебіння (“заяча губу”), нерозвиненість внутрішніх органів. Уживання дурманних токсичних речовин може спричинити пригнічення функції дихання, порушення серцевої діяльності, як наслідок – непритомність і навіть смерть.

При вживанні наркотиків різко порушується здатність логічно мислити, засвоювати нову інформацію та концентрувати увагу; погіршується пам’ять.

Глибоко деформується особистість людини, яка вживає наркотики, розвиваються серйозні психічні захворювання. Процес деградації особистості йде дуже швидко.Наркомани у 30-40 років (якщо вони доживають до цього віку) – виглядають і почуваються як 70-80-річні.

Отже, необхідно чітко усвідомити:

1.Наркотики набагато небезпечніші для дітей і підлітків, ніж для дорослих – наркотична залежність у них може виникати вже через кілька тижнів. За незначного передозування наркотичних речовин виникають тяжкі порушення діяльності організму, які можуть закінчитися смертю через зупинку серця або дихання;

2. Між наркоманією і курінням є дуже тісний зв’язок: серед наркоманів 85 % тих, хто курив чи курить;

3.Єдиною гарантієюна нормальне життяможе бути лише категорична відмова від спроб уживання наркотичних засобів.

Бережи себе!

Висновок: паління, наркотики, алкоголь – отрута, хвороби, ризик, інсульти, рак, кашель , смерть.

Мовою цифр.

- У жінок алкоголізм розвивається в три-п'ять разів швидше, ніж у чоловіків. Як правило, у 87% дітей алкоголіків також розвивається залежність від спиртного. Кожна третя смерть на Землі - від алкоголю.

- 5% усіх смертей у світі серед молоді віком від 15 до 29 років спричинені вживанням алкоголю.

- Кожна четверта смерть європейського чоловіка від 15 до 29 років пов'язана з алкоголем.

- Щороку в Європі помирає від причин, обумовлених алкоголем, близько 55 тис. молодих людей.

- Від алкогольної залежності у світі страждають 140 мільйонів осіб, в
Україні - 1 млн.

-Зі станом алкогольного сп'яніння пов'язано: 20% - побутових травм; 40-60%, дорожніх травм та пригод; 50% - усіх тілесних ушкоджень; 20% -виробничий травматизм.

- Склянка пива прискорить серцебиття до 100 і більше ударів на хвилину.

- Цироз печінки серед питущих у дев'ять разів частіше, ніж у тих, хто не п'є.

- 96% алкоголіків звикли до алкоголю в дитячому і юнацькому віці.

- Унаслідок пияцтва втрачається від 40 до 70% сімейного бюджету.

Висновок: шкідливі звички – це підступні вороги людства. Без куль, танків, снарядів забирають стільки людських життів.

Я пропоную вам зробити свій крок, прокласти свою стежину, зробити вільний вибір.

Здоров`я

хвороби

Гумор

Навчання

Радість

Режим дня

Загартування

Здорове харчування

Спорт

Свіже повітря

Відсутність шкідливих звичок

Здорова родина

Дружна сім`я

Щасливі діти

кохання

Лінощі

Антисанітарія

Байдикування

Порушення режиму

Наркотики

Алкоголь

Куріння

Злочини

Небажання навчатися

Висновок: на шляху до здоров`я немає такого кроку як паління, наркотики, алкоголь.

6.04.2021 Бесіда.

Спорт і здоровий спосіб життя. Спорт - здоров'я і краса.

Здоровий спосіб життя – це набагато глибше поняття, це стиль життя і мислення. Для кожної людини – це щось особливе. Саме думки людини становлять основи здорового способу життя.

Спосіб життя – це не лише характер людської поведінки, яка позитивно чи негативно впливає на здоров’я. Сам характер поведінки зумовлений фізичним та культурним середовищем, вихованням, матеріальними можливостями. На формування способу життя впливають стереотипи стосунків між людьми, їхній життєвий досвід і соціальні умови та середовище.

Саме поняття «здоровий спосіб життя» з’явилося не дуже давно, але дотримуватися його принципів люди намагалися віддавна. Ще в середньовіччі, а можливо, й раніше люди знали основи здорового способу життя, от тільки мотивація у них була зовсім іншою, ніж тепер у нас.

Про те, щоб жити абсолютно здоровим не було й мови, але обов’язково слід було дотримуватися основ здорового способу. Основи здорового способу життя входили й до релігійних постулатів. А оскільки релігія була популярною, то багатьом доводилося дотримуватися здорового способу життя, навіть того не усвідомлюючи.

Сьогодні люди, котрі дотримуються здорового способу життя, мають на меті щось зовсім інше. Люди хочуть зберегти свій організм здоровим, адже його й так ослаблюють такі чинники як погана екологія, забруднена вода, а також популярні тепер шкідливі звички.

Ми знаємо багатьох людей, котрі розповідали, як вони у молоді роки займалися спортом, а згодом припинили, і далі й потовстішали, з’явилася ядуха та ін.

Здоров’я не можна придбати раз і назавжди на якомусь етапі життя. Організм може бути здоровим лише тоді, коли він розвивається, доповнюється різними новими корисними для здоров’я елементами, звичками і, таким чином, вдосконалюється. Тому здорового способу життя треба увесь час вчитися, а треба виховувати потребу в ньому.

Отже, можна сміливо сказати, щооснови здорового способу життя – це регулярне і цілеспрямоване дотримання і виконання простих правил.

1. Відмовитись від шкідливих звичок

Зауважмо, що звички дуже стійкі. Корисні звички зміцнюють здоров’я, захищають від негативних стресових впливів, розвивають людину фізично й розумово, допомагають формувати гармонійний розвиток особистості. Шкідливі – навпаки, гальмують її становлення. Тому Ви маєте залишити частину своїх звичок у минулому.

Природно, найшкідливішими звичками вважають куріння, наркотики й алкоголь. Це три великі вороги здоров’я. Іноді їх вживання є наслідком певної стресової ситуації, а потім у деяких людей це набуває системного та регулярного характеру. Таким чином люди намагаються начебто полегшити своє життя чи розширити можливості для соціальних контактів.

До шкідливих звичок також належить жування жуйки, фаст-фуд замість повноцінного харчування. Це менш шкідливі звички, тому, якщо виникла конечна потреба, Ви можете дозволити собі трішки вольностей. Головне – не зловживайте!

2. Підтримувати м’язи у тонусі

До умов, що сприяють збереженню здоров’я, без сумніву, належить фізична культура та спорт. Вони є основними чинниками формування гармонійної особистості. На сучасному етапі розвитку суспільства зростають вимоги до фізичної підготовки людей. Адже саме рівень здоров’я – нерідко є головним чинником працездатності в процесі життєдіяльності людини.

Це не означає, що Ви повинні одразу йти та займатися серйозним видом спорту. Вранішня зарядка також буде гаразд.

Не слід вважати, що заняття фізичною культурою і спортом самі собою ґарантують міцне здоров’я, адже є наступне правило здорового способу життя.

3. Загартовувати організм

Здоровий спосіб життя – сам собою є профілактикою різних захворювань. Щоб запобігти простуді й підвищити імунітет, придумали загартовування. Моржування або обливання холодною водою взимку – це радикальні методи. Загартовування можна починати з прийому контрастного душу: три хвилини холодна вода, три – гаряча. Влітку можна обливатися холодною водою і купатися в джерелах.

До речі, поїдання морозива – це теж загартовування. Так можна підготувати горло до низьких температур і уникнути простуд. Загартовування необхідне й дітям. Їх можна купати в холодній воді купання і обтирати вологим рушником. Треба відзначити, що загартовування – це не просто звикання до низьких температур, це підвищення терморегуляції тіла. «Морж» і в лазні почувається добре.

Здоровий спосіб життя у кожного свій, потрібно тільки вибрати його для себе і дотримуватись із задоволенням.

4. Вживати здорову їжу.

Знову ж таки, не варто сприймати все категорично. Чи можна говорити, що людина, яка харчується виключно гамбургерами, дотримується здорового способу життя, навіть якщо вона при цьому бігає марафон і загартовується?

Для декого здорова їжа – це овочі та молоко на сніданок, обід і вечерю. Але ж їжа має бути поживною, насиченою вітамінами і мінералами. Долучіть до Вашого щоденного раціону яйця (джерело білка, знижують ризик інфарктів та інсультів), банани (містять калій), чорницю (для очей і від старіння), зелень, овочі й фрукти. Завдяки свіжим фруктам і овочам, наприклад, винограду, яблукам, моркві, помідорам, огіркам ваші страви будуть ще смачнішими. А такими стравами як грибний суп, холодник (окрошка) та різні салати Ви не тільки насолодитеся, але і насититеся. З м’яса краще вибрати курятину – в ній міститься менше жирів, є селен і вітамін В. А з риби – лососину, вона допоможе знизити рівень холестерину, захистить від деяких видів раку. Корисно все, що готують з цілого зерна: коричневий рис, хліб, каші.

І ще одне правило – від японців: здоровий спосіб життя – це коли щодня Ви їсте продукти всіх кольорів веселки.

5. Створити комфортні психологічні умови.

Здоровий спосіб життя – це також і комфортні психологічні умови. Не можна говорити, що Ви дотримуєтеся здорового способу життя, якщо радієте всього один раз на день, коли приходите додому і знімаєте тісні черевики. Це, звичайно, загартовування характеру, але краще візьміться за заняття з йоги. Зазвичай, на шляху до здорового способу життя найскладнішим є перший крок: фізичні навантаження. Ми обіцяємо собі, що, наприклад, із понеділка почнемо бігати, з наступного місяця – ходити в басейн, а взимку – загартовуватися, але нічого з цього всього зробити не вдається. А отже, і не треба.

Якщо Вам не хочеться бігати або плавати, тоді «парашутний спорт не для Вас». Тренувати серце можна, почавши більше ходити пішки: припинити їздити ліфтом і купити крокомір. Японці говорять, що той, хто робить 10 000 кроків щоденно, житиме більше ста років і не хворітиме. Підтримувати тіло в хорошій фізичній формі можна й іншими способами. Наприклад, гра з друзями у футбол (для чоловіків), східні/латиноамериканські/класичні танці (для жінок) і секс (для всіх).

6. Формувати і дотримуватись чітких принципів

Це основний і завершальний етап, що дозволяє поєднати попередні етапи в одне ціле та насолоджуватися життям. Ви маєте усвідомити, що не позбавляєте себе жодних благ. Ви лише допомагаєте своєму організму. Якщо Вам так і хочеться порушити «заборони», то нема біди, якщо зрідка в хорошій компанії Ви вип’єте келих хорошого вина і скуштуєте смачних смажених страв.

На заході здоровий спосіб життя громадян – турбота держави і бізнесу. Іпотека стимулює жителів дотримуватися здорового способу життя і прагнути до довголіття, щоб не залишати виплати кредитів дітям. Корпорації вважають, що здоровий підлеглий ліпше ніж хворий, і заохочують співробітників дотримуватися здорового способу життя. Наприклад, сприяють у кар’єрному рості тільки тим, котрі не курять, роздають абонементи у фітнес-центри та ін.

Здоровий спосіб життя – це комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток, зміцнення здоров’я, підвищують продуктивність праці. Це відповідні форми і способи щоденного життя, відмова від шкідливих звичок, загартовування, оптимальний руховий режим. За таких умов здоров’я поліпшується та змінюється.

Всі ми ще з самого дитинства знаємо, що рух це життя, активний рух - здорове життя. Більшість сучасних жінок ведуть відносно спокійний і навіть сидячий спосіб життя. Правильне і здорове харчування в поодинці не зможе забезпечити здоров'я і красу нашої тіло. На допомогу до нас приходить спорт. Щоденні заняття спортом - ось запорука здоров'я і краси. Щоб спорт доставляв задоволення, потрібно правильно вибрати заняття, і спорт буде приносити здоров'я не тільки тіла, але і душі.
Займаючись спортом, приймайте тільки легку їжу. Приміром: фрукти, йогурт, сир. Все інше важко лягає в шлунку, стомлює і навіть при бігу підтюпцем може викликати поколювання в боці. Красу і здоров'я вам принесуть регулярні заняття спортом. Під, час фізичних вправ шкіра краще забезпечується кров'ю, м'язи напружуються, у вас поліпшується постава. Кровообіг підсилюється, стимулюється обмін речовин, у вас не тільки покращується здоров'я, а й додається краси. Якщо при підйомі на сходи вам не вистачає дихання, значить, слід терміново зайнятися спортом, щоб бути у формі.
Вибираємо улюблений вид спорту
Перш за все вирішите, який вид спорту доставляє вам найбільше задоволення. Найкраща косметика для жінок - плавання. Воно «працює» саме на найважливіші для жінки частини тіла: плечі, груди, живіт і стегна і здійснює справжнє диво. Завдяки регулярному спортивного плавання (два рази на тиждень кілька разів пропливати туди і назад за водяний доріжці), м'язи туго натягаються і знаходять форму. Плавання годиться як спортивна тренування навіть для тих, хто вважає себе «незручній». Споживання енергії: 600 калорій на годину. До речі: можна не знімати макіяж, а, навпаки, скористатися водостійким.
Тим, хто веде «сидячий» спосіб життя, корисні піші прогулянки, туристичні походи. Але не по асфальтованих дорогах. Найкраще для мускулатури стоп і ніг - горбиста місцевість з м'якими стежками. Любителі можуть подолати в день до 30 км. І чим гарніше місцевість, по якій ви рухаєтеся, тим легше здасться вам ходьба. Споживання енергії: від 200 до 400 калорій на годину.Важливий раду для любителів піших походів: одягайте, йдучи в похід, сорочку з довгими рукавами: сонячні маркування на руках виглядають непривабливо.
Біг розминкою темпом, або біг підтюпцем, принесе вам користь тільки в тому випадку, якщо ви будете бігти в рівномірному ритмі. Середня дальність пробігу - близько 4 км. Постарайтеся пробігти цей шлях за півгодини. Розмірений біг підтюпцем підвищує витривалість, сприяє глибокому диханню й кровопостачанню, а також знімає психічне перенапруження. Він впливає і на фігуру: зміцнює і випрямляє ноги і зменшує надто товсті сідниці. Біг підтюпцем не примушує ні до яких досягненням, він підходить і для людей не спортивних. Але замінити собою який-небудь інший вид спорту чи гімнастики він не може. Споживання енергії: від 800 до 1000 калорій на годину.
Дуже корисна для здоров'я та краси їзда на велосипеді. Коли ви як слід натискаєте на педалі, поліпшується кровообіг та обмін речовин, зміцнюють м'язи ніг і сідниць. Вже при невеликому підйомі ви помічаєте, як працює все тіло. Їзда на велосипеді - чудова тренування для придбання хорошої форми. Споживання енергії: від 300 до 600 калорій на годину!
Одне з найпростіших засобів зберегти форму - стрибки через скакалку. Це ідеальна альтернатива для всіх, у кого немає полювання займатися гімнастикою. А в дощові дні може замінити біг підтюпцем. Стрибки через скакалку - це ідеальна тренування організму: серце б'ється частіше, посилюється кровообіг. П'ять хвилин на день такого спорту цілком достатня навантаження. І ще: стрибаєте ви вперед або назад або зсунувши ноги - зовсім не важливо.
Теніс - це куди більше, ніж елегантна гра в білій спідничці. Він зажадає від вас масу зусиль. Вам доведеться безперервно брати з місця, бігти і зупинятися, бити ракеткою по м'ячу. Цей вид спорту корисний для мускулатури ніг, для підтримки гарної форми тіла і зібраності. Початківці повинні спочатку потренуватися з тренером. Споживання енергії: від 100 до 600 калорій на годину. Спорядження: ракетка, м'ячі, спортивне взуття.
І для гри в м'яч, схожою на теніс (сквош), вам знадобляться спеціальне взуття на товстій підошві і з м'яким задником, ракетки та м'ячі. Сквош змусить вас рухатися, швидко реагувати (ви граєте не поодинці і вам доводиться весь час бігати, щоб потрапити по маленькому м'ячу, який ви і ваш партнер поперемінно посилаєте в стінку). На все тіло при цьому падає велике навантаження, ви потієте, задихаєтесь і відчуваєте себе вкрай змученою. Величезну роботу в цьому спорті виконують ноги, і завдяки регулярним тренуванням м'язи ніг стають пружними і красивими.
Для спорту не годиться складний макіяж.Краще скористатися тональним денним кремом.
Взимку вас чекає спорт на льоду і снігу. Задоволення особливого роду доставляє катання на ковзанах. Витрата енергії тут порівняно невелика, але постава і почуття рівноваги помітно поліпшуються. Навчитися кататися на ковзанах може кожен, але виконання навіть самих простих фігур потребують довгих вправ і граничної зібраності. Споживання енергії: від 300 до 600 калорій на годину. Спорядження: черевики з ковзанами, їх можна взяти і напрокат.
Лижі - це вид спорту, яким може займатися кожен. Коли ви швидко йдете на лижах, то й усе тіло, як і при плавання, рухається в природному ритмі. Дихання робиться більш глибоким, шкіра краще забезпечується кров'ю, у вас поліпшується постава. Споживання енергії: від 400 до 600 калорій на годину. Що робити, якщо виникла м'язовий біль: поринете на півгодини в теплу воду або прийміть гарячу ванну. Ще краще - піти в сауну. Болі в м'язах виникають нерідко і від відкладення молочної кислоти, а завдяки потіння вона вимивається.

7 причин зайнятися спортом

Якщо у вас стомлений вигляд, ви постійно відчуваєте брак енергії і вас хилить в сон без істотної причини, то заняття спортом – оптимальний вихід із ситуації. Всім відомо, що спорт корисний для будь-якого віку, але не всі розуміють, наскільки він корисний. Так в чому ж його користь? Не варто відкладати заняття спортом на понеділок, на «після свят» або до поїздки у відпустку. Почніть займатись спортом вже зараз! Для цього є сім істотних причин.

Запобігання хворобам

Постійна фізична активність не тільки буде тримати вас у формі і зміцнить загальний імунітет, але, на думку фахівців, допоможе запобігти таким хворобам, як інсульт, метаболічний синдром, артрит і багато іншим захворюванням.

Контроль ваги

Відомо, що будь-які фізичні вправи спалюють калорії в організмі людини. У нашого щоденного життя, коли ми багато часу проводимо в офісі, біля телевізора або за монітором комп’ютера, а ходьбі пішки воліємо їзду автомобілем або міський транспорт, заняття спортом більш ніж актуальні.

Займаючись фізичними вправами день у день, ми підтримуємо в тонусі свої м’язи, спалюємо зайві калорії, а значить, знижується вага. Чим інтенсивніше заняття, тим більше позитивного ефекту воно створює для організму.

Вправи покращують настрій

Відчуваєте нервову напругу після трудового дня або відчуваєте емоційний спад? У самий раз для вас заняття в тренажерному залі або ж просто двадцятихвилинна піша прогулянка.

Фізична активність, як ніщо інше стимулює хімічні речовини мозку, покращує кровообіг. Навіть після невеликого фізичного навантаження ви відчуєте прилив енергії, відчуття приємної втоми і розслаблення. Покращиться і настрій, і зовнішній вигляд. Ви станете більш впевненими в собі і підвищите самооцінку у власних очах і очах оточуючих.

Вправи підвищують енергію

Вас просто вимотує рутинна робота або постійна біганина по продуктових магазинах? Спорт підвищить витривалість. Адже фізична активність м’язів підвищує їх силу. Відбувається регулярне кровопостачання тканин. Доставка кисню і необхідних поживних речовин змушують серцево-судинну систему працювати більш ефективно. А якщо серце і легені працюють краще, то підвищується ваш життєвий тонус, ви стаєте більш енергійними.

Спорт покращує сон

Регулярне фізичне навантаження, безсумнівно, покращить як сам процес сну, так і прискорить засинання. Однак слід пам’ятати, щоб не перенапружити нервову систему, від інтенсивного фізичного навантаження незадовго перед сном необхідно відмовитися. Нехай це буде легкий вечірній променад.

Фізична активність покращує сексуальне життя

Фізична активність помітно знімає відчуття напруги, що позначається на вашому сексуальному житті. Це відбивається сприятливим чином як на стані жіночого здоров’я, так і чоловічого. У чоловіків зменшується ризик виникнення еректильної дисфункції, а у жінок підвищується збудливість.

Спорт – це цікаве спілкування!

Крім безсумнівної користі від самих занять спортом, цей процес може стати цікавим проведенням часу в колі однодумців. Ви можете знайти нових друзів, подружитися і спілкуватися сім’ями і навіть приєднатися до футбольної команди!

Однак у кожному разі, перед тим, як вибрати той чи інший вид спорту, необхідно порадитися з лікарем. Особливо в тому випадку, якщо у вас є проблеми, пов’язані з яким-небудь серйозним хронічним захворюванням.

Спорт – це не обов’язково тренування в клубі, на спортивному майданчику чи у тренажерному залі з великою витратою часу. Ви можете зайнятися спортом навіть вдома. Ось два простих способи: візьміть за правило підніматися по сходах пішки, не користуючись ліфтом, навіть якщо вам доводиться підніматися на свій поверх кілька разів на день. І другий спосіб: прискорте домашні справи, в результаті енергії витратите трохи більше, часу піде менше, а користь безсумнівна.

ОТЖЕ!!!!

Якщо хочеш бути сильним, красивим, успішним, активним — полюби здоровий спосіб життя. Усміхнені фітнес-гуру, спортсмени та блогери своїм прикладом показують, що це реально, та викликають заздрість.

Здається, що вибрати спорт і почати вести такий спосіб життя простіше простого: правильно харчуватися, дотримуватися режиму дня, полюбити фізичне навантаження, стежити за психічним здоров'ям.

Практика показує, що почати ЗСЖ з понеділка не просто— то навантаження на роботі багато, то немає бажання.

Поняття здорового способу життя.

Що таке здоровий спосіб життя?

Визначення звучить так: це система звичок і дій, спрямованих на збереження і примноження здоров'я, профілактику та боротьбу з наслідками стресу, куріння та інших негативних звичок з метою поліпшення фізичних показників тіла і гармонізації психічного стану.

Навіщо вести здорове життя?

Любителі ЗСЖ, лікарі та дієтологи головними плюсами такого способу життя називають:

1. Високу фізичну та розумову працездатність.

2. Здатність витримувати навантаження на роботі.

3. Довголіття та якість життя.

4. Підвищену стійкість до простудних захворювань.

5. Профілактику депресій та вигорання.

6. Профілактика та перешкода розвитку ожиріння.

7. Відсутність депресій.

8. Потік креативних ідей і мотивації для досягнення цілей в роботі, кар'єрі, бізнесі.

Як цьому навчитися?

Головна порада — знайдіть однодумців. Прихильники здоров'я та активності радять шукати союзників в спортзалах, бігових клубах, центрах йоги. Спілкування з фанатами здорового способу життя дозволить не втратити запал, віру в себе, мотивує на дію.

Вони розкажуть власні історії одужання, досягнення успіху чи омріяної форми за допомогою спорту та дієти. І найголовніше: вони навчать азам здорового способу життя.

Корисно також спробувати займатися з персональним тренером. Він підбере навантаження під вашу фізичну форму, дасть поради, як налагодити життєдіяльність організму за допомогою харчування і режиму дня, буде направляти порадами та особистим прикладом.

Поради: як почати вести здоровий спосіб життя

Почати вести здоровий спосіб життя — справа не одного дня. Людині потрібен 21 день, щоб завершилося формування звички займатися спортом і правильно харчуватися. Крок за кроком створюється новий образ мислення і життєдіяльності, стимул не опускати руки і займатися собою. Щоб не збитися з правильного шляху:

● запишіть свою мотивацію ЗСЖ і покладіть її на видному місці;

● дивіться мотивуючі відео. Не втратити запал допоможуть змістовні відео тренерів, фітнес-гуру, блогерів.

Складові здорового способу життя

Щоб поліпшити здоров'я, зміцнити тіло, заспокоїти нерви і підвищити працездатність терапевти і тренери радять повністю переглянути свої звички. Важливими складовими здорового способу життя є:

● режим дня. Жодні спорт та дієти не допомагають відновити сили і зміцнити здоров'я, якщо людина працює по 12 годин на день;

● здоровий сон і міцне психічне здоров'я. Недосипання миттєво позначається на життєдіяльності, настрої, працездатності, швидкості відновлення м'язів після тренувань і навіть активності імунітету. Тому, не варто дивуватися, що хвороби йдуть одна за одною, якщо ви спите менше 8 годин на день, та лягайте глибоко за північ;

● збалансоване харчування. Сприяти схудненню, нормалізації показників обміну речовин, загального самопочуття можуть баланс БЖУ, де 20% раціону білки, 30% — жири, 60% — вуглеводи;

● відмова від куріння;

● регулярні заняття спортом. Виснажувати себе тільки дієтами заради красивої фігури — шлях в нікуди. А ось подружитися зі спортом і за допомогою фітнесу, тренувань в залі крок за кроком зміцнювати м'язи і зв'язки, розвивати гнучкість, підтягувати силует — мета “зожник”.

Правильний режим дня

Принцип простий: за роботою не забувайте про відпочинок і фізичну активність. Тому розклад типового дня зожніка: підйом о 6 ранк — рівень амінокислот і цукру на піку.

Для розумової роботи відведіть проміжок з 11.00 до 14.00, поки рівень гормонів і вміст кисню ідеальний для посидючості,концентрації, уважності. Тренування буде приносити задоволення і максимальний результат, якщо для нього виділити час з 18.00 до 20.00.

Рекомендація перед засинанням — йдіть до ліжка не пізніше 22.00. Найкраще щодня лягати спати в один і той же час. Чому до 22.00? До півночі нервова система та мозок краще відновлюються.

Правильне харчування і дієти

ЗСЖ, а значить довголіття та краса неможливі без збалансованого харчування. Для цього слід навчитися складати меню, користуючись порадами:

● кожен прийом їжі повинен включати овочі і / або фрукти. Для салатів і рагу вибирати можна бюджетні яблука, груші, гарбуз, буряк, капусту, моркву. Вони наповнюють раціон вітамінами, клітковиною, яка чистить організм від холестерину , захищає від переїдання;

● скоротіть вживання солі. Норма — 4 г (ч. л. без гірки). Бонусом отримаєте більш низький пульс при фізичної активності, підтягнуте тіло і обличчя без набряків вранці;

● хочете зустріти старість здоровим довгожителем? Забудьте про паління і копченості.Середньостатистична людина не знає, що 50 г копченої ковбаси і пачка сигарет містять однакову кількість канцерогенів. Ці речовини — фактор, що провокує онкологічні захворювання після 35 років;

Основний девіз — не переїдайте. І найголовніше правило — не сидіть на дієтах. Правильне харчування при ЗСЖ має бути смачним і різноманітним.

Заняття спортом

Рівний пульс, підтягнута фігура, міцні кістки і м'язи, енергійність після 50 років — це не реклама нового БАД, а реальні можливості, які приносить людині регулярне заняття спортом. Досить поступово прищеплювати любов до фізичної активності, наприклад:

1. Пригадати той активний відпочинок, який приносив задоволення в дитинстві: катання на роликах, велосипедні прогулянки, плавання в басейні, біг з друзями допоможуть дорослій людині прийти в форму, прибрати наслідки стресу, побороти гіпертонічну хворобу і нормалізувати пульс. Головне— систематично займатися, починаючи з 15 хвилин в перший день, поступово нарощуючи тривалість тренування протягом тижня. Цього достатньо, щоб знизити шанси отримати гіпертонію в 2 рази.

2. Записатися на фітнес, адже 2, 5 год такої активності на тиждень зберігають молодість на додаткових 5 років. Фітнес покращує координацію, допомагає скинути вагу і завести нових друзів по ЗСЖ.

3. Спробувати кардіо тренування. Біг, велосипед, скандинавська ходьба, плавання — нормалізують роботу серцево-судинної системи, відновлюють порушений метаболізм, знижують підвищений пульс. Не дарма бігунів називають "біговими наркоманами". Вже після 30 хвилини бігу організм виробляє ендорфін — гормон радості та ейфорії, після пробіжки голова повна нових ідей, а пульс швидко приходить в норму, показники життєдіяльності поліпшуються.

Пам'ятайте про відновлення після тренувань. Денний сон, який триває не менше 8 годин, зарядить краще, ніж чашки кави, у вас з’явиться більше сили, а тренування буде приносити радість.

Здоровий сон

Бажаєте зберегти психічне здоров'я і міцний сон? Тоді живіть за двома правилами.

Перше: мінімізуйте вживання чаю та кави.

Ці збудники викликають активність парасимпатичного відділу нервової системи, заважають зануритися в глибокий сон, викликають проблеми із засинанням і пробудженням вранці.

Обмежте кількість цих напоїв в кількості до 2х чашок в день, тоді пульс не буде підвищуватися і заснути станете легше.

Друге: за 2 години до сну не користуєтесь гаджетами, не дивіться телевізор і не працюйте за ноутбуком.

Мерехтіння екранів — подразник для нервової системи, який людина не помічає, а організм зчитує. Для швидкого засинання та глибокого сну краще прогулятися 30 хвилин перед нічним відпочинком або почитати книгу.

Третє: повісьте в спальні щільні штори. Світло ліхтарів або місяця не заважатиме сну.

Психічне здоров'я

Дедлайни, суперечки з рідними, банальна поїздка в транспорті — все це викликає стрес та виводить з себе. Як результат: поганий сон, низька працездатність, апатія, агресивна поведінка. Про яку пробіжку і ЗСЖ може йти мова, коли жити не хочеться?

Щоб не хвилюватися через дрібниці та зберегти психічне здоров'я, психологи рекомендують:

● чергувати фізичну та розумову активність;

● обзавестися хобі. Вирощування квітів, вишивка, кулінарія, рукоділля, біг - послужать кращим антидепресантом;

● не копатися в минулому, не хвилюватися з приводу майбутнього, а жити сьогодні.

● приймати препарати магнію і вітаміни групи В. Вже через 2 тижні регулярного прийому нерви стануть міцними, сон — глибоким.

Питання, що часто задаються

1. Чи можна почати ЗСЖ людина, що викурює по 20 сигарет в день і віком далеко за 50, коли будь-який похід в спортзал — це стрес, а пробіжка — покарання?

Перший крок — повна відмова від сигарет. Далі поступово перегляньте харчові звички і привчити себе до активності. Наприклад, почніть щодня гуляти на свіжому повітрі не менше 30 хвилин, скоротіть споживання солі до 4 г, відмовтесь від солодкого. Вже на другий тиждень ваш організм почне дякувати вам за перехід на здоровий спосіб життя.

2. Як привчити дитину до режиму дня і ЗСЖ без насильства та криків?

Батьки повинні розуміти, що кращий приклад — вони самі. Дивлячись на тата з мамою, які правильно харчуються, замінюють десерт фруктами, регулярно тренуються вдома або ходять в спортзал, вихідний проводять в активності, а не перед телевізором, дитина і сама хоче вести здоровий спосіб життя. Важливо показати, що ЗСЖ — не покарання, а задоволення, помножене на здоров'я, хороший спосіб поліпшити життєдіяльність організму і настрій. Почніть з прищеплення любові до спорту у себе, і дитина вибере те ж саме.

3. Хочу почати профілактику гіпертонії за допомогою ЗСЖ. Чула, що треба повністю відмовитися від кави, а я настільки люблю цей напій, що не уявляю свій день без нього. Як бути?

Повна відмова від кави заради ЗСЖ — не виправданий крок. Здорова людина без шкоди для здоров'я може випивати в день 1-2 чашки напою. Цього достатньо, щоб не забути улюблений смак. Популярний, простий спосіб мінімізувати вживання кави — замінити його чаєм мате або трав'яними відварами. Ще можна вибрати зерновий сурогат.

Що стосується кофеїну, то він в малих дозах не шкідливий, і навіть корисний для життєдіяльності. Наприклад, зміцнює серцево-судинну систему.

4. Чув, що ЗСЖ і алкоголь несумісні. А як бути з вином?

Келих натурального вина (150 мл) в день — корисно для травлення і серцево-судинної системи. Напій багатий на антиоксиданти, допомагає виводити холестерин, нормалізує низький тиск. Головне дотримуватися рекомендованої дози — 1 келих на день.

5. Хочу перейти на ЗСЖ, але не люблю пробіжок. Можна спорт замінити йогою?

Йога — відмінний спосіб підтримати фізичне і психологічне здоров'я. Асани зміцнюють м'язи, сприяють розвитку гнучкості зв'язок і рухливості суглобів.

25.02 2021

Виховна година « Невідома і відома Леся Українка»

https://www.youtube.com/watch?v=JyhmXXGTUc0

Леся Українка - "геній тендітної незламності"

Сьогодні виповнюється 150 років від дня народження Лесі Українки - української поетеси, драматурга і громадської діячки, класика української літератури.

Леся Українка — одна з найвизначніших постатей в історії української літератури. По собі вона залишила великий літературний доробок - вражаючі поеми, прозові твори, вірші, публіцистичні статті, переклади світової класики.

Народилася Лариса Косач, саме таким є справжнє ім’я Лесі Українки, 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському. Батько її – Петро Косач, був службовцем, мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменницею, яка публікувалася під псевдонімом Олена Пчілка.

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники й музиканти, влаштовувалися мистецькі вечори й домашні концерти. Великий вплив на духовний розвиток Лесі Українки мав дядько Михайло Драгоманов, відомий громадський і культурний діяч.

Свій перший вірш – «Надія» – Леся написала дев’ятирічною дівчинкою. Сталося це під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів». А вже у тринадцять років Ларису Косач почали друкувати. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» опублікували два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з’явилось ім’я – Леся Українка. На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій поетеси – «На крилах пісень».

Ще в дитячі роки Леся захворіла на туберкульоз, з яким вона боролась усе життя. Хвороба спричинила до того, що дівчинка не ходила до школи, однак завдяки матері, а також Михайлу Драгоманову, вона дістала глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала 11 мов, вітчизняну і світову літературу, історію, філософію.

Побувавши 1891-го року на Галичині, а згодом і на Буковині, Леся познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України: Іваном Франком, Михайлом Павликом, Ольгою Кобилянською, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською.

За свої погляди і творчість поетеса перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт вона публікувала за кордоном Російської імперії - Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Все життя Леся Українка була вимушена лікуватися, проходити через болючі медичні процедури, а окрім цього шукати для життя місця, що уповільнювали б розвиток хвороби.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Разом із чоловіком Климентом Квіткою вона працювала над зібранням фольклору та власними драмами.

Але хвороба прогресувала. На початку липня 1913 року Лесин стан різко погіршився. А 1 серпня 1913 року в грузинському місті Сурамі Леся Українка померла. Її похорони відбулися через кілька днів у Києві на Байковому кладовищі.

10 відомих і невідомих фактів про Лесю Українку

1. У родині Лесю Українку називали Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походило від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

2. Маленька Леся була дуже хороброю. Ще в дитинстві вона боялась ночі і хижих звірів, проте боролася зі своїми страхами і бігала по ночах в сусідній ліс – щоб побачити русалку.

3. У 6 років Леся Українка навчилась шити й вишивати, могла годинами займатися рукоділлям. У зовсім дитячому віці навіть задумала вишити батькові сорочку. На іменини мамі, батькові і братові Михайлові дівчинка щороку дарувала свої чудові вишивки.

Вона вишивала й мережила сорочечки, рушники для братів, сестер, родичів, знайомих. А незадовго до смерті писала матері, що, коли вже нічого не в силах робити, то лежачи вишиває.

Одна з вишитих сорочок Лесі Українки донині зберігається у Волинському краєзнавчому музеї.

4. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників.

На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.

5. У дев’ятнадцять років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».

6. У творчості Лесі Українки був єдиний вірш написаний російською мовою. Цей вірш датується орієнтовно 1899 роком. Леся Українка написала його після того, як російський письменник Григорій Мачтет попросив Лесю для спроби написати йому вірш російською, і Леся заради жарту сіла за рояль і під імпровізований акомпанемент продекламувала експромт – віршоване рондо «Когда цветет никоциана… ». Мачтет був в захваті від нього. Цей вірш був першим і останнім російським віршем у її поезії.

7. Першим справжнім коханням Лесі Українки був її друг по нещастю — хворий на сухоти революціонер Сергій Мержинський. Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, приїхавши на лікування. Йому було 27 років, їй — 26. Він називав письменницю «Леся-Ларочка». Сергій помер на руках у Лесі в Мінську від туберкульозу легенів. Після цього Леся Українка написала поему «Одержима».

8. Офіційним чоловіком Лесі Українки став Климент Квітка, молодший за неї на 10 років. Коли Леся оголосила про своє рішення вийти за нього заміж, її мама була категорично проти. Однак характер у Лесі був рішучий. Вона повністю відмовилася від батьківських грошей і пішла до Климента, щоб почати з ним нове, самостійне життя.

Одружившись, Климент довів Лесі своє щире почуття. Він щосили намагався зібрати гроші для лікування дружини, продаючи для цього все нажите. На виручені кошти Леся лікувалася в Європі у найкращих лікарів, але хвороба продовжувала прогресувати…

9. Леся Українка зробила неоціненний внесок в фольклористику як збирач, і як виконавець народних пісень. В репертуарі Лесі Українки були пісні історичні, козацькі, рекрутські, ліричні, побутові, колискові, дитячі, жартівливі, баладні, танцювальні, календарно-обрядові і, що найунікальніше – пісні до казок. В листі до М. Драгоманова Леся Українка стверджувала, що зібраних нею пісень «ще ніхто не записував».

10. В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував усіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова.

https://www.youtube.com/watch?v=y-JeKttPe2Q

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки. "І ти колись боролась, мов Ізраїль...".

https://www.youtube.com/watch?v=vw4sdV3k528

Леся Українка//150 років від Дня народження//Цікаві факти про письменницю

https://www.youtube.com/watch?v=Ve-nSRJke9U

Невідома Леся Українка (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)

https://www.youtube.com/watch?v=7NM03ZCzYcc

Життя і творчість Лесі Українки

19.02.2021

Виховна година « Шануймо рідну мову!»

21 лютого - Міжнародний день рідної мови!

"Мови – це важливо!" – цей вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови.

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

В Україні живе понад 130 національних меншин – носіїв 79 мов. Згідно зі статтею 10 Конституції державною мовою в Україні є українська. Але в нашій державі є також і мови, які перебувають на межі зникнення, зокрема два діалекти ромської, галицький діалект караїмської, а також кримчацька й урумська.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.

Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України.

4 жовтня 2018 року Верховна Рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в першому читанні

Український народ має давню історію, він витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові. А найголовнішою його ознакою, що дає йому право називатися нацією, є мова - його найбільшап духовна цінність, його суть, основа його буття. Це - найдорожчий скарб, переданий українцям сотнями й сотнями попередніх поколінь, виплеканий у давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

Мова – духовний скарб нації. Вона є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією. Саме мова формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію. У цьому розділі - багато висловів та висловлювань відомих у світі людей про мову загалом, про українську мову, про рідну мову.

Українська мова – це скарбниця духовної і культурної спадщини українського народу. У різноманітних формах існування української мови (старовинні усні перекази і літописи, народні пісні і думи, казки і міфи, поетичні і прозові твори тощо) зберігається історична пам'ять та досвід нації, її світоглядні і моральні цінності, віддзеркалюються національні традиції і звичаї, тобто ознаки, що притаманні саме цій спільноті і тому є унікальними складовими національної ідентичності.

Українська мова своїм корінням, за твердженням істориків, сягає глибини не менше семи тисячоліть. Праєвропейський санскрит містить більше 1000 нинішніх українських кореневих слів. Жодна з європейських мов (окрім литовської) так близько не стоїть до своїх витоків.

Рідна мова - це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

21 лютого, - унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

А чи ти знаєш, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

Цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Так тепер зрозумію, що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!» І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові. Мова – це той інструмент , який єднає націю, народність, народ до єдиного цілого. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.

Зараз це свято крокує по всій планеті, і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває свою приналежність до свого народу, народності , нації. Пропоную вашій увазі :

Цікаві факти про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".

Світ захоплюється українською мовою, яка належить до першої трійки наймилозвучніших мов земної кулі.

У 1934 році на конкурсі мов у Парижі українська мова була визнана поряд з французькою і перською як найкраща, найбагатша мова світу.

За мелодійністю українська мова займає друге місце серед мов світу, поступаючись лише італійській.

Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах… Такою постає українська мова перед нами сьогодні.

Будьте допитливими і натхненними – і перед вами відкриються неозорі виднокола української мови. Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією й відточена творчістю найталановитіших письменників.

«Тарас Шевченко з п’ятнадцяти років опинився в російськомовному середовищі: пан Енгельгардт, Петербург, солдатчина в Оренбурзьких степах, знову Петербург («в неволі виріс між чужими»). До речі, у дорослому віці Тарас Шевченко прожив в Україні всього тільки три роки. Але геніальним він став саме тому, що творив рідною мовою свого народу» (І. П. Ющук).

«Борис Грінченко виховувався в сім’ї, де розмовляли тільки російською мовою (мати – росіянка, батько – російський офіцер), але зміг розкрити своє обдарування й зробити неоціненний внесок в розвиток української культури саме тому, що повернувся до рідної мови свого народу (згадаймо його чотиритомний Словник української мови)» (І. П. Ющук).

«У російськомовному середовищі починали своє життя й такі відомі українські письменники, як Олександр Олесь, Борис Антоненко-Давидович, Володимир Сосюра. Однак стали видатними діячами української культури» (І. П. Ющук).

За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

Рідна мова – це «найголовніший наріжний камінь існування народу як окремої нації: без окремої мови нема самостійного народу»

/І. Огієнко/

Для кожної людини вона є важливим елементом культурної свідомості, зберігаючи традиції й досвід попередніх поколінь.

Для мене ти, о рідна мово,

Не просто річ, не просто слово!

Ти – ген від прадіда, від діда,

І серця стук, і вічний ідол!

Мої ти радощі й жалі,

Моє життя на цій землі!

Ти – і у прозі, і у ві́рші,

І у зізна́ннях найпалкіших!

Ти – клекіт рідного лелеки,

Котрий летить у край далекий,

Щоб повернутись знов туди,

Де вік лунаєш, мово, ти!

Тобі завдячую сьогодні

Своїм корінням благородним –

Тим волелюбним, не лакузьким,

Котре – з Русі, але не «руське»,

В котрім ніхто із нас не звик

Тебе міняти на язик!

https://www.youtube.com/watch?v=qeD7nS6hcUU

Цікаві кросворди

Тут зашифровано прислів'я "Життя прожити – не поле перейти"

Тут зашифровано прислів'я "Хто співає, той журбу проганяє"

18.02.2021

Виховна година памяті героїв Небесної сотні

«Реквієм Небесній сотні»

Мамо, не плач - Михайло Олійник (Пісня) Небесна Сотня.

https://www.youtube.com/watch?v=UkEFKOd3qv4

Їх назвали Небесною сотнею – українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. За цю самопожертву українці їх канонізували – за велінням серця долучили до сонму Небесного воїнства на чолі з архистратигом Михаїлом, аби захищали країну від лиха, пильнували й оберігали її з небес… .Революція гідності або ж Єврореволюція, Євромайдан проходила с листопада 2013 по лютий 2014. Чому ж днем пам’яті героїв Небесної Сотні стало 20 лютого? Бо саме у цей день силові структури вперше відкрито стали застосовувати справжню зброю проти учасників революції. Рівно рік назад у Києві загинуло 67 людей, яких підступно вбивали, не даючи жодного шансу.

Сотня історій, сотня людських життів, сотня нових зірочок на українському небосхилі, сотня героїв! Сьогодні ми поговоримо про декого з них, але згадаємо всіх, бо не маємо права забувати! Ще не скоро висохнуть сльози матерів , які втратили своїх Героїв. Оплакує Героїв Небесної сотні вся українська спільнота… Ми повинні завжди пам’ятати про цих мужніх людей, які не боялись померти за Україну…Пам’ятати і розповідати про них. На прикладі Героїв Небесної Сотні маємо виховувати наступні покоління.
Усі герої Небесної сотні були простими людьми – не депутатами, не політиками, не начальниками. У вирішальний час не змогли байдуже сидіти біля телевізора проста дивитися на те, що коїться на вулицях столиці. Вони не думали проте, що можуть загинути. Вони лише знали, що так як є так далі бути в Україні не може.

Мамо, не плач. Я повернуся весною...

Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

В Україні сьогодні – День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Революція Гідності стала переломним моментом у новітній історії нашої держави. Її події змінили всіх нас. Уже минуло сім років, а спогади настільки яскраві, наче це було вчора. У День Героїв Небесної Сотні ми маємо віддати шану тим, хто пожертвував найціннішим заради нашого майбутнього.

https://www.youtube.com/watch?v=IiKlBhXZQ_4

https://www.youtube.com/watch?v=mgVBEkj240s

https://www.youtube.com/watch?v=_YHIbVPTxpo&feature=emb_logo

Океан Ельзи – Обійми мене

https://www.youtube.com/watch?v=--Wokwe4-i0

Горить свіча і пам’яті сльоза

додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Майдан героїв з почестю ховає.

Їх взяв Господь, щоб ангелом в раю
В його садах довічно проживати.
Вони завжди залишаться в строю,
Про них народ пісні буде співати.

Небесна сотня білих журавлів,
душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів,
Хай вічна пам’ять лишиться за вами.

Сьогодні туга душу розпина
Багато з вас в коханні не признались.
Надворі скоро втішиться весна.
Чому ж її ви, хлопці, не діждались?

Горить свіча і пам’яті сльоза
додолу з неї краплями стікає.
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна пам’ятає.

«Небесною сотнею» називають українців, які загинули в центрі Києва, на Майдані, на вулицях Грушевського та Інститутській. Загинули під час масових акцій протесту протягом зими 2013-2014 років.

А найстрашнішими та найтрагічнішими була ніч з 18 на 19 лютого – ніч Апокаліпсису, як назвали її пізніше, після якої наступив «чорний четвер» – 20 лютого. Саме в ці дні на очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Під час кровавих сутичок та від куль снайперів на Майдані загинуло близько сотні людей.

Нерівною була ця боротьба. Сила – проти гарячого серця. Зло – проти добра. Куля – проти мрії.

У центрі міста, на майдані,

в серці країни, мов в пітьмі

навіки душі відлетіли,

там сто героїв полягли.

Грудьми повстали, захищали

нам мирне небо, спів птахів.

І до останнього стояли,

аж поки янгол прилетів…..

Небесна сотня вас навічно

до себе в рай Господь забрав.

Але назавжди залишились

в серцях народу, що повстав.

Чому Небесна Сотня? На Майдані був прийнятий розподіл на сотні, аналогічно розподілу на військові загони часів Запорізької Січі. Сотні мали свої назви від регіонів, звідки приїхали люди, наприклад Львівська сотня, Донецька сотня, Дніпропетровська та ін..

Загиблих назвали НЕБЕСНОЮ Сотнею. Вважають, що їхні душі потрапили до раю, і з неба Сотня продовжує охороняти Україну. Сотні історій, сотні людських життів, сотні героїв! Сьогодні ми їх згадуємо, бо не маємо права забувати!

Вернись до мене! Я тебе благаю.
Вернися, любий! Я тебе так жду.
Тебе безмежно віддано кохаю
І між зірками я тебе знайду.

Всміхнись мені хмаринкою і сонцем.
Змий мої сльози дощиком рясним
І зазирни трояндою в віконце,
Прийди живим у неспокійні сни.

Розвій тривоги, обійми за плечі.
Скажи мені, коханий: “Я живий!”
Та плаче зірка з неба в тихий вечір:
“Небесній сотні вічний упокій!”

Автор цих рядків – Тетяна Бондарчук, вона присвятила їх своєму чоловікові – Сергію Бондарчуку, який загинув на Майдані 20 лютого. Проста українська сім’я: вона вчителька української мови, він-вчитель фізики..

Реквієм за Небесною Сотнею. https://www.youtube.com/watch?v=S80B2qh4u38

Держава визнала цих людей героями. Згідно з Указом Президента, 20 лютого ми відзначаємо День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Усім загиблим під час Євромайдану посмертно присуджено звання Героя України.

«Небесна сотня»

Небесна Сотня дивиться на нас

Із вірою, надією, любов’ю.

«Про Україну всім подбати час!»-

Вони говорять подвигом і кров’ю.

Герої Сотні, лицарі добра,

Благають нас любити Україну.

В двобій зі злом вступити нам пора.

Воскресне, посміхнеться Батьківщина!

Безсмертна Сотня з неба, із зірок

Хвилюється за долі українців.

По них звіряймо ми щоденно крок.

Почуймо заклик: «Просимо, боріться!

Бо Україна наша над усе!

Вона найкраща в світі і єдина!»

Слова ці вітер з хмарки принесе.

Відважна Сотня в небі синім-синім

Нам шле свій особливий заповіт.

Лунає з неба: «Слава Україні!»

І плаче, плаче яблуневий цвіт.

І журиться за Сотнею калина.

Небесна Сотня дивиться на нас

Із вірою, надією, любов’ю.

«Про Україну всім подбати час!» –

Вони говорять подвигом і кров’ю.

І стукають у душі і серця,

Цвіла щоб незалежна Україна.

Боролась мужньо Сотня до кінця.

Ми заповіт їх виконать повинні.

Тетяна Бондарчук

https://www.youtube.com/watch?v=rYoA3A5k0us

«Основні події Революції Гідності»

https://drive.google.com/file/d/1XwNtbMx5nkNR0ino9qeaNyZkeBJI1vc7/view?usp=sharing

Листопад 2013

21 листопада. Ця дата є офіційним початком Євромайдану.

У цейдень президент відмінив підписання угоди між Україною та Європейским Союзом, що викликало обурення населення. Соціальними мережами поширилися заклики до протесту. На Майдані з’явилися перші мітингувальники, переважно студентська молодь. Вимоги підписати Угоди з Євросоюзом, які дали назву акції «Євромайдан», стали більш глобальними. До акції долучилися всі, хто бажав, щоб Україна мала можливості для розвитку та подолала корупційну систему.

24-30 листопада. Представники правоохоронних структур побили кийками студентів, які ночували на Майдані.

Люди, шоковані побиттям щирих у прагненнях студентів, масово вийшли на Майдан. Вже за кілька днів кількість учасників акції досягла мільйона осіб. Відбулися перші зіткнення силовиків з мітингувальниками. Відомі публічні люди, митці та вчені висловили підтримку вимогам мітингувальників зі сцен, екранів телебачення, у соцмережах.

Грудень 2013.

Тітушки. Так назвали найманих владою бандитів.

Вони нападали на мітингувальників, організовували провокації — підпали автомобілів, знищення майна, побиття перехожих тощо. Це робилося з метою виправдання репресивних заходів правоохоронних органів — міліція не розслідувала ці злочини, заочно вважаючи винуватцями мітингувальників з Майдану. У відповідь учасники акції створили загони добровольців для самооборони.

Загони Самооборони Майдану взяли на себе функцію дружин, патрулювали місто, захищали людей як від міліції, так і від «тітушок». Структурно організація Самооборони була подібна до організації Запорозької Січі — складалася з сотень (згодом їх стало близько 40). Окрім сотень, які займалися захистом містян та охороною Майдану, були господарчі й медичні сотні. Мітингувальники слідували чітким правилам — не можна вчиняти правопорушення, вживати спиртні напої. Зі всієї України люди передавали на Майдан речі, їжу та гроші.

Учасники. Майдан не був однорідний за мовою або етнічним складом.

У ньому брали активну участь люди різних національностей та етнічного походження (білоруси, грузини, росіяни, вірмени), російсько- та україномовні громадяни. На Майдан ішли люди, які були незгодні з режимом, що знущався й зневажав громадян, які бажали змінити існуючий політичний лад в країні.

8-11 грудня. Відбулося Народне Віче, в якому брали участь понад мільйон осіб.

Президент пообіцяв не застосовувати грубої сили, проте правоохоронні органи здійснили невдалу пробу витіснити мітингувальників з їхніх позицій.

Автомайдан. Водії-протестувальники організували колони машин для пікетування суду та прокуратуру, резиденції президента і його прибічників. Також водії допомагали в охороні Майдану, перевезенні поранених, постачанні продуктів.

Січень 2014

16 січня. Верховна Рада прийняла так звані диктаторські закони, що надавали владі свободу дій у покаранні мітингувальників.

Згідно з новими нормами стало можливим ув’язнення за організацію акції протесту та участь у ній, за носіння захисних шоломів і навіть за допомогу учасникам акції. За викладення «екстремістських» матеріалів в інтернеті загрожувало кілька років ув’язнення, проте визначення «екстремізму» в законі було достатньо нечітке й до нього можна віднести будь-яку громадську діяльність багатьох людей, які не підтримували владу. Закони були реакцією провладної партії на масові протести громадян. Президент підписав закони, хоча вони були антиконституційними (згідно з Конституцією не можна звужувати існуючі права та свободи людини). Згодом виявилося, що прийняття законів здійснювалося з порушеннями. Прийняття диктаторських законів активізувало протестні настрої населення. Відбулися глузливі мітинги — з каструлями, які символізували шоломи.

19 січня. Збройний конфлікт загострився.

Проти мітингувальників застосували кийки та водомети, гумові кулі й світлошумові гранати. Майданівці відповідали силовикам петардами та коктейлями Молотова, спалювали спецтехніку.

20-21 січня. Перемовини активістів з президентом затягувалися, а збройний конфлікт у центрі Києва продовжувався.

Вночі спецпідрозділи атакували барикади, а вранці між мітингувальниками та правоохоронними органами постали священики.

22 січня. Протистояння посилилося.

Радикальні майданівці прагнули дістатися урядового кварталу через вулицю Грушевського,де розгорнулося жорстке протистояння. Від куль снайпера та тортур загинуло декілька людей.

Протягом перших місяців акція мала мирний ненасильницький характер. Адже «диктаторські закони» та вбивства мітингувальників спровокували збройний конфлікт. Перемовини опозиції з президентом не давали результатів, влада не прислухалася до вимог Євромайдану.

23-25 січня. Розуміючи, що влада затягує час, опозиція та учасники акції протесту вийшли з переговорів.

Мітингувальники продовжували зводити барикади, розширюючи територію. Щоб захиститися від прицільних пострілів правоохоронних органів, були розпалені багаття з гумових покришок.

27-29 січня. Влада збільшила число спецпідрозділів і водночас пішла на певні поступки: відставка прем’єр-міністра, скасування більшості диктаторських законів. Також прийнято закон про амністію для«мирних мітингувальників».

Лютий 2014

18 лютого. Ситуація загострилася.

Мітингувальники рушили до урядового кварталу мирною ходою з вимогою обмежити права президента, повернувши стару редакцію Конституції, а також покарати відповідальних за насилля над людьми. Спецпідрозділи зустріли мітингувальників водометами й газом. Убито і поранено десятки людей. Силовики штурмували Майдан, загорівся Будинок Профспілок, де містився штаб Майдану.

19 лютого. Зіткнення продовжилися.

Гинули люди — як бійці самооборони, так і співробітники силових структур. Президент, не маючи інших законних підстав для застосування зброї проти мітингувальників, оголосив «антитерористичну операцію». Відтепер силовики мали право застосовувати вогнепальну зброю на території всієї країни.

20 лютого. Цей день також називають «кривавий четвер».

Майданівці боронили займані позиції та рушили по вулиці Інститутській услід за силовиками, які відступали. Але там чекала засідка — від куль снайперів загинуло більше сімдесяти людей. Кадри розстрілів,зафіксовані на численних відео, поширилися в Інтернеті та викликали обурення української і міжнародної спільнот.

Кривавий розстріл Майдану деморалізував прихильників Януковича. Ввечері того ж дня Верховна Рада засудила насильство, прийняла постанову про незаконність указу про «антитерористичну операцію» та рішення вивести силові структури.

21 лютого. День прощання із загиблими.

Між президентом та опозицією за участі представників європейських держав підписано угоду «Про врегулювання політичної кризи в Україні». Загиблих мітингувальників юридично визнано жертвами.

Віктор Янукович погодився і на обмеження прав президента, і на повернення старої редакції Конституції, і на дострокові вибори протягом 2014 року. Але того ж вечора президент утік, не підписавши ані домовленостей, ані змін до Конституції. Резиденція колишнього президента в Межигір’ї стала символом хабарництва.

22 лютого. Після втечі президента Верховна Рада визнала його самоусунення з посади та більшістю голосів відновила дію старої Конституції.

Презедент України Петро Порошенко підписав укази про щорічне відзначення 21 листопада Дня гідності і свободи, а 22 січня – Дня соборності України.

Раніше 22-го січня в Україні відзначали День соборності та свободи).

21 листопада 2013 року уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію Україна - ЄС (підписання мало відбутися 28-29 листопада на саміті Східного партнерства у Вільнюсі). Пізно ввечері на знак протесту проти такого рішення уряду на майдані Незалежності в Києві почали збиратися люди. Народний протест розвинувся в національну революцію

Революцію було названо Євромайданом, але цей термін передавав її суть тільки до ночі з 30 листопада на 1 грудня, коли за наказом українського режиму протестувальників розганяв спеціальний підрозділ «Беркут». З цієї ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію — боротьбу за людську та національну гідність громадян України.

Дуже вдало сказано, що, шукаючи Європу, ми знайшли Україну.

Єдиний символ Революції гідності – прапор України. Єдиний духовний помічник – національний гімн.

Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. «Україна – це територія гідності і свободи. Указ Президента України №872/2014 «Про День Гідності та Свободи»

Минув не один рік із того моменту, як загинули вони – герої, яких народила революція Майдану. Чим була революція для кожного з нас? Для когось прогулянкою, для когось війною. Але в першу чергу Майдан став випробуванням на цінність особистості людини, виміром людськості та гідності.

"Це революція гідності", якось сказав зі сцени Майдану Олег Тягнибок.

Гідність за визначенням, – це поняття моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність усякої людини, як моральної особистості, а також категорія етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе, і ставлення до неї з боку суспільства, у якому визнається цінність особистості.

Поняття гідності вживається в законодавствах багатьох країн та в міжнародному праві, зокрема, у Цивільному кодексі: гідність визнано особистим немайновим благом, 201-ша стаття; задекларовано право на повагу і недоторканність "гідності та честі" фізичних осіб, пункти 1,2 297-ї статті; зафіксовано право фізичних осіб звернутися до суду з позовом про захист їх гідності та честі, третій пункт 297-ї статті; приниження "честі та гідності фізичної особи" визнано моральною шкодою, яка підлягає відшкодуванню, 23-тя стаття.

-Я жодного разу не чув, щоб хтось із простих громадян зміг захистити свою гідність у суді.

-Що таке гідність. Чи бачили ми її? Чи маємо ми її?

Революція 2013-2014 років, на моє переконання, це не протистояння Заходу й Сходу, не протистояння України й РФ – це протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й взагалі не розуміє, що це означає.

Тільки той, хто має гідність, може знайти в собі сили робити те, що вважає за потрібне, незважаючи на страх. Страх померти.

В-Я бачила гідність в очах жінок, що відправляли своїх чоловіків у ніч на Майдан і плакали, бо відпускати страшно, а не відпустити ще страшніше. Бо як потім поважати чоловіка, котрий спить удома тоді, коли інші боронять свободу? Ми бачимо матерів, жінок, коханих, які відпускають своїх чоловіків на захист України. Ми бачимо жінок, які воюють. Ми бачимо волонтерів, які , завдяки своїм зусиллям, при підтримці народу, всього світу створили армію України, якої уже майже не було. Ми бачимо робітників заводів, які цілодобово ремонтують, створюють нове озброєння. Ми бачимо наших учених, медиків, артистів, які теж захищають свій народ. Ми теж своїми листами, малюнками, благодійною допомогою робимо усе можливе для збереження , відвойовування миру.

Але я не бачив гідності в тих, хто, сидячи вдома, казав: "А, нічого не зміниться, все куплено, все прораховано, все вирішено за нас, навіщо витрачати сили?"

-Я бачив гідність у волонтерах-медиках, що виносили поранених під кулями.

Але я не бачив гідності в тих представниках "правоохоронних" органів, котрі прицільно стріляли в Червоний Хрест.

-Я бачив гідність в очах хлопців, що без бронежилетів, у пластикових касках, прикриті самими тільки дерев'яними щитами, захищали барикади на Інститутській, Європейській, Прорізній. Хто, ризикуючи, лягав на залізничну колію, щоб не пустити війська в Київ.

І я не бачив гідності в тих, хто маючи на руці годинник за 600.000 доларів США, платив по 200 гривень тітушкам, що пробивали голови молотками захисникам демократії в Україні.

-Я бачив гідність у людях, котрі, незважаючи на мороз і блоковане метро, несли їжу й медикаменти на Майдан і в шпиталі. Я бачив гідність українського офіцера, котрий беззбройний ішов на озброєних окупантів.

-Я бачив гідність журналістів і операторів на Майдані,

Я бачив гідність кримських мусульман, котрі запропонували православним українського патріархату правити служби в своїх мечетях, я бачив гідність у священиках, які повернули мені віру в те, що Церква може бути разом з народом.

- Що є негідно? Негідно – роздягати людину на морозі. Негідно – викрадати людей із лікарень, вивозити в ліс і катувати. Негідно – убивати людей тільки тому, що вони спілкуються державною мовою й носять на собі символіку країни, у якій проживають. Негідно – зневажати народ, частиною якого є ти. Подумай проце.

Україна заплатила і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб Гідність була першою із чеснот українців, нашої політичної еліти .

Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Наша держава розташована в центрі Європи. Через усю Україну з півночі на південь протікає могутній Дніпро – одна з найбільших річок Європи. На берегах Дніпра розкинувся красень-Київ – столиця нашої держави. З півдня Україну омивають моря – Чорне й Азовське.

Вед.2 На заході здіймаються у небо вершини Карпат, а на півдні розкинулися Кримські гори. Густі ліси на півночі – це Полісся. А далі на південь природні пейзажі поступово змінюються, переходячи у вільні степи. Ось така дивовижна природа нашої України!

Вед.1 Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш майдан 2004 року, яким був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний гімн України.

Саме сьогодні, в цей час, ми маємо, як ніколи, проявити свою любов до рідної України. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. Наші земляки, яких сьогодні мобілізовано до лав українського війська з честю відвойовують та захищають кордони нашої держави, борються за її єдність та цілісність.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Олексійович Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи.

За цей час не одному поколінню українців довелося ціною власного життя здобувати право прийдешніх поколінь на незалежність.

Презентація:

1991 рік вписано в новітню історію України, як час, з якого почалася нова сторінка розвитку державності;

2004 рік – прояв громадянської активності під час Помаранчевої революції;

2013 – Революція гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні;

Літо 2014 – подвиг українських військових та добровольців за єдність та незалежність України

Перегорнемо сторінки історії 2

Загиблі хлопці своїми життями спокутували цю вину за всіх! Це має пам’ятати кожен! Сьогодні, завтра, завжди. Без цього ми не зможемо відбудувати свою країну!

Учень: А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч майдан ридав.

І з кров’ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав.

Учень: Й заплакав Бог, побачивши загін –

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній – сивий-сивий

Учень: І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їх тіло…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

Скрипка, на фоні скрипки звучать слова

Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану і заради чого пожертвували своїм життям Небесна сотня та воїни, які загинули та гинуть боротьбі за свободу, цілісність та єдність держави. Вшануємо їх пам’ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

Живи, Україно, живи для краси,

Для сили, для правди, для волі!..

Шуми, Україно, як рідні ліси,

Як вітер у широкому полі.

До суду тебе не скують ланцюги,

І руки не скрутять ворожі:

Стоять твої вірні сини навкруги

З шаблями в руках на сторожі.

Стоять, присягають тобі на шаблях,

І жити, і вмерти з тобою,

І прапори рідні в кривавих боях

Ніколи не вкрити ганьбою.

Нехай ніхто не половинить ,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

. Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. Ви частинка народу. Без, вас без усіх нас немає ні народу, ні історії. І нам творить нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. Ще в І столітті н.е. римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя».

Переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=STrdBZ2wsXc

https://www.youtube.com/watch?v=FSeQLoWcgD8

Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою.

Благаю, Господи, поглянь на Україну,

Благослови її на спокій, мир і лад.

І збережи її, квітучу і єдину!

Хай кине зброю і обійме брата брат.

Слава Україні! Героям слава!

15.02.2021

Бесіда :ОБМОРОЖЕННЯ: СИМПТОМИ, СТУПЕНІ, ПЕРША ДОПОМОГА ТА ЛІКУВАННЯ

Зазвичай, обмороження описується за його клінічними проявами. Спочатку передбачити ступінь обмороженого ураження важко. Історично, обмороження поділяють за ступенем тяжкості, які базуються на гострих фізичних висновках після замороження та зігрівання.

Інший метод класифікації за глибиною ураження.

Військові використовують дві простих класифікації обмороження за глибиною ураження.

Поверхневі (без пошкодження тканин)

глибоке або важке(з втратою тканин). Дуже важливо відрізняти просте поверхневе обмороження від глибокого або важкого обмороження, так як відповідно до цього надаватиметься допомога.

Обмороження (Frostbite): обмороження відбувається тоді, коли шкіра піддається впливу температур, нижчих температури замерзання. По мірі розвитку обмороження шкіра починає німіти, та набувати сірого воскового білого кольору. Місце ураження буде холодним на дотик та відчуватиметься як жорстке або “дерев’яне”. Тканини обмороженої частини ушкоджуються через нестачу крові та утворення кристалів льоду.

Після відтавання, може виникнути набряк, що загострить травму. Найчастіше обморожуються руки та ноги, проте це може статися на будь-якій ділянці тіла, включаючи обличчя, вуха та ніс.

Примітка: Лікування гіпотермії повинно відбуватися перед лікуванням обмороження, так як вона може призвести до летальних наслідків.

*Поверхневе обмороження (Frostnip):Інший термін, який використовується для поверхневого обмороження або обмороження 1-го ступеню. Обмороження обмежене поверхнею шкіри. Шкіра виглядатиме червоною та опухлою. Не дивлячись на те, що це боляче, зазвичай не відбувається подальшого ураження під час зігрівання. Коли обмороження просувається глибше через шкіру та плоть – це вже глибше обмороження. Поверхневе обмороження повинно оглядатися та лікуватися серйозно, так як це може бути першою ознакою глибокого обмороження.

Поверхневе/Обмороження 1 ступеню (Frostnip): Відбувається обмороження шарів шкіри, епідермісу.

Важливо: немає втрати тканин

Симптоми обмороження зазвичай співставні тяжкості травми. Спочатку з’являється оніміння та біль, а потім слідує незграбність або почуття відсутності ураженої частини тіла. Відчувається екстремальний біль при відігріванні. Різні пацієнти можуть мати різні симптоми.

Обмороження 1-го ступеню/поверхневе (пухирі відсутні)

Ознаки та симптоми: періодична поява синіх крапок на ураженій частині

Обмороження 2 ступеню – глибше ураження шкіри, що може призвести до виникнення бульбашок з прозорою або молочною рідиною всередині. Уражається епідерміс та поверхнева дерма.

Ураження 2-го ступеню розвиваються протягом 12 годин з появою почервоніння шкіри та набряком навколишніх пухирів.

Обмороження 2-го ступеню (поверхневі пухирі з прозорою або молочною рідиною).

Геморагічні пухирі вказують на більш складне обмороження, так як ушкоджена глибша дерма.

Важливо пам’ятати, що проколювати пухирі не можна, так як це може призвести до висихання шкіри та подальшого пошкодження тканин.

Глибоке або Тяжке/Обмороження 3-го ступеню: Обмороження всієї товщі шкіри (дерми)

Втрата чутливості

Пульсація – біль та печія

Геморагічні пухирі як результат обмороження глибокої дерми

Почорніння шкіри з некрозом місцевих тканин

Це глибоке або тяжке обмороження, обмороження 3-го ступеню

Наявність геморагічних пухирів свідчить про глибоке ураження.

Ураження глибокої дерми.

Глибоке або тяжке/обмороження 4-го ступеню проходить через шкіру в м’язи та за їх межі, призводить до муміфікації та уражень кісток.

Не дозволяйте тканинам відтавати, якщо є загроза повторного замерзання під час евакуації.

Зігрівайте поверхневе обморожену частинув пахвовій западині, паховій області або в теплій воді.

Ваші дії при глибокому обмороженні:

Помістіть обморожену частину у воду (вихрову ванну) температурою 40 С на 15- 30 хвилин допоки шкіра не пом’якшає та не набуде свого нормального кольору.

Цей процес може викликати значний біль, проте дозволяє врятувати тканини.

Після відігрівання з’являється набряк, який тримається протягом 5 годин.

Пухирі з’являються протягом 6 – 24 годин після швидкого відігрівання.

Сильно обморожена тканина утворює сухий чорний струп протягом перших 9-15 днів.

Муміфікація утворює видиму лінію демаркації з 22 по 45 день.

Сприятливі прогностичні ознаки включають відчуття поколювання, повернення нормального кольору і чіткі пухирі з рідиною, які поширюються на кінці пальців.

Початкове лікування повинно включати системне лікування гіпотермії до обмороження, а також обробка інших травм та медичних станів.

Лікування поверхневого обмороження на полі бою.

Накрийте щоки теплими руками допоки біль не мине.

Розмістіть розкриті поверхнево обморожені пальці під протилежні пахви, ближче до шкіри.

Розмістіть оголені поверхнево обморожені ноги під одяг на живіт напарника.

Не розігрівайте такими методами як масаж, біля відкритого вогню, замочуванням в холодній воді або розтиранням снігом.

Будьте готові до болю, коли уражене місце почне танути. Не відтаюйте та не відігрівайте глибокі обмороження допоки існує можливість повторного обмороження.

Евакуюйте постраждалого з підозрою на глибоке обмороження на базу для остаточного лікування.

У лікуванні глибоких обморожень дотримуйтеся таких правил.

Якщо обмороження вважається глибоким, не намагайтеся його лікувати на полі бою.

Дістаньтеся лікарні або пункту надання допомоги найшвидшим способом. Евакуюйте постраждалого на носилках.

Захистіть ушкоджену частину від подальшого ушкодження. Обгорніть кінцівки.

Не намагайтеся розморозити ушкоджену частину розтиранням, згинанням або масажем. Не розтирайте снігом, не занурюйте в холодну або гарячу воду, не наближайте до відкритого вогню або гарячого повітря, не використовуйте мазі або гарячі компреси. Постраждалому не можна самостійно пересуватися. Між тим, небезпека менша при пересуванні на заморожених ногах ніж після їхнього відморожування.

*Пам’ятайте, що гаряча вода (50^o-60^oF) є занадто гарячою. Термометром необхідно контролювати температуру води 40^o-42^o С. Заморожені кінцівки потрібно зігрівати допоки вони не стануть м’якими, пластичними та порожевіють на найбільш віддалених частинах обмороженої частини (зазвичай це не більше 30 хвилин). Якщо у вас немає термометра, використайте власну руку – якщо вода занадто гаряча і ви не можете занурити руку, значить вона загаряча і для пацієнта.

Білі або чисті пухирі є ознакою поверхневих уражень і можуть бути оброблені. Використовуйте алое вера або бацітрацин.

Залиште геморагічні пухирі недоторканими, вони є ознакою більш глибоких уражень і після обробки можуть призвести до висихання підлеглих тканин.

Висота кінцівки зводить до мінімуму набряк.

Протиправцева профілактика має місце, якщо вона не зазначена в історії імунізації.

Лікування:

Правець (Tetanus) -протиправцевий людський імуноглобулін(HTIG, Hyper-tet) 500 вводять внутрішньом’язово абобезпосередньо в рану.

Імунізація проти правцю 0.5 мл внутрішньом’язово на місці дислокації військ.

Парентеральні аналгезії необхідні для лікування болю під час розморожування

З видаленням омертвілих тканин краще почекати (4-8 тижнів, в деяких випадках місяців). Це дозволяє врятувати більшу частину тканини. Прояви можуть бути яскравими, проте хірургічне втручання варто відкласти, так як на перших етапах дуже важко оцінити ураження. З плином часу більше тканин можуть стати життєздатними. Тому існує приказка “заморозили в січні, ампутували в липні”.

Уникайте алкоголю та вдихання тютюну. Збільшіть кількість калорій для зцілення.

Ускладнення:

Підвищений ризик обмороження при менших впливах та погана холодостійкість є звичайним явищем для обмороженої кінцівки. Постійна втрата чутливості та гіпергідроз також є загальними наслідками.

ОТЖЕ:

Як уникнути переохолодження та обмороження: правила безпеки

Переохолодження

Холод згубно впливає у першу чергу на дрібні кровоносні судини кінцівок. Вони інстинктивно звужуються для збереження тепла, кров приливає до внутрішніх органів, і завдяки цьому підтримується внутрішня стабільна температура тіла. Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха та ніс – вони найменше захищені через те, що в них тонкий жировий прошарок.

Основні правила поведінки у холодну погоду:

- Одягайтеся тепло та багатошарово: одягніть на себе кілька тонких кофт замість однієї теплої. Так ви не спітнієте. При мінусовій температурі повітря це дуже небезпечно. Якщо стане жарко, завжди можна зняти одну з кофт. «Правильний» зимовий одяг складається із трьох шарів: білизна (спідня білизна, колготки, термобілизна), середній шар (светр, кофта тощо), верхній одяг (куртка, штани, шарф, шапка, рукавички). Обирайте взуття з товстою підошвою.

-Захищайте відкриті ділянки шкіри: вдягайте рукавички, а ніс та вуха захищайте шапкою, шарфом, піднятим коміром.

-Уникайте тісного одягу та взуття, щоб зберегти тепло і уникнути обмороження.

-Поїжте перед виходом на вулицю, бажано щось висококалорійне.

-Пийте достатньо рідини. Якщо ви плануєте довгу прогулянку - візьміть з собою термос з чаєм.

-Заходьте кожну годину у тепле приміщення, якщо ви проводите цілий день на вулиці.

-Зробіть прості вправи для рук або ніг аби посилити кровообіг у замерзаючих судинах. Так само рухайте пальцями ніг.

-Не перевтомлюйтесь. Втомлена людина швидше піддається переохолодженню.

-Відмовтесь від алкоголю та куріння. Спиртні напої розширюють судини на поверхні тіла, що призводить до швидких втрат тепла. А це заважає судинам оберігати від тепловтрат внутрішні органи. Нікотин також не найкращий помічник у боротьбі з холодом через свій згубний вплив на стінки судин.

-Не торкайтесь металу та відмовтесь від металевих прикрас. Ви ризикуєте обморозити шкіру у місці контакту.

-Якщо ви плануєте довгу поїздку або прогулянку, слідкуйте, щоб ваш телефон був заряджений, а автівка заправлена.

Ознаки переохолодження: тремтіння, «воскові» плями, оніміння, виснаження, втрата пам’яті, нечітка вимова, млявість, сонливість. У дітей ознаки переохолодження можна помітити, якщо шкіра яскраво-червона та холодна, а вони самі дуже мляві.

Перша допомога при переохолодженні проста – зайти у тепле приміщення, зігрітися, випити теплий напій та поїсти. Якщо ж температура тіла нижча за 34 градуси, то потрібна госпіталізація.

Обмороження

Обмороження – ушкодження ділянок тіла внаслідок впливу низької температури. Найвразливішими є відкриті ділянки шкіри: ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук або ніг.

Ознаки:

-білий або сіро-жовтий колір ділянок шкіри;

-тверда на дотик, воскова шкіра;

-оніміння.

Якщо ви помітили такі симптоми - негайно зверніться до лікаря. Обмороження може завдати серйозної шкоди організму, а важкі випадки можуть призвести навіть до ампутації.

НЕ МОЖНА чіпати обморожені ділянки тіла, розтирати шкіру снігом, опускати уражені кінцівки у гарячу воду та прикладати їх до батареї. Це може призвести до більшого ураження.

При відмороженні слід дотримуватися принципу «внутрішнього зігрівання» уражених тканин – зігрітися, накладати термоізолюючі пов'язки, вживати теплі напої.

11.02 2021

Бесіда «Правила поведінки у громадському транспорті в умовах пандемії »

Ще раз про збереження здоров’я!!!

Трамвай, тролейбус, автобус потрібно очікувати на спеціально відведеній посадковій площадці, тобто на зупинці, позначеній дорожніми знаками. У місцях, де відсутні посадкові площадки, громадський транспорт варто очікувати на тротуарі чи узбіччі дороги біля покажчика зупинки; виходити на проїзну частину дороги чи вулиці заборонено. Сідати в транспортні засоби можна лише після повної їхньої зупинки. Спочатку необхідно пропустити тих, хто виходить, і тільки після цього зайти в салон. Не можна стрибати в транспортні засоби на ходу, чіплятися позаду. Дуже небезпечно стояти на виступаючих частинах і підніжках машин.

Ввійшовши у вагон (салон), треба перейти в його середню частину, не слід залишатися на площадці, тому що це може утруднити посадку інших пасажирів. Якщо в салоні є вільні місця, пасажири повинні зайняти їх, і бажано подалі від проходу.

Пасажири, що стоять, повинні забезпечити собі стійке положення в салоні і триматися за поручень (поручень, що розташований над головою пасажира, забезпечить більшу безпеку при різкому гальмуванні).

Бажано зайняти таке положення, що дозволить спостерігати за дорогою та дорожньою ситуацією. У випадку заносу чи іншої небезпеки спостережливий пасажир може швидше схопитися двома руками за крісла і поручні, переміститися далі від місця можливого удару тощо.

Небажано пересуватися по салону під час руху. Якщо в цьому є необхідність, при пересуванні варто знаходити проміжні точки опори. Єдина умова, що гарантує безпеку пасажира при різкому гальмуванні чи аварії, стійке положення.

При падінні в разі поштовху, різкого гальмування варто згрупуватися, закрити руками голову. Спроби зупинити падіння, що почалося, учепившись за поручень чи за іншого пасажира, найчастіше не дають позитивного результату і ведуть до синців, вивихів, переломів.

Перед виходом пасажир повинний завчасно перейти ближче до дверей. Знаходячись біля дверей, необхідно остерігатися забиття дверима цього транспорту. Не треба без необхідності торкатися ручок і механізмів керування дверей. Неприпустимо притулятися до дверей, тому що при русі вони можуть мимоволі відкритися.

Після поїздки в громадському транспорті необхідно ретельно вимити руки з милом або обробити їх дезинфектором.

8.02.2021

Бесіда :Правила безпечного поводження у разі снігопадів та ожеледиці

У зв’язку з погіршенням погодних потрібно дотримуватися правил безпечної поведінки

Посилення вітру, снігова хуртовина може спричинити:

руйнування опор, дерев, рекламних щитів та інших конструкцій;

пошкодження у системі електромереж та лініях телефонного та телеграфного зв’язку;

припинення водо- та теплопостачання;

замети на автошляхах з частковим або повним припиненням руху автомобільного та залізничного транспорту.

Почувши попередження, дотримуйтеся певних рекомендацій:

обмежте пересування, особливо в сільській місцевості;

при можливості відмовтеся від виїздів на власному автомобілі, а при необхідності користуйтеся громадським транспортом;

виходьте з будинку (квартири) тільки якщо це вкрай необхідно, використовуючи при цьому відповідні взуття та одяг;

не наближайтеся впритул до будинків і споруд, а також до рекламних щитів та інших небезпечних конструкцій;

переходьте вулицю тільки у місцях пішохідних переходів і будьте при цьому дуже уважними, враховуючи, що в складних погодних умовах значно збільшується ймовірність дорожньо-транспортних пригод;

слід, також, бути обережними поблизу дорожньої техніки, яка здійснює снігоочисні роботи (найкраще цю ділянку вулиці перейти в іншому місці);

вдома, використовуючи аварійні засоби освітлення, опалення та приготування їжі, дотримуйтесь відповідних правил безпеки.

Ожеледиця – прихована небезпека

Ожеледиця – це тонкий шар льоду на поверхні землі, що утворюється після відлиги або дощу в результаті похолодання, а також внаслідок замерзання мокрого снігу.

Як підготуватися до ожеледиці?

Підготуйте взуття: прикріпіть на каблуки металеві набійки або поролон, а на суху підошву наклейте лейкопластир або ізоляційну стрічку, можете натерти підошви піском (наждачним папером).

Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах і ступайте на всю підошву. Пам’ятайте – поспіх збільшує небезпеку!

При порушенні рівноваги – швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах. В момент падіння, сконцентруйтеся, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов’язково перекотіться – так ви уникнете різкого удару і значних травм.

Не тримайте руки в кишенях – це збільшує вірогідність падіння та отримання важких травм.

Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені.

Не варто рухатися поблизу краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо.

Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледь, оскільки гальмівний шлях автомобіля значно збільшується і вірогідність стати винуватцем ДТП значно вище.

Небезпечними є й прогулянки у нетверезому стані. Всупереч переконанню що п’яний завжди падає вдало, травми частіше за все важкі. У стані сп’яніння люди не чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини – зверніться до лікаря щоб уникнути ускладнень з поганими наслідками.

А ще порівняємо !!!

Що таке ожеледь, ожеледиця. Техніка безпеки і правила поведінки

Час від часу ми чуємо прогноз погоди на 1-2 дні вперед. У зв'язку з цим в зимовий період нам іноді доводиться стикатися з такими поняттями, як «ожеледь» і «ожеледиця». А ви коли-небудь замислювалися, що таке ожеледь, ожеледиця? Багато людей впевнені, що це одне і те ж. Ні! Це два абсолютно різних поняття! А чи знаєте ви, як потрібно поводитися під час ожеледиці та ожеледиці, щоб не посковзнутися і не отримати серйозних травм? Давайте розставимо всі крапки над «і» і розберемося, що тут до чого.

Що таке ожеледь?

Визначення цього поняття можна розглядати як з наукової, так і обивательської точок зору. З наукової точки зору ожеледицею називається відкладення льоду на тих чи інших відкритих поверхнях. Відбувається це переважно з навітряного боку і шляхом намерзання крапель випали переохолоджених опадів, наприклад, дощу і виключно при низьких температурах повітря.

Якщо говорити більш звичною мовою, то ожеледь - це утворення на деревах, проводах і землі льоду, безпосередньо пов'язане із замерзанням дощу, який випав на холодну поверхню при мінусовій температурі повітря. Ось що таке ожеледь!

При яких температурах виникає ожеледь?

В принципі, це досить поширене явище в зимовий період. Воно спостерігається при температурах повітря від 0 до -12 градусів Цельсія і при плюсових значеннях: від 0 до +3 градусів за Цельсієм.

Як часто він буває?

Отже, що таке ожеледь, ми розібралися. Але яка періодичність його виникнення? Як вже було сказано вище, виникає він в період холодного півріччя і, як правило, при виносах теплого вологого повітря з Середземного моря або з Атлантики.

Синоптики відзначають, що близько одного разу на 10 років ожеледь буває досить інтенсивним і тривалим, охоплюючи весь регіон. За даними Гідрометцентру Росії, останній раз це явище досягло масштабів стихійного лиха і сталося в 2010 році.

Товщина намерзлого льоду, як правило, не має якихось гігантських розмірів. Зазвичай вона коливається в межах 1 сантиметра і трохи вище. Але якщо ця товщина перевищить вищезазначений рівень, то це може привести до серйозних наслідків. Ось деякі з них:

· обриви ліній електропередач;

· крижана кірка на автомобілях;

· масове падіння дерев;

· автомобільні аварії;

· травмування людей.

· Ожеледь взимку зазвичай наростає протягом усього часу, поки на землю з Космосу випадають переохолоджені опади. Лід, що відклався на землі, деревах, автомобілях, дахах будинків, може зберігатися протягом багатьох діб. Його наростання зазвичай триває не більше години, а ось руйнування відбувається досить повільно і практично завжди за рахунок випаровування льоду.

· Ожеледиця

· Що таке ожеледиця? Це самий звичайний лід, що виникає на земній поверхні (на дорогах, дахах будинків) в результаті замерзання води після відлиги або дощу при раптовому зниженні температури повітря (похолодання). Друга назва цього природного явища - «слизька дорога».

· Словом, ожеледиця утворюється шляхом танення снігу (або льоду) під час різкого потепління. Це явище виникає досить часто при коливаннях температури повітря близько 0 градусів за Цельсієм. Ось що таке ожеледиця!

Різниця між ожеледдю та ожеледицею

Як було зазначено вище, обидва цих поняття взагалі не мають між собою нічого спільного, однак є однаково небезпечними для людини. При даних природних явищах виникає досить серйозна загроза для життя і здоров'я людей, особливо автомобілістів.

Ще раз відзначимо різницю між ними: ожеледь є випадання переохолоджених опадів, а ожеледиця - це замерзла вода, яка вже покривала землю, наприклад, надходила з її поверхні або з інших джерел, утворилася в результаті короткочасної відлиги. Крім того, ожеледь - це рідкісне явище в порівнянні з ожеледицею.

Правила при ожеледі і ожеледиці, які слід дотримуватися

Необхідно уважно послухати прогноз погоди. Якщо синоптики передають ожеледь або ожеледицю, потрібно діяти.

1. Кращий спосіб зберегти свою рівновагу, не впавши на лід і не отримавши травму, - використовувати взуття з металевими набійками або з ребристою підошвою. На суху підошву можна наклеїти ізоляційну стрічку або медичний лейкопластир.

2. Пересуватися по вулиці в такий період потрібно дуже акуратно і, найголовніше, нікуди не поспішаючи! Наступайте повністю на всю підошву. Ваші руки в цей час повинні бути вільні, а ноги злегка розслаблені. Пенсіонерам під час пересування по льоду слід «озброїтися» тростиною з гумовим наконечником.

3. Якщо ви все ж посковзнулися, постарайтеся утримати рівновагу, балансуючи своїми руками. Це нагадує своєрідні танці на льоду.

4. Є й інший варіант розвитку ситуації, якщо ви посковзнетеся: можна присісти, тим самим знизивши висоту падіння. Якщо ви все-таки падаєте, згрупуйте і спробуйте в момент удару об лід перекотитися. Це повинно пом'якшити удар. Саме такі прийоми використовують каскадери на знімальних майданчиках.

5. Якщо ви отримали серйозну травму (вдарилися головою, розсікли брову, зламали руку) або забій, то неодмінно зверніться до найближчого травматологічного пункту.

6. Слід пам'ятати, що ожеледь часто супроводжується обмерзанням ліній електропередач, тому звертайте особливу увагу на них, а також на проведення контактних мереж. Справа в тому, що обірвані оголені дроти можуть виявитися у вас під ногами.

7. Шановні автомобілісти! Під час будь-яких ожеледних явищ, будь ласка, утримайтеся по можливості від використання свого транспорту! Це дозволить вам уберегти себе, свій автотранспорт і пішоходів.

ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ!

Правила поведінки під час ожеледиці.

https://www.youtube.com/watch?v=36KUCxPbx2Q

Зима приносить не лише приємний білий сніг і потріскування морозу під підошвами. Ожеледиця на дорозі може виникнути щодня. Вона змушує бути уважними не лише водіїв, а й пішоходів, адже ризик травмування, коли під ногами слизько, є надто високим. До зимових погодних умов ще треба звикнути, тому в саме в грудні так багато випадків травмування через ожеледь на дорозі.

Будьте обачними, обирайте правильне взуття, не поспішайте при ходьбі, бережіть свої кінцівки. А якщо впасти все ж таки пощастило, пам’ятайте про правила, які можуть врятувати від сильного травмування.

24.12.20

Правила поведінки під час зимових канікул

1. Дотримуйся правил дорожнього руху.

2. Дотримуйся правил пожежної безпеки та поводження з електроприладами (електричними гірляндами)

3. Дотримуйся правила поведінки в громадських місцях.

4. Дотримуйся правил особистої безпеки на вулиці.

5. Дотримуйся правил безпеки на льоду, памятай: у грудні - січні на відкритих водоймах занадто тонкий лід!

6. Дотримуйся правила поведінки, коли ти один вдома.

7. Дотримуйся правил безпеки при поводженні з тваринами.

8. Не грайся з гострими, колючими та ріжучими, легкозаймистими та вибухонебезпечними предметами( петардами)

9. Не вживай лікарські препарати без призначення лікаря.

10. НЕ ВЖИВАЙ СПИРТНІ НАПОЇ!

11. Стережися ожеледі, щоб уникнути падінь і травм.

12. Не грайся поблизу будинків, з дахів яких звисає сніг і лід.

Правила поведінки під час ожеледиці.

https://www.youtube.com/watch?v=36KUCxPbx2Q

https://drive.google.com/file/d/1V4mf-xnCRGNjVvB1OH8HwXn79XjZi_e5/view?usp=sharing

Щорічно Міністерством охорони здоров'я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали при ожеледиці.

Намагайтеся дотримуватися простих рекомендацій, щоб уберегтися від значних неприємностей в період ожеледиці.

Перед виходом із будинку:

-змайструйте на підошви та підбори вашого взуття "льодоступи";

-прикріпіть на підбори шматочок поролону (за розмірами підбору) або лейкопластирю;

-зробіть наклейку з лейкопластирю (ізоляційної стрічки) на суху підошву і підбори (хрест-навхрест),перед виходом натріть піском;

-натріть наждачним папером підошву перед виходом;

-намажте підошву клеєм типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

Пам'ятайте, що кращими для пересування по льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи без високих підборів.

Людям похилого віку краще в «слизькі дні» взагалі не виходити з будинку, але якщо потреба змусила, то не соромтеся взяти алицю з наконечником або з шипом. Якщо у вас із собою валіза, то вона повинна бути такою, щоб її можна було носити через плече.

Пам'ятайте, що дві третини травм, особливо люди, старші 60 років, отримують при падінні.

Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров'я.

Не виходьте без потреб на вулицю, якщо ви слабкі чи неспритні. Зачекайте, поки приберуть сніг, а на обмерзлий тротуар розкидають пісок.

ЯК ЗМЕНШИТИ РИЗИК ТРАВМ В ПЕРІОД ОЖЕЛЕДИЦІ

Про всяк випадок бути цілком готовим під час ходьби в такі дні - впасти.

Ходіть не поспішаючи, ноги трохи розслабляйте в колінах, ступайте на всю підошву. Руки, по можливості, не повинні бути зайняті сумками.

Пам'ятайте, що поспіх збільшує небезпеку травмувань, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

-При порушенні рівноваги швидко присядьте, адже це найбільш ефективний спосіб утриматися на ногах.

-При падінні намагайтеся якомога менше завдати шкоди для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб зменшити висоту. У момент падіння згорніться клубком, напружте м'язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться - удар, спрямований на вас, розтягнеться і втратить свою силу при обертанні.

-Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але й більш важких травм, особливо переломів.

-Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

-Не прогулюйтеся біля самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, або ж автомобіль може виїхати на тротуар.

-Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в період ожеледиці.

Пам'ятайте, що під час ожеледиці значно збільшується гальмівний шлях автотранспорту, тому падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести до каліцтва, а в гіршому випадку - до загибелі.

Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп'яніння травми найчастіше важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп'яніння люди не такі чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає згодом додаткові проблеми та неприємності.

Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини – терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з непередбачуваними наслідками.

Щоб уникнути небезпеки, тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку становлять бурульки, особливо в період танення льоду та снігу.

Щоб не стати жертвою крижаних бурульок, які можуть впасти на вас з настанням потепління, необхідно пам'ятати, що не можна заходити за межі встановлених огорож, а в місцях їх відсутності необхідно самому звертати увагу на наявність небезпечних утворень з криги і снігу на дахах будинків.

-Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. В ожеледицю значно збільшується гальмівний шлях автомобілів, і падіння перед автомобілем, що рухається, може призвести, в кращому разі, до каліцтва, а то і до загибелі.

Що робити, якщо ж ви впали?..... якщо через деякий час відчули біль у голові, в суглобах, нудоту, побачили, що утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можливе виникнення ускладнень з неприємними наслідками.

Нестійкі погодні умови - відлига вдень і заморозки вночі сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо старих будинків з похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків та великих деревах.

Пересуваючись містом у період танення льоду, слід бути особливо уважним, проходячи повз будинки чи біля високих дерев, спершу необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів.

По можливості необхідно триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, вибираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

Щороку 14 грудня ми відзначаємо День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Саме цього дня у 1986 році завершилося будівництво захисного саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком. Аварія на Чорнобильській АЕС стала справжньою національною трагедією. Ядерна стихія опалила долі мільйонів українців, породила величезну кількість проблем. З плином часу вони змінюються, трансформуються, але не зникають.

Свої Чорнобиль має кольори. Свої Чорнобиль має кольори: весна і сонце до, і горе – після»:

Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи, а сумні дзвони Чорнобиля щороку стукатимуть в наші серця, змушуючи зупинитись і озирнутись в той страшний 1986-й...

«Гірчить чорнобиль крізь роки»

Мета. Розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну небезпеку радіації для усього живого, розповісти про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, показати, що чужої біди немає. Вчити застосовувати у повсякденному житті елементарні радіаційно-гігієнічні навички. Виховувати любов до рідного краю, природи; виховувати у дітей людяність, доброту та згуртованість.

Епіграф: Чи знаєш ти, світе,

як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно

моєму народу болить! Борис Олійник

Чорнобиль — Скільки б не минуло років – це слово полум'янітиме в нашій пам'яті чорним вогнищем скорботи.

Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Чорнобиль -? це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль.

Не можна про це не казати,
Мовляв, це було вже давно.
Перед очима батько-мати,
І Україна, і Дніпро.

Не можна ні про що мовчати,
Горить тривогою чоло.
Птахи складають гімн весні,
Всміхаються до сонця квіти,
А пам’ять лине в моторошні дні,
Гудуть жорстокі дзвони квітня.

Чорнобиль — невеличке районне українське містечко Київської області, що потопає в зелені вишень та яблунь. Улітку у Чорнобилі любили відпочивати багато киян, москвичів, ленінградців.Воно одержало назву від різновидності гіркого полину -чорнобилки.Спочатку так іменувалося давнє поселення, засноване ще у Древній Русі, потім місто, а згодом – і атомна електростанція.

Будівництво станції розпочалося у 1971 році. У 1983 вже працювали 4 енергоблоки із запланованих шести.

Чорнобиль- це місто атомників, це місто майбутнього.Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

Пробуджується від сну природа, розплющує очі земля, усе оживає, зеленіє, розквітає.

П’янкі пахощі розносять абрикоси і вишні, милує око ніжно-рожевий цвіт яблуні.

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду.

Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано з’явилося велетенське полум’я яке розірвало нічну темряву.

„З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної станції, річку з верболозами.

На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”.

Зона: Я — Зона. Чорнобильська зона. Скалічена, спотворена, непридатна до життя місцевість. 33 роки тому я була щедрою врожайною землею, обраною нашими пращурами із часів Київської Русі.

Страшна біда — Чорнобиль — чорна біль.

Тут згусток болю, смутку чорний дзвін.

І кожна згадка, то пекучий біль.

І людських доль гіркий-гіркий полин.

Станція: Я — Станція. Чорнобильська атомна. В мене гірка, як полин, слава. Але ж все починалося чудово у 1977 році. Саме до 60-річчя Великої жовтневої революції було увімкнено мій перший енергоблок, а в 1981 — уже третій. Із запуском четвертого моя потужність складала 4 мільйони кіловат, в квітні 1986-го я зустріла велику біду…

Атом: Я — атом, колись я був мирним,

Мене розщепили колись,

А зараз я з болем настирним,

Розщеплюю душі наскрізь.

Радіація: Я — Радіація. Сама по собі — я безпечна. Адже кожна людина трішечки радіоактивна. Я можу бути спокійною протягом тисячоліть. Небезпечною ж буваю, коли людина штучно втручається в моє існування. І ось тоді мене не зупинити, бо я стаю нечутною, невидимою, недосяжною. Я не визнаю державних кордонів, мені байдуже, хто стане на моєму шляху.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

На квітучий українській землі з'явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживають у забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть понад 35 тисяч людей пов'язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

Радіація — невидимий і тому підступний ворог усього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу. Дуже важко кидати свою маленьку батьківщину. Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. їх дуже мало. Та все ж живуть.

Обезлюдніли села, де століттями ростили жито, виховували дітей. Тепер у селах моторошна тиша. Лише гадюччя і вужі повзають на його околицях. Довкруг усе заростає бур'яном.

Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю. Немає, мабуть, в Україні місця, в яких б не було тих, хто ліквідував наслідки аварії. У ці дні ми привертаємо увагу як української, так і світової громадськості до страждань людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації, — наших співвітчизників. Серед них і ті, хто захистив світ від страшної біди ціною свого здоров'я, а інколи й життя. Ми схиляємо перед ними голову.

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.

Втішайся радістю життя,

Воно на мить коротку схоже.

Бо хто пішов у небуття

Радіти вже цьому не може.

Співай, втішайся і живи,

Цінуй усе, що випадає.

На хвилях радості пливи,

Бо щастя більшого немає,

Ніж те, що є у світі ти,

І неповторна, і єдина.

Тому живи, радій, лети,

І пам’ятай, що ти — людина!

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтемнішою. І не віщувала біди. Ніхто навіть не міг подумати, що нависла над квітучою землею ядерна смерть. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідні, жадалось отримати від природи хорошу погоду.

Незабаром Першотравневе свято, можна буде виїхати до Чорнобиля... Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на години, хвилини, секунди. О першій годині 24 хвилини 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталася найбільша катастрофа сторіччя. Це була трагедія не тільки для України, а й для всього людства. Найбільшому радіоактивному забрудненню піддались області України, Білорусі, Росії. Це територія з населенням 7,1 млн осіб, із них 3 млн дітей.

Аварія на Чорнобильській АЕС, смертоносне полум’я зловісної пожежі висвітило кожного, хто там працював і жив, виділило перших із перших. Вони, ризикуючи своїм життям, кинулися до реактора, аби своїми грудьми відвернути трагедію.

Душевні, добрі, сильні, вперті
— Змогли стихію подолать.
Комусь прийшлось назавтра вмерти,
Комусь -— ще довго помирать.

Бій без траншей і без окопів…
Він увійшов у пам’ять літ.
Спасли чорнобильці Європу.
А може, цілий світ.

Біду небачену зуміли
Від долі людства відвести,
А на чорнобильських могилах
Безмовні виросли хрести.

Ось як описує ці події в повісті « Марія з полином у кінці століття» Володимир Яворівський

„З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

Зойкнула Земля чаїним криком

– Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

– Йди, синочку, хто ж коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем

– Сину, вбережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

– Йди, коханий, хто ж коли не ти?

Ведучий начальником корпусу Володимиром Правиком.

Ведучий. 23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

Звучить пісня «Чорнобиль» (перегляд відеоролика про Чорнобиль) https://www.youtube.com/watch?v=Xlb5PtOTs24

Відвага… Для пожежника це професійна риса, без якої ніяк не можна. Ось так і тієї трагічної ночі пожежники виконували свою звичайну роботу.

О, ні! Це був смертельний бій, з якого хлопці вийшли переможцями. 28 чоловік двох пожежних караулів затулили собою не тільки станцію, а й Європу. 6 чоловік загинули майже відразу.

Запам’ятайте їхні імена. На все життя запам’ятайте:

– Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Правик

– Герой радянського Союзу лейтенант Віктор Кібенок

– сержант Микола Ващук

– старший сержант Василь Ігнатенко

– старший сержант Микола Титенок

– сержант Володимир Тищура

Вічна слава героям!

Лунає сумна мелодія (відеоролик).

https://www.youtube.com/watch?v=oQtn9VZaq6I

У важких умовах вдалося загасити пожежу, попередити її розповсюдження на інші енергоблоки… Суворий екзамен тримали не тільки пожежники, а й транспортники, будівельники, медики, спеціальні частини хімзахисту, вертольотчики, підрозділи охорони, міліції. Усі діяли героїчно, самовіддано.

Ведучий. Міліціонери складали списки жителів міста і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. За один день було вивезено більш ніж 110 тисяч людей.

… йдуть колони, колони, колони…

Розминаються повні – порожні,

Незбагненна процесів болю,

У автобусах тих подорожні

Ідуть наче із долі в недолю

На вокзали, в лікарні, у безвість

Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?

Розтривожено вуликів безліч

Невидимого стишені свідки.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

. Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

Не стало села. Є хати і хлівці,
І сива, пекуча сльоза на щоці,

І розпач, що гостро торкнувся грудей, —

Село ще стоїть, та немає людей.

А в тім селі — ні голосу, ні звуку,
І вікна випромінюють розлуку,

І двері навхрест дошками забиті,

І журавлі криничні сумовиті,

І тихий сад біля старої школи,

І дітям в ній не вчитися нікол

Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Разом з ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини. Поля і луки, ліси й озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля. Чорний круг невідомо на скільки років залишиться незагойною виразкою лоні природи.

Чорнобиль... Тепер це слово знає увесь світ. Чорнобиль — це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Багато уроків дав нам Чорнобиль: це і урок людської недбалості та безвідповідальності, урок милосердя, професійної чесності, урок людського героїзму і відваги. Біда оголила і загострила найкращі та найгірші людські риси.

Гудуть екологічні дзвони. Тривогою і болем наповнені їх звуки. Болем - за нашу землю, тривогою за майбутнє наших дітей і онуків. Гудуть, стогнуть, б'ють тривожним набатом дзвони, вони кричать нам. І найгіркішими нотами звучать у їх гулі голоси Чорнобиля, катастрофи, яка вразила весь світ, змусила здригнутися все людство, пам'ять про яку незагойною раною залишиться в душі нашого народу. Вони нагадують: пам'ятайте! Хай не повториться!

Офіційна довідка (травень 1986 р.): із зони вивезено понад 90 тисяч жителів; загублено 48 тисяч гектарів земельних угідь, виведено із ладу 14 підприємств; 15 будівельних організацій, втрачено 900 тисяч квадратних метрів житла; 10400 приватних будинків. На сьогоднішній день понад 2 млн людей проживає в забрудненій зоні, з них 800 тис. дітей. Смерть 35 тисяч людей пов'язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

Земля батьків, укрита чорним пилом, —
Це чорний біль, це горе нас усіх.
Скорить хотіло, але не скорило,

Убить хотіло, та не вбити їх.

Отих людей, що ними пережиті

Усякі біди і страхіття всі.

Ще діти і онуки їхні будуть жити

На цій згорьованій, але своїй землі.

Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не заживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова, що вгамує біль.

Звучить пісня «Лелеки»(відеоролик).

https://www.youtube.com/watch?v=kxAmm25FkhQ

Сотні літ поволеньки пролинуть,
Стронцій розпадеться і помре,-
На новому полі неодмінно
Час його, мов попіл, приоре.

Знов життя повернется в Чорнобиль,
Зацвітуть жоржини коло хат,
Й може, знов лелеки довгодзьобі
Виведуть цибатих лелечат.

Час очистить Прип’ять незглибиму,
Оживуть і луки, і сади,
Та Чорнобиль вічно берегтиме
Хрест своєї чорної біди

Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС. Час міняє все.

Зона відчуження, утворена після аварії на ЧАЕС, стає туристичною візитівкою України – через її техногенні об’єкти, дику природу, покинуті міста. Чорнобильська зона стає найпопулярнішим напрямком серед іноземних туристів, які відвідують Україну.

Відео Чорнобильський туризм

До традиційних місць «паломництва», ЧАЕС та міста Прип’ять, додалася низка нових туристичних об’єктів:

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник площею 227 тисяч квадратних кілометрів, де відновлюються популяції тварин більш ніж 47 видів, що занесені до Червоної книги України і світу.

Це і лелека чорний, рись Європейська, орел Беркут, кінь Пржевальського, норка Європейська, зубри, видра річкова, горностай, орлан білохвіст, дрохва, лежень і багато інших

А також секретний об'єкт Чорнобиль-2 гігантські антени радара "ДУГА-1", що забезпечувало працездатність антен загоризонтного стеження за запуском балістичних ракет.

Пройдуть роки і біль втрати ущухне, пройдуть роки і земля очиститься, очистяться грунти, води, озера, ліси. Та ми повині памятати про ті уроки, які нам надав Чорнобиль і намагатись їх не повторювати

«Чорнобиль- загублений світ!»

26 квітня 1986 року відбулася страшна трагедія в історії усього людства. На атомній електростанції розташованій поблизу міста Чорнобиль, в 130 км від столиці України Києва сталася най масштабніша промислова аварія. Ядерний реактор четвертого енергоблока атомної електростанції вийшов з під контролю, вибухнув й загорівся.Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Сталося це в 01 годину 23хвилини 48секунд. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилось на значні території України, Білорусії, Росії. На ті землі де потрапили смертоносні радіоактивні речовини утворилися зони радіоактивного зараження.

Пожежу тушили впродовж 10 днів. Бригади військової частини, київська та прип’ятські пожежники першими прибули до міста аварії. У них не було належного захисту та техніки, роте їм вдалося не допустити поширення вогню на інші енергоблоки. Керував операцією 23 річний лейтенант В.П.Правик. Через високу дозу опромінення пожежний помер в лікарні 11травня 1986року, йому було присвоєно звання Героя СРСР, а в 1996 році посмертно президентом України присуджена зірка за мужність.

Правик В.П., Ігнатенко В.Г.,Кібенок В.М., ТишураВ.І., Титенко М.І., Ващук М.В.-ці шість героїв померли у продовж двох тижнів від опромінення яке отримали.

Усього задіяно було 240 тис.українських ліквідаторів.

-31 ліквідатор загинув за 10 днів гасіння реактору.

-30 тис. померло протягом 15 років.

-73тис.ліквідаторів стали інвалідами.

-8,5 млн.людей опромінено.

-155тис.км²території забруднено.

90 тис.осіб у світі померли від онкологічних захворювань. Спровокованих аварією( за даними Green pece)

26.04.2006року був встановлений пам’ятник на території ЧАЕС пожежникам ліквідаторам.

26.04.2010році у Київі поруч з Державною інспекцією техногенної безпеки встановили пам’ятник пожежникам які перемогли вогонь Чорнобиля. В 2011році у нашому рідному селі впорядкований меморіальній комплекс чорнобильцям.

До 25-ї річниці аварії у місті Чорнобиль відкрито Меморіал, Центральний монумент- Третій Янгол з трубою. Поряд з ним височіють порожні шпаківні на уявних металевих деревах, як символ спустошеного дому.

Чорнобильська трагедія справила сильне та гнітюче враження на десятки митців з багатьох країн світу. Створено маса художніх та документальних фільмів, тематичних комп’ютерних ігор, написані книги різного жанру, картини, мистецькі проекти, пісні.

Правила поводження у забрудненому середовищі.

Ми багато почули і побачили про аварію і її наслідки, а зараз давайте переглянемо фільм про те як змінилось місто де сталася ця жахлива трагедія.

Перегляд відео «Прип’ять з висоти пташиного польоту».

https://www.youtube.com/watch?v=HSrlKk4zQCs

Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда – Полин упала в наші ріки?

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?

Хто нас образив, знівечив, обжер?

Яка орда нам гідність притоптала?

Якщо наука потребує жертв, притоптала –

чому ж не вас вона перековтала?!

Загидили ліси і землю занедбали.

Поставили АЕС в верхів’ї трьох річок.

То хто ж ви є, злочинці, канібали?!

Ударив чорний дзвін. І досить балачок.

В яких лісах і ще ви забарложені?

Що яничари ще занапастять?

І мертві, і живі, і ненароджені

нікого з вас довіку не простять!

(Л.Костенко«Вій опустив бетонні повіки»)

Чорнобиль …

І бринить у слові цім

І жаль, і відчай

Нашої держави.

Болючий спогад

Про батьків й дідів,

Що полягли на місці цім кривавім.

Серед «пустелі» ця химера розляглась

Протяжністю у тридцять кілометрів.

Це поле битви,

На якім тепер

Життя завмерло у полоні смерті.(Б.Приступа«Чорнобиль»)

24 квітня 1986 року назавжди залишиться в людських серцях як день пам’яті загиблих в радіаційній катастрофі, як день вдячності людям, які самовіддано стали на захист від ядерної небезпеки, як нагадування про відповідальність людства за долю планети.

https://www.youtube.com/watch?v=HSrlKk4zQCs&feature=emb_logo

https://www.youtube.com/watch?v=VyO1JAxXJEc

https://drive.google.com/file/d/1OYtmUFLRg9JIf8GUcnoghu8OLa8O_5Rg/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1OsVHTDkr03NbbqZk37Fc1P1xLeAW6jDG/view?usp=sharing

Бесіда « Правила протипожежної безпеки »

Мета: Розвивати в учнів розуміння того, що потрібно дотримуватися правил протипожежної безпеки . Виховувати правильне поводження з вогнем у побуті і відповідальність за свої вчинки.

Обладнання: малюнки, плакати. https://www.youtube.com/watch?v=huoiRelBfMc

Хід заняття

- Сьогодні ми поговоримо про вогонь, який для кожного з нас може бути і другом, і ворогом. Частіше він буває добрим і турботливим, бо дарує людям тепло і світло.

Вогонь прийшов до людей ще в сиву давнину, коли вони жили в печерах. Поступово люди навчилися ним користуватися і зрозуміли, що вогонь може стати добрим помічником і захисником.

Страшну силу вогню люди відчували завжди і боялися його. Однак відчували і його добру волю. Тому поступово навчилися приборкувати вогонь і керувати ним. Але як його викликати? Це було великою загадкою.

Вогонь приходив на Землю від блискавки і лише тоді, коли небо сердилося. У ті години було дуже страшно, все довкола освічувалося різким блакитним вогнем. А коли по ночах було холодно, то дуже хотілося, щоб вогонь прийшов у темну печеру. Але як це зробити? Люди придумали ось що...

Коли від блискавки спалахувало дерево, то після грози воно ще диміло і в ньому залишався жар. Людина взяла цей жар і занесла в печеру, де купкою лежав сухий хмиз. Жар дуже пік руки, і людина кинула його на купку, яка в мить спалахнула. Стало страшно, але цікаво, що людина не вибігла, а зачекала, що з того буде. Вогонь освітив темну печеру, наповнив її теплом. Стало зрозуміло, що треба для тепла і світла. З тих пір, коли чоловіки йшли на полювання, жінки й діти збирали сухий хмиз і складали у центрі печери. По черзі слідкували, щоб вогонь не погас.

Життя людини зовсім змінилося. їй було не так страшно у своєму житлі, адже коли горів вогонь, то хижі звірі не могли зайти, бо боялися вогню, а людина перемогла страх, зрозуміла, що вона сильна і розумна.

Минуло багато часу, коли люди зрозуміли, що вони й самі можуть добувати вогонь. А це трапилося так. Одного разу людина взяла тверду паличку, почала нею наполегливо крутити об суху деревину, щоб зробити дірочку. І раптом пішов дим! Вона злякалася і кинула деревину в сухий мох. Мох задимів. І з відти вирвався маленький язичок полум’я. Людина здивувалася і зрозуміла, що зробила відкриття - викликала вогонь. Тепер вогонь можна було викликати тоді, коли це було потрібно.

Згодом людина змайструвала з каменю свого першого ножа. їй треба було мати гострого ножа, а тому вона терла камінь об камінь, до того часу, поки він не нагрівався так, що вона не могла його втримати. Людина кинула своє знаряддя на сухе листя, поки воно не задиміло, зрозуміла, що від тертя виникає вогонь.

На вогонь можна дивитися безкінечно, бо він приваблює і зачаровує, наводить на роздуми.

Але що ж таке вогонь? Коли він виходить з - під контролю, стає страшенним ворогом і лихом.

Горіння - це хімічна реакція, при якій одна речовина нагрівається на стільки, що з’єднується з киснем і при цьому виділяється енергія у вигляді тепла і світла. Жар нагрівається, частини сажі згорають до кінця, дим пропадає і від вогню народжується новий вогонь.

Пожежа - це велике лихо, яке забирає життя всього живого. А причини пожежі можуть бути різні.

Вогонь завжди потрібний людині, бо він дає тепло і світло. Без вогню людині жилося б важко. Жодного дня ми не можемо обійтися без нього. Тому людина приручає його. Дійсно, вогонь - найстрашніша у світі стихія, тому що вона практично нічого живим не залишає на своєму шляху. Створюється надзвичайно висока температура, від якої все спалахує, вода миттєво випаровується, а вогонь усе спопеляє. Поширюється їдкий дим, що наповнює всі приміщення і не дає дихнути, бо наповнює легені чадним димом. Це дуже страшна стихія, з якою важко впоратися. Вогонь - це ворог людини.

Іноді він виходить з- під контролю. Як тоді бути? Як з вогнем боротися, коли вже щось горить?

Сьогодні ми про це і поговоримо.

Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. В дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежогасіння та вмійте ними користуватися.

У житті трапляється різні ситуації. Але запам’ятай! Ніколи не панікуй. Перший вогонь можна залити склянкою води. Другий - відром води, а до третього вогню треба викликати пожежників, бо сам не впораєшся. Якщо трапилося таке лихо, то не біжи і не ховайся, а заливай пожежу водою, доки вона ще маленька. Якщо пожежа почалася на підлозі, то можна кинути мокрого рушника, щоб накрити полум’я і не дати йому поширитися. Однак трапляється, що вогонь розгоряється і починає перекидатися з одного предмета на інший. Тоді обов’язково телефонуйте за номером 101.

Правила протипожежної безпеки

Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки

Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу

Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів

Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами

Пожежнонебезпечні об’єкти. Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо). Користування печами, камінами

Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі

Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі

Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння

Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі

Протипожежна безпека

1. Вогонь – друг, вогонь – ворог. Причини виникнення пожеж, їх наслідки

Пожежна безпека повинна забезпечуватись шляхом проведення своєчасних організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі її виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.

Аналіз статистичних даних про пожежі у світі свідчить, що їх кількість щороку збільшується. Кожні 5 хвилин відбувається пожежа, матеріальні збитки від вогню обчислюються мільйонами гривень.

Найбільш розповсюджені причини виникнення пожеж

- необережне поводження з вогнем;

- порушення правил будови та технічної експлуатації електричного устаткування

( експлуатація несправних чи саморобних електричних приладів, коротке замикання, залишені без нагляду ввімкнені електричні прилади);

- порушення правил пожежної безпеки при пічному опаленні ( несправні димарі);

- пустощі дітей з вогнем ( запалювання паперу, стружок, легкозаймистих речовин);

- газові розряди та атмосферна електрика;

- недотримання правил пожежної безпеки при користуванні газом ( залишені без нагляду ввімкнені газові прилади, сушіння білизни над газом та ін. ) ;

- підпалювання ( через необережність, незнання правил пожежної безпеки )

- несправність або неправильна експлуатація електроустаткування, електропобутових приладів, газових плит;

- вмикання до однієї розетки побутових приладів великої потужності;

- розігрівання лаків і фарб на відкритому повітрі.

- Користування саморобними електрогірляндами для ялинки, запалювання хлопавок, бенгальських вогнів поблизу хвої, використання легкозаймистих маскарадних костюмів з паперу та вати.

2. Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому будинку, власному будинку. Способи захисту органів дихання від чадного газу.

Що робити, якщо пожежа захопила вас у багатоповерхівці

Передусім, заходячи до будь-якого незнайомого приміщення, постарайтеся запам'ятати шлях, звертайте увагу на розташування евакуаційних виходів.

Якщо почули крики «Пожежа!» або відчули запах диму чи побачили полум'я, зателефонуйте в пожежну охорону.

Постарайтеся зберігати спокій, заспокойте тих, хто поруч, особливо жінок. Оцініть ситуацію, переконайтеся в реальності небезпеки, з'ясуйте її причину, а вже потім спокійно, без паніки починайте рухатися в протилежний бік, до виходу. Пропустіть уперед дітей, жінок і літніх людей. Допомагайте тим, хто з переляку не може йти, спробуйте заспокоїти їх, візьміть під руку.

Опинившись у юрбі, зігніть руки та притисніть їх ліктями до боків, піднявши кулаки. Нахиліть корпус назад, упершись ногами, пробуйте стримувати натиск, щоб звільнити дорогу, і поволі наближайтесь до виходу. Затуляйте дітей спиною або візьміть їх на плечі. Не входьте в задимлене приміщення! У сучасних будівлях дуже багато пластика, синтетики, які в процесі горіння виділяють токсичні речовини. Навіть кілька вдихів можуть спричинити раптову смерть.

Якщо дим заповнює приміщення, коридори, йдіть убік не задимлених сходів або до виходу, але в жодному, разі — не до ліфта. Користуватися ліфтом під час пожежі категорично за боронено. Тримайтеся за стіни, поручні, дихайте через носову хустку або одягчЯкщо концентрація диму збільшується, при гніться або пересувайтеся повзком. Шдвищендя температури свідчить про наближення до небезпечної зони, тож ліпше повернути назад.

Якщо через густий дим та високу температуру й вогонь не можете вийти на сходи або в коридор, слід негайно повернутися назад, щільно причинивши за собою двері. Дверні щілини та вентиляційні отвори слід закрити мокрими ганчірками й наповнити водою ванну.

У разі небезпечної концентрації диму та високої температури в квартирі (кімнаті) слід, вийти на балкон, у лоджію, щільно причинивши двері. Захопіть із собою мокру ковдру, килим чи іншу цупку тканину: ними ви зможете накритися, коли вогонь проникне крізь двері чи вікна. Утім, це ненадійний захист. Якщо балкона немає, можна стати на підвіконня (виступ, карниз), хоча це й ризиковане,

Якщо внизу немає вогню, а в кімнаті залишатися небезпечно, спробуйте ^спуститися поверхом нижче за допомогою міцно зв'язаних простирадл, штор, мотузок тощо. Можна скористатися й пожежним рукавом. Рятуватися рекомендуємо поодинці, під-страховуючи одне одного. Звичайно, такий спосіб самопорятунку ризикований, але іншого виходу немає.

І останнє. Якщо ви все-таки вирішили йти через надто задимлений коридор, що вкрай небезпечно, то радимо накритися мокрою тканиною і рухатися пригнувшись або повзком. Це дасть змогу подолати невеликі ділянки з відкритим вогнем і високою температурою. Якщо насувається вогняний- вал, негайно падайте, закривши голову тканиною, старайтеся не дихати, щоб не дістати опіків внутрішніх органів.

Способи захисту органів дихання від чадного газу

Щоб уберегти органи Дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову клаптем мокрої тканини або пальтом.

Пам'ятай, що дим небезпечніший за вогонь. Від густого диму неможливо захиститися, навіть якщо дихати крізь вологу ганчірку. А продуктами горіння деяких матеріалів можна отруїтися.

3. Правила експлуатації побутових нагрівальних, електричних та газових приладів

*Під час користування нагрівальними приладами не можна:

* вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

* накривати, адже прилад перегрівається;

* використовувати в тривалому режимі.

Правила експлуатації побутових електричних та газових приладів

Під час користування електричними приладами не можна:

* залишати без нагляду ввімкнені прилади;

* ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

* вмикати в розетку кілька приладів одночасно;.

-* торкатися оголених місць у разі порушення електропроводки або оголення електричного дроту, поламки розетки;

* вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

* стукати по екрану телевізора, що згас: він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути.

Дотримуйтесь правил безп,еки під час використання електропобутових приладів.

Ідучи з дому, обов'язково вимикайте електроприлади.

Не залишайте електррприлад під напругою, навіть якщо в нього є вимикач.

Не доторкайтесь оголених дротів і ввімкнених у мережу приладів з несправною ізоляцією.

Не перевіряйте пальцями, чи є напруга в розетці, патроні або на затисках електроприладів.

Не виймайте вилку з розетки, тягнучи її за шнур (він може обірватися, оголийшй дроти, що перебувають під напругою). Не ремонтуйте вилки електроприладів -за допомогою ізоляційної стрічки, якщо вони вийшли з ладу—відразу міняйте їх.

Не беріть праску мокрими руками й не прасуйте, стоячи на підлозі босоніж, оскільки в разі травмування електрикою це спричинить прохід струму через тіло і станеться небезпечне для життя ураження електричним струмом.

У жодному разі не заливайте водою й не обривайте дроти, що загорілися.

Насамперед відключіть електричний струм.

4. Пожежонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами

Бурхливий розвиток хімічної промисловості спричинив появу чималої кількості різноманітних речовин, що набули широкого визнання. Щоденно людство користується нафтою і нафтопродуктами, природним і штучним газами. У побуті до пожежонебезпечнИх (речовин, що мають підвищену пожежоздатність) належать препарати в аерозольній упаковці, багато які із засобів для виведення плям, полірування та склеювання, догляду за виробами зі шкіри, деякі рідинні засоби для чищення, боротьби з побутовими комахами й захисту рослин та частина мінеральних добрив.

Предмети, що оточують нас у житловому приміщенні, часто виготовляються з використанням легкозаймистих матеріалів. Для надання привабливого зовнішнього вигляду дерев'яні поверхні ме-11 блів покривають нітролаками. У диванах і кріслах під оббивкою прокладено поролон. Усе частіше застосовуються полімерні матеріали, вироби з пластмас, одяг та килими із синтетичних волокон. І все це легко займається й добре горить, виділяючи токсичний дим, небезпечний для життя людини. Речовини, що мають підвищену пожежоздатність, називаються пожежонебезпечними (вибухонебезпечними, вогненебезпечними).

Найбільшу пожежну небезпеку становлять горючі гази (водень, метан, пропан), легкозаймисті рідини з температурою спалаху парів до 45 °С (ефір, метиловий спирт, ацетон, бензин, газ), горючі рідини з температурою спалаху парів понад 45 °С (гліцерин, нітробензен, мазут, парафін, лак), тверді горючі речовини, що розкладаються внаслідок незначного нагрівання й виділяють при цьому легкозаймисті пари (деревні стружки, бавовна, віскоза, прядиво, пластмаси, папір).

До пожеженебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.

Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, одяг, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби та покриття, дрова, вугілля, деревна стружка.

Поблизу цих матеріалів категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежо-небезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

вогнегасник разового використання. Горіння може розпочатися, коли наявні займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережним слід бути,з легкозаймистими матеріалами та речовинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

Пожежна безпека поводження із синтетичними, горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирти, бензин)

Під час роботи із синтетичними, горючими та легкозаймистими матеріалами та речовинами (лаки, фарби, спирти, бензин) слід дотримуватись таких правил.

Не дозволяється розігрівати перелічені матеріали.

Забороняєтьсякористуватисявідкритимвогнемнавідстаніменш ніж 20 м від місця проведення будь-яких дій з такими речовинами.

У разі використання імпортних речовин та матеріалів необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій щодо виконання робіт, які додаються. Не дозволяється використовувати речовини та матеріали, які не мають характеристик пожежної безпеки, а також указівок або інструкцій щодо безпечного виконання робіт.

Для виконання робіт з використанням горючих речовин має застосовуватись інструмент, виготовлений з матеріалів, які не дають іскор у разі удару (алюміній, мідь, пластмаса, бронза).

Ємності з горючими речовинами (металеві або скляні) слід відкривати лише перед використанням, не тримати їх відкритими.

Забороняється виливати легкозаймисті та горючі речовини в каналізацію.

Усі пожежонебезпечні матеріали та речовини мають зберігатися в місцях, не доступних для маленьких дітей, окремо від харчо- . вих продуктів,

Не можна зберігати в житловому приміщенні, на лоджіях чи балконах великі запаси речовин, балони з горючим газом.

Аерозольні балони бажано зберігати у вертикальному положенні в сухому прохолодному місці. На них не повинно потрапляти. пряме сонячне Світло. Під час розпилювання з балона не можна палити, стояти близько до відкритого вогню, їх не можна розбивати; й не рекомендується викидати до остаточного використання.

Для гасіння легкозаймистих рідин не можна використовувати воду, бо, розтікаючись під цими рідинами, вона збільшує поверхню горіння. У разі загоряння полум'я слід гасити вогнегасником, закидати джерело вогню піском чи землею, накрити повстю. Водою цід великим тиском можна збивати полум'я лише в разі горіння Пильного в ємностях.

5. Пожежонебезпечні об’єкти. Новорічні свята: новорічна ялинка, електричні гірлянди; небезпека використання відкритого вогню (свічки, бенгальські вогні тощо). Користування печами, камінами

В нашому житті нас оточують різні предмети, речовини і навіть цілі об’єкти. Деякі з них є пожежонебезпечними.

- Як ви гадаєте, які об’єкти - пожежонебезпечні?

До пожежонебезпечних об’єктів відносять заводи, лікарні, дитячі садки, школи, житлові будинки. Причиною трагедії може бути гра з вогнем, підпал, користування несправними електроприладами, стихійне лихо.

Особливо небезпечними є автозаправні станції, станції техобслуговування, деревообробні комбінати, зерноприймальні пункти, друкарні, бібліотеки, меблеві фабрики.

З метою запобігання пожежі на кожному підприємстві встановлюється протипожежний режим. Це означає, що :

1. Для збереження сировини відводяться певні місця.

2. Встановлюється порядок прибирання території.

3. У спеціально відведеному місці встановлюється протипожежний щит. Він червоного кольору. На ньому знаходяться вогнегасник, відро, лопата, багор. Під щитом знаходиться ящик з піском.

4. Для стоянки транспорту відводяться спеціальні місця. там вивішуються знаки “ Курити заборонено ”, “ Заборона використання відкритого вогню ”.

- Чи може ялинка стати причиною виникнення пожежі?

Через необережне поводження з вогнем ялинка може легко спалахнути і завдати шкоди людям і їхньому майну. Щоб не сталось біди, слід пам’ятати основні правила влаштування Новорічних ялинок як вдома, так і в школі.

Ялинку слід встановлювати так, щоб залишався вільним вихід із приміщення. Гілля ялинки повинно знаходитись на відстані не менше одного метра від стін і стелі.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- використовувати для свята костюми з вати, паперу, марлі та подібних легкозаймистих матеріалів, які не просочені вогнезахисним складом;

- використовувати для прикрашання ялинки легкозаймисті іграшки та прикраси;

- застосовувати для ілюмінації ялинки свічки, бенгальські вогні, феєрверки;

- обкладати підставку та прикрашати гілля ватою та іграшками з неї.

Невід’ємним атрибутом святкового вбрання ялинки є електричні гірлянди. Оформлення ілюмінацій може проводити тільки досвідчений електрик. Прикрашати ялинку гірляндами вдома повинні дорослі, які детально вивчили інструкцію з правил користування даним видом гірлянд.

Електропроводи, що живлять лампочки ялинкового освітлення, повинні бути гнучкими, з мідними жилами, мати справну ізоляцію і підключатися до електромережі за допомогою штепсельних роз’ємів. Лампочки для гірлянд підбирають потужністю не більше 25 Вт.

Відкритий вогонь – це завжди небезпека. Постійно потрібно перевіряти , що знаходиться біля каміну та біля пічки. Не сушити білизну та взуття біля відкритого вогню. Не допускати малечу до цих об’єктів.

6. Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поводження під час пожежі

Безпека життя – завдання кожного громадянина. Але навіть у власному домі повинні існувати правила протипожежної безпеки.

Категорично заборонено встановлювати газові балони в кухнях ( або місцях, пристосованих під кухні) без природного освітлення, розташованих у підвальних приміщеннях, де немає вікон для природної вентиляції.

■ Якщо газові балони встановлюються ззовні будівлі, то їх зберігають у спеціальних ящиках чи шафах з отворами. Не допускається зовнішня установка в запасних виходах, проїздах та з боку головних фасадів будинків, де є інтенсивний рух.

■ Якщо на вікнах є решітки, то вони повинні відчинятися.

■ Не допускати дітей до газових приладів.

■ Не залишати ввімкненим газовий прилад без нагляду ( особливо на ніч )

■ Замок на вхідних дверях повинен легко відчинятися зсередини.

■ Не залишати біля пічки віника та різних ганчірок.

■ Стежити за справністю ізоляції проводів.

■ Не зберігати у будинку легкозаймисті речовини та матеріали.

■ Сірники – подалі від малечі!

Пожежа – це великий стрес для людини. У такому стані можна зробити неправильні дій, які пошкодять її здоров’ю чи життю.

Пожежа застала вас у приміщенні:

Ø Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;

Ø Повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу

Ø Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх і обережно виходьте;

Ø Якщо двері гарячі, не відчиняйте їх – дим та полум’я не дозволить вам вийти;

Ø Щільно зачиніть двері, а всі щілини та отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь повзком у глибину приміщення і приймайте заходи для порятунку( зачинені двері затримують пожежу на 15 хвилин);

Ø Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть: “ Допоможіть, пожежа!”

Ø Якщо ви не в змозі розкрити вікно, розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

Ø Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу у приміщення, рухаючись навкарачки, оскільки внизу менше диму. Щоб не обпекти обличчя і не наковтатися дрібних частинок диму, необхідно мокрою ганчіркою накрити голову, прикрити рот і ніс. Краще для цього взяти цупку тканину з плаща або пальта;

Ø Обов’язково зачиніть за собою всі двері;

Ø Під час пожежі заборонено користуватися ліфтом;

Ø Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі;

У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну команду. Головне – не панікувати.

Гасіння вогню треба розпочинати з вияснення причини горіння. Залежно від цього будуть вибиратися засоби гасіння.

Якщо причиною стала електромережа – предмет спочатку треба знеструмити.

Якщо горять легкозаймисті речовини та матеріали – вода не стане у пригоді.

7. Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії учнів при пожежі

При проходженні струму по провіднику завжди виділяється тепло. Але у звичайних, нормальних умовах воно розсіюється у навколишнє середовище швидше, ніж встигає нагрітися провідник. Для кожного електричного навантаження відповідно підбирається і провідник певного перерізу. Якщо переріз провідника менший, ніж необхідно за розрахунками, то буде виділятися так багато тепла, що воно не встигне розсіятися і провідник швидко нагріється. Це може статися, наприклад, якщо в одну розетку включити декілька побутових приладів одночасно. Виникає перевантаження, проводи можуть нагрітися, а ізоляція – спалахнути.

- Які причини виникнення пожеж від електричного струму ви можете назвати?

Пожежа може виникнути і при несправності електропроводки. Небезпечним є застосування в електромережах дзвінкових, телефонних, монтажних проводів, переріз яких не розрахований на споживчий струм.

Короткі замикання трапляються якщо два провідника без ізоляції накоротко з’єднаються один з одним. Якщо на місці короткого замикання будуть горючі матеріали і конструкції, вони миттєво спалахнуть. Ось чому необхідно стежити за справністю ізоляції проводів, не допускати кріплення їх цвяхами, які можуть порушити ізоляцію.

Сильне нагрівання проводів виникає також у місцях послаблення контактів з’єднання проводів між собою і в місцях приєднання їх до приймачів струму. Це ж трапляється при неправильному з’єднанні проводів скручуванням, слабкому кріпленні, нещільних контактах вилок у гніздах штепсельних розеток чи сильному окисленні контактних поверхонь і місць з’єднання проводів. Нещільний контакт - як правило, виникає іскріння.

Кожен знає, що у будь-якій квартирі або будинку є “ запобіжник ” – це пробка з плавкою вставкою, розрахованою на певну силу струму, автоматичний вимикач. На випадок перевантаження вставка запобіжника плавиться раніше, ніж проводи встигнуть нагрітися до небезпечної температури.

Проте, часто трапляється, коли замість пробки з перегорілою плавкою вставкою установлюють саморобні запобіжники ( пучки дроту, накручені на пробку), так звані “ жучки ”. Вони не можуть попереджати небезпечні наслідки в електромережах при перевантаженні й короткому замиканні, що нерідко призводить до пожеж.

Для уникнення пошкодження ізоляції і виникнення коротких замикань ( і як наслідок – пожеж) не дозволяється:

§ Зафарбовувати і білити шнури і проводки.

§ Вішати на них будь-що і кріпити їх у газових та водопровідних трубах, батареях опалювальної системи тощо.

§ Допускати зіткнення електричних проводів з телефонними та радіотрансляційними проводами, радіо -, і телеантенами, гілками дерев і покрівлями будинків.

§ Використовувати телефонні та радіо проводи як провідники електричного струму.

§ Довільно забивати у стіни цвяхи і костилі, пробивати отвори і борозни, що може призвести до пошкодження прихованої ізоляції. У сучасних будинках проводка у квартирах, як правило, виконується прихованим способом.

§ Самостійно проводити реконструкцію і ремонт мереж, електророзеток, переносити електропроводку тощо.

ПАМ”ЯТАЙТЕ:

1. Якщо розетка розхиталася і погано тримається у стіні, скажіть про це дорослим, бо її необхідно обов’язково укріпити, інакше ізоляція проводів поступово перетреться і проводи оголяться. Короткого замикання не уникнути.

2. Категорично забороняється висмикувати вилку електроприладу із розетки за шнур. Яким би не було кріплення вилки, раніше чи пізніше воно відірветься, а ви ризикуєте отримати удар електричним струмом.

3. Не обмотуйте проводи навколо кавомолок, фенів, прасок, після чисельних згинів вони скручуються і перегинаються.

Особливості гасіння пожеж, викликаних електричним струмом Гасити пожежу слід почати з вимикання джерела струму: це може бути або вимикач, або рубильник на щитку на сходовому майданчику, або запобіжник. Далі діяти у звичайному порядку

8. Домедична допомога постраждалим від пожеж. Шкідливість і небезпечність куріння

Щодня від необережного поводження з вогнем в Україні гине 7-8 чоловік. В Україні в середньому кожної 0,5 год. надходить сигнал про пожежу, люди повідомляють про свою біду.

Небезпечність пожеж полягає в тому, що вони наносять значні матеріальні збитки, а інколи їхніми наслідками стає непоправне – загибель людей. Окремі пожежі хоча й не призводять до загибелі людей, але у зв’язку з тим, що у процесі горіння виділяється багато тепла і утворюються токсичні речовини, вони стають причиною отруєння людей і значного погіршення їхнього здоров’я.

- Які ж небезпечні наслідки пожеж?

До них можна віднести вогонь, токсичні продукти, недостатність кисню, вибухи й руйнацію та паніку серед потерпілих.

Під час пожежі температура в середині джерела горіння може досягти 1200-1400^оС. Для порівняння це температура плавлення деяких сталей і чавуну. При цій температурі людський організм може не те, щоб згоріти, а перетворитись на газоподібний стан.

Хоча вогонь є першопричиною небезпечних наслідків пожеж та найбільш небезпечними для життя і здоров’я людей є зовсім не вогонь і дим, а токсичні речовини, що утворюються в процесі горіння під час пожеж. Причиною утворення великої кількості токсичних речовин є те, що у виробничих, адміністративних та житлових приміщеннях знаходиться багато речовин і матеріалів, які при підвищенні температури утворюють велику кількість дуже токсичних газів і пари.

Під час пожежі втрачається багато кисню і концентрація його в повітрі зменшується. У людей починається кисневе голодування, в результаті чого з’являється слабкість, крутиться голова, порушується координація рухів, гальмується свідомість. При кисневому голодуванні людина починає часто дихати і цим ще більше ускладнює своє становище, вдихаючи велику кількість диму. Небезпечними під час пожежі є вибухи тому найголовнішим є спроба швидко залишити приміщення. Та на жаль, якщо виникає паніка, у таких ситуаціях обстановка значно ускладнюється.

Чимало лиха завдає людям вогонь, коли перетворюється в неконтрольовану стихію. Передусім викликає опіки – серйозні ушкодження тканин організму.

Тканини людського організму не витримують температуру вищу +45^оС. Розрізняють чотири ступені опіків.

І – обпечене місце червоніє, припухає, болить, але за 2-3 дні гоїться.

ІІ – утворюються пухирі, які загоюються за тиждень.

ІІІ – тканини вражаються глибоко, утворюючи струп, що довго не гоїться.

ІV – мертвіє чи обвуглюється не тільки шкіра, а й глибші тканини. При глибоких опіках, які займають понад 15% поверхні тіла в дорослих і 10 – у дітей, може виникнути опікова хвороба, а також опіковий шок.

При опіках значної поверхні тіла потерпілого загортають у простирадло, а якщо надворі сира погода - в ковдру.

- Чи можемо ми до приїзду лікаря надати людині допомогу? Яку?

Насамперед необхідно винести людину з зони пожежі, накинувши на неї попередньо ковдру, плащ, пальто. Якщо одяг на потерпілому тліє, його обливають водою. Обпечені частини тіла оголюють: коли ушкодження значне, одяг розрізають. Одяг, що прилип до рани, обрізають навколо неї і накладають зверху пов’язку. Не слід змащувати ушкоджену поверхню домашніми лікувальними засобами. Вони, як правило, лише утруднюють оброблення рани в лікарні.

Опіки можуть бути різного ступеня тяжкості, залежно від стадії опіку. При опіках першого та другого ступенів слід негайно покласти на вражене місце примочку з рідини, яка містить спирт, або слабкого розчину марганцевокислого калію. Спирт і його похідні стримують подальше руйнування клітин і водночас знезаражують місце ушкодження. Якщо допомога надана вчасно, пухирі не збільшуються і досить швидко зникають больові відчуття. При опіках третього і четвертого ступенів на вражені місця слід накласти стерильні пов’язки. При великих опіках використовуються чисті, випрасувані простирадла. Потерпілого слід напоїти чаєм, мінеральною водою і терміново доставити до лікарні.

Під час пожежі відбувається отруєння організму чадним газом ( окисом вуглецю ). Чадний газ утворюється під час згорання палива без достатнього припливу кисню. Спочатку людина відчуває головний біль, нудоту, потім – запаморочення, загальну слабкість, сонливість, починається блювота, шкіра може збліднути і покритись яскраво-червоними плямами. Швидко, протягом кількох хвилин, потерпілий непритомніє. Можлива зупинка дихання і навіть смертельний шок.

Для надання допомоги потерпілому потрібно:

1. Винести його на свіже повітря в безпечне місце ( якщо горить ліс, покласти на обличчя мокру хустку ) .

2. Викликати лікаря.

3. До приїзду лікаря прикласти потерпілому до носа ватку з нашатирним спиртом ( не притуляючи до слизової оболонки носових стінок )

9. Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі

Пожежі завжди вважалися одним із найтяжких лих. Особливо великих збитків пожежі завдають природному середовищу.

Полум’я лісових пожеж знищує флору і фауну, при цьому щорічно згорає близько 2 млрд. тонн органічних речовин. Це означає, що на кожну тонну продукції лісу припадає до однієї тонни втрати насіння, плодів, ягід, грибів, лікарських і технічних рослин. При цьому відтворення лісів після пожежі – доволі тривалий процес.

Розповідь про види пожеж.

Спеціалісти поділяють лісові пожежі на низові, верхові і підземні ( торф’яні)

При низових пожежах ( це 90% усіх пожеж) горять нижні частини дерев, трава, кущі, підлісок. Швидкість розповсюдження – від 1 до 3 м/хв, висота полум’я сягає 1,5 м. при швидкості 3-4 м/хв пожежа досягає великих масштабів за 10-14 годин.

Верхова пожежа можлива під час сильного вітру: вогонь пересувається по кронах дерев зі швидкістю 5-100 м/хв і більше. Вітер розносить іскри, які підпалюють ліс за десятки метрів попереду, створюючи нові центри пожежі.

Торф’яні пожежі рухаються повільно – до декількох метрів за добу. Вони особливо небезпечні несподіваними поривами вогню з-під землі і тим, що межа пожежі не завжди помітна, із-за чого можна провалитись у перегорілий торф. Ознака підземної пожежі – гаряча земля, з-під ґрунту йде дим.

Світова статистика свідчить, що 97 % лісових пожеж відбувається з вини людини, лише 3% від блискавки. Ось звичайні випадки, коли діяльність людини спричиняє пожежу в лісі

Кинуті непогашені сірник, недопалок;

Мисливець вистрелив – пиж почав тліти або загорівся;

Механізатор залишив у лісі промаслену ганчірку, заправляв трактор без дотримання правил техніки безпеки, палив поруч із трактором;

Туристи чи місцеві жителі, діти розводили вогнище в місцях із сухою травою, на просіці з порубочними залишками, під кронами дерев тощо)

Хтось випалював траву на лісових галявинах або стерню на полі біля лісу;

Уламок скла, кинутого на сонячному місці, сфокусував сонячні промені як підпалювальна лінза;

Господарські роботи у лісі ( корчування вибухами,

спалювання сміття, будівництво доріг, електроліній, трубопроводів) проводились людьми, не готовими подивитись на свою діяльність як на джерело постійної небезпеки.

Правила поведінки на воді

Правилами поведінки на воді забороняється

Заборона вживати спиртні напої не випадково виділена червоним, адже70% нещасних випадків на воді трапляється у стані алкогольного сп'яніння.

Ознайомтесь з коротким відео про згубний вплив шкідливих речовин на молодий організм

Негативний вплив шкідливих речовин

на організм підлітка

Як зберегти своє життя і здоров'я під час війни? Поради психолога:

Тривожні та стресові стани під час війни

Тривожні та стресові стани під час війни . Як вберегти здоров’я ?

Звернення Володимира Зеленського з нагоди Дня пам‘яті та примирення 8 травня

https://www.youtube.com/watch?v=iIML5-b2Vtk

«Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог» Звернення Зеленського 9 травняhttps://www.youtube.com/watch?v=DhQTAg2m9ZU

Віталік Білоножко - Я ненавиджу війну

Віталік Білоножко – Україна- мати

Історія гідності: Друга світова війна

Україна у Другий світовій війні | Пишемо історію

Мак як символ Дня пам'яті та примирення

Чорнобиль і сучасність

Дуже руйнівні": експерт порівняв наслідки від сучасної ядерної зброї та Чорнобильської катастрофи

14.04.22

06.04.22

ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

28.03.22

«Стрес та ресурси індивідуального контролю»

Виховна година он-лайн. Перегляд презентації

26.03.22

14.03.22

Порядок дій в екстренних ситуаціях

Марія Бурмака. Пам"яти тридцяти

22 січня - День Соборності України (день Злуки)

Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року No 42/99

27.04.2021 Бесіда

Правила поведінки і дії в умовах масового скупчення людей та в осередках інфекційних захворювань .

Дуже часто натовп стає небезпечніше стихійного лиха або аварії, що його утворили. Дослідження Карантелли (США) показують наступні характерні риси паніки:

– Панічна втеча завжди спрямована убік від небезпеки (не роблю ніяких спроб протидії);

– Напрямок утечі при паніці не є випадковим (вибір за знайомою дорогою чи тією по якій біжать інші);

– Людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обстановка вкрай небезпечна (панічна втеча припиняється, коли людина думає, що виявився поза небезпечною зоною);

Як вижити у натовпі?

Краще правило – далеко його обійти!!!

Ухиляйтеся від усього нерухомого на шляху: стовпів, тумб, стін і дерев, інакше вас можуть просто роздавити, розмазати.

Не чіпляйтеся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість – застебніться.

Високі каблуки можуть коштувати вам життя, як і розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку і т.д.

Поширення інфекційних хвороб серед населення. Джерела збудників інфекцій. Основні механізми передавання збудників інфекції.

Поширення інфекційних хвороб в людському колективі отримало назву епідемічного процесу. У процесі поширення інфекційних хвороб розрізняють три ланки:

1) джерело збудника інфекцій;

2) механізм передачі;

3) сприйнятливість населення.

По механізму передачі збудників інфекційних хвороб поділяються на чотири групи:

1) кишкові інфекції;

2) інфекції дихальних шляхів;

3) кров'яні інфекції;

4) інфекції зовнішніх покривів.

Методи і засоби дезінфекції, дезінсекції, дератизації.

22 квітня – Всесвітній день Землі

10 ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ГРОЗИ

Леся Українка - "геній тендітної незламності"

10 відомих і невідомих фактів про Лесю Українку

До 150-річчя від дня народження Лесі Українки. "І ти колись боролась, мов Ізраїль...".

Леся Українка//150 років від Дня народження//Цікаві факти про письменницю

Невідома Леся Українка (до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)

Мамо, не плач - Михайло Олійник (Пісня) Небесна Сотня.

https://www.youtube.com/watch?v=UkEFKOd3qv4

Мамо, не плач. Я повернуся весною...

Океан Ельзи – Обійми мене

Що таке ожеледь?

При яких температурах виникає ожеледь?

Як часто він буває?

· Ожеледиця

Різниця між ожеледдю та ожеледицею

Правила при ожеледі і ожеледиці, які слід дотримуватися

Правила поведінки під час ожеледиці.

Правила поведінки під час ожеледиці.

https://www.youtube.com/watch?v=36KUCxPbx2Q https://drive.google.com/file/d/1V4mf-xnCRGNjVvB1OH8HwXn79XjZi_e5/view?usp=sharing

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

«*Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог» Звернення Зеленського 9 травня**https://www.youtube.com/watch?v=DhQTAg2m9ZU*

https://www.youtube.com/watch?v=36KUCxPbx2Q

https://drive.google.com/file/d/1V4mf-xnCRGNjVvB1OH8HwXn79XjZi_e5/view?usp=sharing